"Коли я побачив, що з заходу на нас наступають німці, а зі сходу – росіяни, то подумав: певно, прийшла наша остання година", – згадував початокДругої світової війни Еугеніуш Сайковський 1913 р. н. в інтерв'ю німецькій телерадіокомпанії ARD

17 вересня 1939 р., 6:00 год. ранку за московським часом. Радянські війська ввійшли на територію Польщі, як у серпні було домовлено в таємному протоколі до пакту Молотова-Ріббентропа, підписаного СРСР і Третім Рейхом. Чотири тисячі радянських танків і понад 600 тис. військових. Без оголошення війни. Сили були нерівними: значна частина польських солдатів була задіяна в боях із Вермахтом.

Дії СРСР світ сприйняв неоднозначно. Кремль пояснював їх розпадом Польщі й необхідністю "захистити" білорусів та українців, які після совєтсько-польської війни 1919-1920 рр. опинилися в іншій державі. Світ дізнався про вторгнення "совєтів" лише наступного дня.

Фатальний день 17 вересня

Совєтська преса 17 серпня нічого не повідомляла про вторгнення. Газета комісаріату оборони СРСР "Красная звезда" лише зазначила, що 5 вересня по країні розпочався "призов до Червоної армії", що проходить "із величезним патріотичним піднесенням".

Тимчасом видання Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСРПН) Völkischer Beobachter помістив на шпальті яскравочервоний заголовок: "Вступ совєтських військ у Східну Польщу". І підзаголовки: "З метою забезпечення спокою та порядку в східній частині Польщі", "Польської держави більше не існує", "Захист білоруської та української меншин".

Це відповідало позиції, озвученій СРСР. Лише в ніч на 17 вересня (!) Ґжибовському, послу Польщі в СРСР, "совєти" вручили ноту, в якій ішлося: для охорони власних інтересів та захисту білоруської та української меншин у Східній Польщі совєтська влада наказує військам у неділю, о 6:00 за московським часом (4:00 за центральноєвропейським), перейти совєтсько-польський кордон.

Вторгнення відбулося одночасно від Полоцька на півночі до Кам’янця-Подільського на півдні. При цьому Кремль заявляв, що тримає повний нейтралітет у конфлікті Польщі з Німеччиною. Оскільки польська держава, по суті, більше "не існує" (про що заявили німці), то, на думку совєтів, всі раніше укладені договори втрачають силу. Так, на думку Кремля, і виглядав "нейтралітет". Росіянам вірити – себе не поважати.

Згодом про совєтську ноту повідомили всі акредитовані в Москві іноземні місії, її поширили преса і радіо.

Цікаво виходить: газета нацистської НСРПН повідомила офіційну позицію СРСР ще до того, як це зробили совєтські дипломати.

Увечері 17 вересня американський The New York Times повідомив: "Совєтські війська вступили до Польщі об 11-й ночі" (різниця між східним північноамериканським і східноєвропейським часом – 7 год). Причому посилався на офіційну заяву Берліна.

До вторгнення червоних була надія, що війна не стане для Польщі повною катастрофою, вважають деякі польські історики. І якби не напад СРСР, то частину держави можна було зберегти. Після 17 вересня ця надія була втрачена.

18 вересня

18 вересня в газеті "Красная Звезда" з'явився текст виступу голови Раднаркому СРСР В. Молотова, який заявив, що Польська держава та її уряд фактично перестали існувати, Польща стала полем для випадковостей та несподіванок, що можуть створити загрозу для СРСР. І... "совєти" назвали своїм "священним обов’язком простягнути руку допомоги братам-українцям та братам-білорусам". Ага, понад 80 років минуло – риторика досі не змінилася. Помітили?

Боїв із Червоною армією не було. Верховний головнокомандувач польської армії Едвард Ридзь-Смігли заявив: "Із більшовиками не битись".

Відтоді газета публікувала оперативні зведення Генштабу Червоної армії: "Відкидаючи слабкі передові частини і резерви польської армії, наші війська ввечері 17 вересня досягли: на півночі – в Західній Білорусії – м. Глибоке, ст. Парафіяново, оволоділи залізничним вузлом Молодечно і м. Воложин; на Барановицькому напрямку частини Червоної армії форсували річку Німан і зайняли м. Кореліци, м. Мір, Полонечка, залізничний вузол Барановичі й Снов; на півдні – в Західній Україні – наші війська зайняли: міста Рівне, Дубно, Збараж, Тарнополь, Каломия; наша авіація збила: сім польських винищувачів і змусила сісти три важкі бомбардувальники, екіпажі яких затримані".

Також ішлося, що "населення повсюдно з радістю вітає підрозділи Червоної армії".

Польська газета Ilustrowany Kurier Codzienny лише сухо переклала радіовиступ Молотова. Вона видавалася в Кракові, із 6 вересня зайнятого німцями, а тому не могла транслювати офіційну позицію польського уряду.

Преса Великобританії критично ставилася до дій СРСР. The Times у статті "Російський план Польщі. Розділення з Німеччиною" писав: "...совєтський уряд планує залишити Сілезію, Данциг і коридор німцям, повернути Західну Україну і створити польську буферну державу між СРСР та Німеччиною".

Daily Express також засуджувала дії "совєтів": "Поки московська преса публікує необґрунтовані твердження про "утиски" російської меншини в Польщі, Червона армія, яка довго стягувала сили на польському кордоні, виступила вчора, о 4 годині ранку". Ішлося також, що "по всьому кордону польські війська чинять опір".

Daily Mirror шокував: "З Риги надходять новини, що росіяни просунулися на 50 км углиб Польщі. Сьогодні вони сподіваються зустрітися з німцями неподалік Брест-Литовська і Лемберга (Львова)".

Американський The Times-Picayune 18 вересня повідомив: "Польща здригається від совєтського вторгнення". І наводив офіційну позицію держави: "Сполучені Штати утримуються від висловлювання своєї думки про російське вторгнення. Державний департамент чекає подальших подій, перш ніж приймати рішення".

19 вересня

Совєтська пропаганда не сиділа склавши руки. 19 вересня в газеті ВКП(б) "Правда" вийшла стаття партдіяча О. Ярославського "Кому ми йдемо на допомогу". Автор виправдовував окупацію Польщі. А пишучи про гідний рівень життя в західних областях країни, наголошував: "Західна Україна і Західна Білорусія в буквальному сенсі слова – внутрішня колонія польського фінансового капіталу, польського імперіалізму". Такі справи!

Автор писав, що селяни незадоволені "наругою над національною культурою цих народів, насильницькою ліквідацією культурних установ". І, мовляв, вони бачать, як "на кращих землях, на безмежному просторі ведеться радісна робота ... І він із надією, з благанням звертає погляд на схід, до своїх братів, українців і білорусів СРСР".

Ярославський, розкидав епітети, мовляв поляки "з винятковим захопленням зустрічають доблесну Червону армію. Вони зі сльозами щастя кидаються в обійми ... населення ще тільки з наближенням совєтських військ зриває польські прапори та вивіски урядових установ, вивішуючи на вулицях червоні полотнища".

Того ж дня польський Kurier Warszawski, що продовжував виходити в окупованій Варшаві, у статті "Порушення східного кордону" зазначив: "Під приводом захисту населення Радянський Союз порушує пакт про ненапад". Автор говорив, що українці й білоруси – "порядні та надійні польські громадяни", і ні вони, "ні Польща не просили захисту і не хочуть цього вимушеного захисту... польський уряд категорично протестує".

Велика частина Польщі вже була в руках німців і росіян – осередки опору залишалися хіба що у Варшаві й кількох містах.

На шпальті британського Daily Sketch 19 вересня з'явилося сенсаційне повідомлення: "Совєтські та німецькі війська зустрілися в Брест–Литовську. Офіцери обмінялися привітаннями. Про це йдеться в офіційному рапорті Москви, отриманому німецьким інформаційним агентством учора вночі". Насправді ж ці події відбулися пізніше.

20 вересня

Текст офіційного совєтсько-німецького комюніке зазначав: "Уряди СРСР і Німеччини заявляють, що військові дії не мають жодної мети, яка б суперечила інтересам Німеччини або Радянського Союзу". Також наголошувалося, що ці дії не суперечать "духу і букві пакту про ненапад".

У совєтській пресі – газеті ЦВК СРСР і ВЦВК "Известия" – текст комюніке з’явився 20 вересня.

Його передрукувала "Красная Звезда". І додатково писала, що 18 вересня Червона армія наближалася до Львова і Вільнюса. А 19-го – продовжила відтісняти польські війська і зайняла "в Західній Білорусії після двогодинного бою – місто Вільно" та інші менші населені пункти; "в Західній Україні", зокрема, "кавалерійські та танкові частини вступили в північно-східну і південну околиці Львова".

Польський щоденник Polska Zbrojna, що виходить у Варшаві донині, повідомив про протест європейських і американських політиків проти введення совєтських військ до Польщі. Він цитував звернення Лейбористської партії Великобританії до Кремля: "Якщо ви негайно не припините просуватися вглиб Польщі, ми будемо ставитися до вас так само, як до Гітлера".

Варшавський Express Poranny навіть випустив замітку під заголовком "Гітлер – інструмент комунізму".

А лондонський Daily Mail так трактував позицію обох держав: "Німеччина і Росія гарантують, що Польщі ніколи більше не буде".

21-23 вересня

За даними газети ВКП(б) "Правда", на 4 бойові дні "узято в полон понад 60 тис. польських солдатів і офіцерів, захоплено 280

Джерело