Закони “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту” закріпили право шкіл на фінансову автономію, хоча й до цього деякі з них могли похвалитися незалежним бухгалтерським обліком. “Нова українська школа” поговорила з директорами шкіл про переваги й недоліки своєї бухгалтерії.

 

Читайте в статті про те:

чи вигідна школі фінансова автономія;
як зробити її справді ефективною;
інструкція, як розпочати фінансову автономію в школі;
плюси й мінуси, підводні камені;
чого не вистачає школам для запровадження фінансової самостійності.
ПЕРЕВАГИ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ
“Давайте я поставлю риторичне питання, – розпочинає пояснення директор Стрийської ЗШ І ступеню №11 Сергій Запісов, – де легше управляти фінансами: у межах бюджету територіальної громади чи окремої установи? Відповідь очевидна.

Усе ж таки, в умовах децентралізації можна більш точно виписати доходи та видатки в кошторисі, залучати позабюджетні кошти під проєкти чи програми, більш дієво брати участь у проєктах на краудфандингових платформах, залучати гранти, надавати додаткові освітні послуги, здавати в оренду приміщення чи територію, навіть банально – сортувати сміття й на цьому також заробляти.

У всієї шкільної громади з’являється відчуття дотичності до шкільної родини. Звісно, це за нормальної комунікації керівника, заступників, чіткої та прозорої фінансової звітності. Зрештою, здебільшого батьки таки хочуть брати участь у житті школи, у тому числі й фінансово, однак також хочуть бачити якісні зміни, чіткий контроль і зрозумілу фінансову звітність“.

Шведсько-український проєкт “Підтримка децентралізації в Україні” в співпраці з програмою польського співробітництва з розвитку від Міністерства закордонних справ Республіки Польща два роки тому розробив методичний посібник “Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи”. Один із розділів присвячений фінансовій автономії.

У посібнику називають такі переваги фінансової автономії:

підвищення ефективності планування та використання коштів;
збільшення ефективності використання майна;
посилення рівня відповідальності керівника закладу освіти;
залучення стейкхолдерів до управління фінансами закладу;
ефективність залучення позабюджетних коштів.
“Ми використовуємо трішки інший термін – “децентралізований бухгалтерський облік”, – розповідає Сергій Запісов. – Це – перший крок до фінансової автономії закладу освіти, яка прописана в законі “Про повну загальну середню освіту”. Це одна з чотирьох складових автономії освітньої установи (є організаційна, кадрова, академічна і, власне, фінансова автономії).

Одразу скажу, що саме фінансова автономія – найскладніша в реалізації та вимагає значних інтелектуальних, кадрових, навіть емоційних ресурсів”.

У посібнику написано, що фінансова автономія дає змогу не лише продумано використовувати кошти державного та місцевого бюджетів, але й легально отримувати додатковий прибуток та використовувати його на потреби школи.

Освітні заклади можуть використовувати такі шляхи для отримання додаткових коштів:

благодійні внески. Ідеться і про батьківські внески, і про меценатів та спонсорів. Завдяки спецрахунку, ці фінанси – легальні. Їх можна використовувати як для конкретних завдань (якщо в платежі вказано призначення), так і на розсуд закладу освіти (але виключно на потреби, пов’язані з основною діяльністю). Але “варто пам’ятати, – написано в посібнику, – що будь-які прямі виплати коштів батьками працівникам школи є незаконними й підпадають під дію статей Кримінального Кодексу України”;
надання платних послуг. Це додаткові заняття з учнями, що не передбачені навчальним планом, або надання освітніх послуг населенню;
оренда приміщень. Насамперед, тут ідеться про приміщення (і території) закладу, які не використовуються в освітньому процесі, або про позашкільний час. Але важливо звертати увагу, щоби діяльність орендарів не перешкоджала освітньому процесу та не погіршувала санітарні умови, а також була безпечною для учнів та персоналу школи.
Інші джерела називають додаткові переваги незалежного фінансування:

перехід від отримання коштів за КВЕДами до фінансування єдиною сумою (усі матеріальні потреби школи з централізованою бухгалтерією розподілені за КВЕДами. Коли від директора надходить запит на придбання певного приладдя чи матеріалів, йому виділяють суму, закріплену за відповідним КВЕДом. Він не має права витратити її на щось інше, навіть якщо виникла нагальна потреба (наприклад, потекла труба). Натомість, у разі автономної бухгалтерії керівник має право самостійно вирішувати, які питання є першочерговими);
економія на комунальних платежах (наприклад, школа може укладати угоди з постачальниками послуг напряму й обирати найвигідніший варіант);
самостійний вибір підрядників;
самостійне здійснення закупівлі;
впровадження сучасних програмних продуктів, особливо у сфері бухгалтерії;
можливість спрямовувати кошти на премії персоналу.
“Безумовно, у децентралізованій бухгалтерії є чимало переваг, – каже Лілія Матяшова, директорка НВК №25 “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей”, центр позашкільного виховання “Ліра” Кропивницької міської ради, де автономна бухгалтерія запроваджена ще 1995 року, – я не хвилююсь про те, якого кольору фарбу мені привезуть, а маю змогу купити її стільки, скільки мені потрібно, і тоді, коли потрібно. Натомість, централізована бухгалтерія може купити 5 тонн білої, 5 тонн зеленої, 5 тонн синьої – і школа змушена погоджуватися на те, що їй пропонують у певний момент, бо потім може й не бути.

Ми за цей рік зекономили на закупівлі кухонного обладнання 25 тисяч гривень, ще 38 тисяч – на закупівлі комп’ютерного обладнання. Тому що мали змогу проводити тендери самостійно, за спрощеною чи загальною процедурою. І, зрозуміло, обирали найбільш економічно вигідні пропозиції, адже в наших інтересах – зекономити й мати змогу придбати в школу щось іще“.

ПІДВОДНІ КАМЕНІ ФІНАНСОВОЇ АВТОНОМІЇ
Традиційно школи фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а керування надходженнями та витратами відбувається на рівні управлінь та департаментів освіти. У результаті, навчальні заклади лишаються обмеженими в розв’язанні нагальних потреб у господарській діяльності. Розробники методичного посібника “Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи” вбачають у цьому кілька ризиків для подальшого розвитку навчальних закладів:

маючи постійні надходження бюджетних коштів, школи не надто зацікавлені задоволенням потреб своїх кінцевих споживачів (учнів, батьків), а отже – не ініціюють інноваційні зміни та підвищення якості послуг;
наявний механізм бюджетного фінансування є недостатнім для стимулювання закладів оптимізувати витрати;
заклади, що мають потенціал для збільшення освітніх послуг населенню (вільні приміщення, обладнання, ділянки) і залучення позабюджетних коштів, обмежені у своїх повноваженнях, а їхні ресурси використовуються неефективно.
Водночас, є й ризики запровадження фінансової автономії школи:

неготовність закладів та їхніх керівників до управління фінансами;
зростання кількості працівників бухгалтерських служб;
ймовірна послабленість фінансової дисципліни;
ймовірне зниження ефективності використання коштів.
Варто пам’ятати, що заклад освіти, що отримав фінансову самостійність, лишається в підпорядкуванні місцевого управління освіти, і фінансування буде надходити через нього. Це означає, що:

кошториси потрібно погоджувати з управлінням;
бюджетне фінансування надходитиме також через управління чи департамент освіти;
звіти до органів Казначейської служби потрібно подавати, знову таки, через департамент чи управління, що дає змогу цим органам збирати та аналізувати дані зі всіх підпорядкованих їм закладів освіти.
“Щодо контролю, то “охочих” аж забагато, – коментує Сергій Запісов. – Треба зауважити, що фінансова автономія не означає фінансової незалежності. Безпосередній контроль здійснює засновник, а під час роботи контролюватимуть різні органи контролю та перевірки. Їх в Україні багато: Державна аудиторська служба (ДАСУ), Державна казначейська служба (ДКСУ), Антимонопольний комітет (АМКУ), прокуратура й далі за списком…

Зараз триває мораторій на безпосередні перевірки, деякі проводять дистанційно, ще деякі перенесені через COVID-19. Головне – працювати так, щоби не було підстав для позапланових перевірок. Треба розуміти, що “вкрасти” чи м’яко скажемо, використати нецільово кошти нереально, адже кожна копійка чітко контролюється, у тому числі й позабюджетні кошти, які також обліковуються в органах казначейської служби.

З погляду бухгалтерського обліку, від часу їх зарахування на рахунки, вони стають державними й підлягають відповідному обліку, як і всі інші кошти. Єдине – спільно з піклувальною радою чи батьківськими структурами школи можна ухвалити рішення щодо їх цільового використання. Але, скажу відверто, це настільки забюрократизована справа, що інколи не доцільно проходити “три кола пекла” заради невеличких сум“.

Також Сергій наголошує, що із запровадженням фінансової автономії зміниться рівень відповідальності керівника школи. Фінанси й “господарка” будуть займати значний час директора. Це підписи керівника та бухгалтера, завірені в установленому порядку в банках, в органах ДКСУ. Тож надовго керівник чи бухгалтер відлучитися не можуть.

Лілія Матяшова погоджується з тим, що в директора школи зі своєю бухгалтерією набагато більше турбот.

“Школи з централізованою бухгалтерією не переймаються, скільки кіловат електроенергії вони “спалили”, скільки змін можна поставити чи не поставити на цей місяць, чи є перевитрата коштів на зарплату, чи є право витратити зайву копійку. Коли кошти акумулюються в департ

Джерело