Без рефератів і лише зі справжнім дослідженням. Що змінюється в захисті робіт МАН

Про фасильфікації на конкурсі-захисті робіт Малої академії наук медіа пишуть щорічно. Тож тепер МАН взяла курс на реформування. Цьогоріч написання робіт і їхній захист відбуваються за новими правилами.

Вони – не тільки про фальсифікацію чи плагіат, а й про те, як зробити роботи учнів справжніми дослідженнями і мотивувати авторів і далі займатися обраними темами.

“Нова українська школа” поговорила з Любов’ю Тереховою, завідувачкою лабораторії інноваційного змісту освіти НЦ “МАНУ”, кандидаткою філософських наук, про проблеми, які були в написанні та захисті МАНівських робіт і про способи їх розв’язати, які вже запрацювали.

ЩО БУЛО НЕ ТАК ІЗ КОНКУРСОМ-ЗАХИСТОМ РОБІТ
За словами Любові Терехової, конкурс мав два напрями проблем: репутаційний та змістовий.

До репутаційного напряму можна віднести, що в медіа з’являлася інформація про корупційні скандали, поширювалися чутки, що “там усе куплено”.

“Ми з подивом дізналися, що часто такі чутки поширювали педагоги серед колег, щоби збити конкуренцію”.

Репутацію конкурсу “підірвали” й бонусні бали під час вступу до ЗВО, які створювали нездоровий ажіотаж. Часто під тиском батьків і вчителів учасники прагнули лише результату за будь-яку ціну, забуваючи про процес.

“У таких умовах справді траплявся так званий продаж текстів робіт, переподавання однієї роботи кілька років поспіль”, – каже Любов.

Змістовий напрям набув актуальності після фундаментальних змін в освіті, у межах яких відбулася переорієнтація на компетентнісний підхід, посилилась увага до академічної доброчесності, змінилися вимоги до випускників на ринку праці.

“Тому правила конкурсу-захисту, прописані під початок 2000-х років, перестали відображати нову реальність, відповідати на її запити”.

ЯК МАН РОЗВ’ЯЗУЄ ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ РОБІТ
Тепер у конкурсі-захисті є такі складові:

Текст письмової роботи (у правилах вона називається дослідницькою).
Постерний захист.
Участь у науковій конференції.
Які проблеми були і як їх вирішують?

Проблема: На захист могли подавати “реферати”, а не дослідження, учні не були зацікавлені в продовженні дослідження.

У старому форматі забагато уваги приділяли тексту роботи й формальним ознакам. Багато важила контрольна робота.

За словами Любові Терехової, раніше учасники не були орієнтовані й далі працювати за напрямом дослідження. Перемога цінувалася понад усе й за будь-яку ціну. Були навіть випадки, коли заклади освіти сприймали роботу як свою власність і нав’язували через кілька років цю ж тему, а іноді й текст іншому учаснику.

Рішення:

Відтепер на конкурс подають не роботи, а проєкти. Оновлені правила стимулюють учасника проявляти більше ініціативи у виборі теми й далі працювати над дослідженням, упевнена Любов Терехова.

“Дослідницький проєкт розуміється в контексті конструктивізму в освіті, класично за Дж. Дьюї. І старі правила також передбачали особистий внесок, але, на жаль, часто могли подавати реферативні роботи, особливо на першому етапі конкурсу. Проєкт, натомість, відразу орієнтує на перспективу. Раніше всі надто зациклювалися на тексті. Вважали, що написати 25 сторінок – це неабияке досягнення”.

Нині більший наголос на поглибленні мотивації, доброчесності, компетентісному підході. Педагогів заохочують дізнаватися, що саме цікаво дітям, а потім разом “намацувати тему дослідження”.

“Наприклад, чи має дитина, яка проводить дослідження, знати основні дати того періоду, про який пише, скажімо – щодо теми про долі жінок у ІІ Світовій війні, звісно, має, але чи маємо ми перевіряти дати? Ні, нам цікаво подивитися, як вона придумала представити питання, що стало результатом дослідницького проєкту”.

У самій дослідницькій роботі має бути описаний перебіг дослідження: яку літературу опрацьовано, хто щось раніше робив у цьому напрямі, які методи обрано для дослідження, що є власним внеском автора.

“Можливо, зроблено серію інтерв’ю з учасницями бойових дій, жінками, які народилися й росли в період війни, пережили окупацію, запущено YouTube-канал із цими матеріалами, домовлено про інтерв’ю на радіо чи ТБ, проведено виставку в школі, опублікувано статтю на аналітичному ресурсі”, – перелічує варіанти Любов Терехова.

Проблема: Завдяки добре написаній контрольній роботі з предмета на наступний етап могла пройти слабка робота.

“Чомусь багато противників змін саме її називали єдиним об’єктивним критерієм оцінювання. Натомість, це інколи створювало ситуації, коли відверто слабка робота проходила на наступний етап, тому що учень має високий бал із базового предмета. Скасування контрольної роботи вітали в регіонах, тому що для багатьох дітей, які живуть у маленьких містах чи селах, було проблемою їздити займатися до двох педагогів”.

Зміни були потрібні в усвідомленні, що конкурс – це змагання учнівських проєктів, а не просто розумних дітей-предметників.

Рішення:

Альтернатива контрольній роботі в конкурсі – постерний захист. На ньому журі може поставити будь-які запитання щодо теми дослідження, у тому числі й щодо розуміння галузі дослідження й фактологічних знань, необхідних для виконання такого проєкту.

Більше про постерний захист читайте нижче.

Проблема: У старих правилах було шість різних переліків критеріїв для оцінювання тексту роботи, тож роботи писали формально.

Це, за словами Любові Терехової, призводило до того, що діти не читали правила, а робили за зразком.

Тепер:

є уніфіковані критерії до заочного оцінювання дослідницької роботи, постера й наукової конференції (додаток 10);
запроваджено нові компетентності: дослідницької роботи, проєктної діяльності, академічного письма, ефективної комунікації, нетворкінгу.
Також є новий елемент дослідницької роботи – мотиваційний лист. Він має спонукати учасника замислитися над відповідальністю вченого за результати досліджень, покликаний відобразити процес дослідження, підготовку постера, доповіді на конференції.

“У мотиваційному листі стає зрозуміло, наскільки цікавою була дитині робота. У ньому ми запропонували описувати дослідницькі цінності й саму роботу над дослідженням. З’ясувалося, що часто з мотиваційних листів членам журі було легше зрозуміти актуальність дослідження, ніж зі вступу, де актуальність має бути прописана”.

Упродовж останнього року працівники МАН проводили вебінари з роз’яснення нововведень: що таке постерний захист, конференція, мотиваційний лист, анотація, навіщо вони, як до них готуватися, як їх писати, що робить дослідження актуальним, що означає академічна доброчесність у конкурсі-захисті.

Проблема: Примушування писати роботи.

МАН ніколи не мала влади чи наміру примушувати вчителів і дітей до участі в конкурсі-захисті, каже Любов Терехова.

“Краще запитати керівників закладів освіти, чим вони керувалися. Можливо, ці показники враховували в рейтинг закладу освіти, часто місцева влада пропонує стипендії призерам і керівникам. Можливо, школі престижно мати таких призерів”.

Також педагогам, які підготували призерів ІІІ етапу конкурсу, відповідно до положення про атестацію, може дозволятися позачергова атестація (ці правила лишаються чинними, і незрозуміло, чи зміняться; МОН поки не оприлюднювало проєкту нового положення про атестацію, хоча його анонсовували,– ред.)

“На жаль, діти могли стати інструментом для досягнення такої мети”.

Рішення:

Передусім, це скасування бонусів під час вступу. Представниця МАН каже, що призери ІІІ етапу навіть без бонусів вступають саме до тих вишів, про які мріяли.

“Також ми розповідаємо педагогам і учням на більшості наших заходів, що вони не зобов’язані писати роботи МАН і ніхто не має права їх примушувати. Ми агітуємо їх досліджувати те, що їм хочеться (хоч комікси Marvel, детективні серіали чи комп’ютерні ігри) або відмовлятися будь-що робити, якщо зараз їм хочеться бити байдики”.

За період карантину МАН перевела онлайн або започаткувала багато нові проєкти(“День з професором” літні наукові школи з фізики, астрономії, філології, мистецтвознавства, філософії, хімії, біології, роботехніки й математики тощо), спрямовані на популяризацію науки, намагаючись так мотивувати дітей.

Написання роботи тільки тоді має сенс, коли в основу покладено бажання дитини досліджувати те, що вона любить, наголошує Любов Терехова.

Проблема: Плагіат і псевдонауковість у роботах.

Рішення:

За словами Любові Терехової, на третьому, фінальному, етапі конкурсу зібрано висококваліфіковану команду журі: викладачі 25 провідних ЗВО та вчені 25 наукових установ.

З 2020 року МАН уклала договір із компанією Unicheck для перевірки всіх дослідницьких робіт на текстуальні збіги. Звіти програми аналізує журі і встановлює, чи є ці збіги плагіатом.

У разі підтвердження, такі проєкти дискваліфіковують.

У правилах прописано, що рішення про дискваліфікацію на підставі недоброчесності ухвалює оргкомітет за поданням журі вже після заочного оцінювання.

“Адже проблема може бути не тільки в плагіаті, а, наприклад, у тому, що учасник заявляє, що провів дослідження самостійно, але журі встановлює, що це дослідження вже оприлюднив хтось інший, а учасник лише підставив свої дані. Тоді – це фальсифікація й такий проєкт також дискваліфікують”.

Також, за словами Любові, важливий крок до розбудови культури доброчесності – підписання учасниками декларації академічної доброчесності.

“Адже недоброчесність, псевдонауковість – це не тільки плагіат. Це також невідповідність секції, фабрик

Джерело