За офіційними даними, на коронавірус перехворіли вже понад 2 мільйони українців. Пандемія, яка вже півтора року тримає увесь світ у напрузі, поступово спадає. Але науковці роботу мають. Принаймні в дослідженнях – скільки тримається імунітет до COVID-19.
Останні розробки американських вчених виявили: імунітету у людей, які перехворіли, вистачить на рік. Можливо трохи довше. Такі самі терміни наводять і наші вітчизняні науковці та лікарі.
Особливо приємно, що і наші вчені теж здатні і повинні проводити дослідження цієї хвороби. Були б гроші, українські науковці могли б і вакцину розробити, не гіршу за американську чи індійську.
Тож протягом року українські дослідники перевіряли наявність антитіл у крові тих, хто перехворів. 60 людей брали участь у цьому дослідженні. І в результаті – у 92% пацієнтів імунітет до коронавірусу зберігався рівно рік. Причому тяжкість хвороби на цей термін аж ніяк не впливає. Сергій Барбу знайшов вітчизняних науковців, які провели дослідження.
Це родина Березовських. У квітні 2020 року подружжя перехворіло на COVID-19. Спочатку температура підвищилася у Віталія. Недугу запідозрили і у Зої.
Віталій розповідає: "Зробили "кате" і у обох вийшло. Як воно там називається?"
Дружина додає: "Полісегментарна пневмонія. У мене ознаки, а у чоловіка 25 % ураження легенів".
Обоє потрапили до лікарні. Там перебували чотири доби. Доліковувалися вдома.
Пані Зоя каже: "Ми потрапили до лікарні, то там вхід поліцейські з автоматами охороняли... Це дійсно було так. Ми потрапили ось так, ні речей, нічого у нас не було".
Коли одужали, за порадою лікаря, періодично здавали аналіз на антитіла до коронавірусу. Результати здивували всю родину.
Зоя Березовська каже: "У чоловіка було високі. Майже стабільно. Може, на одну на дві одиниці падало. А у мене на три одиниці впало за рік. Але останній раз, коли я здавала на одиничку знову, піднялося. Уже навіть більше року. От 17 квітня був рік".
Кореспондент "5 каналу" Сергій Барбу розовідає, що зіштовхнувся зі схожою ситуацією. Коронавірусом перехворів у жовтні 2020 року. Пізніше щомісяця вимірював рівень антитіл. І у грудні їхня кількість різко знизилася. А вже у січні їх знову стало більше".
"Ось дуже цікаві дані з восьмого по дванадцятий місяць. Навіть у них, у кого вони вже були внизу... Ось ця червона лінія – це пороговий рівень. Вони всі стрімко злетіли догори", – розповідають українські науковці.
Імунітет до коронавірусу зберігається щонайменше рік. Таке відкриття зробили українські науковці та лікарі. Дослідження провели Євген Дубровський та Борис Донський.
Євген Дубровський, лікар-інфекціоніст, співавтор дослідження, розповідає: "Коли розпочалася пандемія, усім було цікаво наскільки тривалий імунітет. Нас пацієнти питають, та й нам самим лікарям цікаво, чи будемо ми хворіти. Як довго буде наш імунітет триматися. Ми зібрали людей, це було 60 чоловік і запропонували їм взяти участь у дослідженні". Упродовж року пацієнти, які перехворіли коронавірусом, 5 разів здавали аналіз крові на антитіла. Щоразу дані порівнювали.
Імунолог, співавтор дослідження Борис Донський каже: "Рік тому була така побутова байка, що так дивна та унікальна коронавірусна інфекція, що по собі не залишає пам'яті. І, звичайно, це викликало цікавість, бо це неможливо. Ймовірність повторного захворювання, як тепер ми бачимо, малоймовірна. Вона є, але це радше виключення".
Яким чином імунітет зберігається так довго? Медики припускають, таке стається через повторний контакт із вірусом.
Імунолог, співавтор дослідження Борис Донський каже: "Це відбувається при будь-якому інфікуванні. Тобто якщо ми стали імунними до вірусу, то ми унеможливлюємо симптомне зараження. Проте при потраплянні у організм вірус лише стимулює нашу імунну систему для того, щоб вона продокувала більшу кількість захисних механізмів".
Спростувати чи навпаки підтвердити цю теорію зможе... українська антарктична експедиція. Частина дослідників уже перехворіли на коронавірус. Перед поїздкою до Антарктиди їхню кров перевірили на антитіла проти коронавірусу. На білому материку вони перебуватимуть рік - у цілковитій ізоляції. Контакт із вірусом там неможливий. І вже після повернення їхню кров знову відправлять на аналіз.
Євген Дубровський пояснює: "Наша імунна реакція після коронавірусу залишається дуже довго. Зараз ми бачимо рік. Але це абсолютно не означає, що імунітет триває рік, він може бути більше. Який ми робимо висновок? Імунітет проти коронавірусу він різноманітний. Не треба чіплятися до антитіл. Є ще клітинна пам’ять, є ще інші фактори. Вони всі взаємопов’язані".
Якщо у крові людини, яка перехворіла, немає антитіл, то це не означає, що вона беззахисна перед ковідом, пояснюють в Інституті епідеміології. Науковці додають: боронити організм від вірусу здатна так звана "клітинна пам’ять". Її дослідження дуже дороге, тому в Україні його науковці не проводять.
"Коли знижується рівень антитіл, то це означає, що людина вже перехворіла, білкові антитіла непотрібні. І як будь-який білом вони мають певний термін придатності, вони руйнуються. Але коли залишається клітина пам’яті. Декілька клітин, або хоча б одна, вона пам’ятає, що вона стикалася і мала справу з таким збудником, вона знову може запустити синтез антитіл, якщо це потрібно", – пояснює Алла Мироненко, завідувачка відділу вірусних інфекцій Інституту епідеміології Національної академії наук.
А лікарка-пульмонологиня Світлана Гук додає: "У цих дослідження йдеться про те, що є імунна пам'ять. А чи є імунітет як такий, тобто як захист від ковіду, ми не знаємо. Ми не знаємо, які мають бути рівні антитіл і саме яких антитіл. Досліджуючи антитіла – це дуже маленька шпаринка у яку ми можемо зазирнути. Але сама по собі вона не говорить, що ця імунна відповідь є досконалою.
Досліджувати потрібно не лише антитіла, наголошують усі фахівці, з якими спілкувалися "Підсумки тижня". Але навіть завдяки цьому науковці здатні спрогнозувати, наприклад, у яких населених пунктах вже восени варто очікувати нового спалаху. Або працівники яких галузей хворітимуть найбільше. Утім таке дослідження потребує солідного фінансування – уряд грошей не дає.
Євген Дубровський говорить: "Якщо ми знаємо, що серед лікарів великих міст вже перехворіли 2\3, а ще чверть отримали щеплення, там вже не буде спалаху коронавірусу. А якщо ми знаємо, що у маленьких містечках чи селах серед працівників шкіл чи торговельних закладів там ще мало людей перехворіло, то саме там вони будуть хворіти восени".
Алла Мироненко, завідувачка відділу вірусних інфекцій Інституту епідеміології НАНУ, каже: "Побачимо, що нам дасть осінь. Якщо восени не буде нічого такого супер особливого, то можна буде у основному заспокоїтися. І повертатися всім країнам вже після берехня 2022 до того життя, якого ми звикли".
Але аби так сталося і в Україні, владі треба прискоритися з вакцинацією, а громадянам не варто розслаблятися завчасно. COVID-19 нікуди не зник. Бездумні гуляння влітку можуть стати новими локдаунами восени.
Сергій Барбу, Сергій Клименко, Валентин Стрельцов, "Підсумки тижня"
Джерело
