Воїн тиждень пролежав у полі без зв'язку та втратив багато крові

Одесит В'ячеслав Левицький побував у катівнях ворога і тепер повертається до життя, пройшовши полон, тортури та ампутації рук та ніг. Він не занепадає духом та бореться за краще майбутнє. Нині герой проходить реабілітацію та вчиться користуватися тимчасовими протезами. Докладніше історію незламного воїна дивіться у сюжеті журналістки "5 каналу" Анастасія Ярмоловська у випуску новин.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі.

Поранення, полон, ампутація рук і ніг: як військовий В'ячеслав Левицький вчиться жити з протезами – відео (Відео)

Свій день 40-річний військовий з Одещини В'ячеслав Левицький традиційно розпочинає з реабілітаційних вправ. Опановує тимчасові протези руки. Чоловік пригадує, були моменти, коли його життя трималося на волосинці. Торік, виконуючи бойове завдання на Донеччині, військовий попав під ворожий обстріл. Зазнав численних кульових поранень. Окупанти, знайшовши його, відібрали зброю та залишили помирати у лісопосадці.

"Залишили тільки бронежилет і каску, потім було важко, я зняв. І думаю буде що буде, мені вже важко було, тут ще польова, тут кров’ю стікає, і воно все мокре було. Добре, що в мене густа кров, можливо, це мені і врятувало життя", – поділився військовий.

В'ячеслав тиждень пролежав у полі без зв'язку та втратив багато крові. Прийшовши до тями, не відчуваючи рук та ніг від сильного морозу, воїн намагався доповзти до найближчого селища у пошуках своїх.

"Ой, боліло страшно. Я вже зуби зціпив, і так намагався йти. Ну, хіба, коли вставав, а встати не міг, хіба коли вчепився за щось однією, другою рукою, і так внатяжку ледь вставав. Апетиту не було, а пити хотілось, що капець, я вже сніг їв, з калюжі воду пив, а там камінчики попадались, то випльовував", – розповів В'ячеслав.

Діставшись до будинків, В’ячеслав натрапив на так званих "ДНРівців". У їхньому полоні, пригадує військовий, пережив справжнє пекло.

"Один із них був такий злосний, стріляв мені біля вуха автоматом, коли я навколішки переходив. Кричав: "повзи укроп, як можеш". Допитували, спочатку питали, хотіли кочергу нагріти, буржуйки смалити хотіли. Пістолетом погрожували, били мене саперною лопатою по голові, ніс розбили, як боксерську грушу били", – пригадав військовий.

Через декілька днів у "ДНРівців" В'ячеслава викупили чеченці для обміну. Його вивезли у Грозний і там ампутували руки та ноги – на ногах була гангрена, а руки були обморожені.

"В один день була операція руки, потім на наступний день ампутація ноги, потім на наступний цю ногу, а потім цю руку, тобто поступово ампутувати. Трохи там був такий стан, що мені нічого не хотілось, болить все, кажу відпустіть мене, усипіть", – зізнався В'ячеслав.

Після трьох із половиною місяців полону героя обміняли. Його мама розповідає, увесь цей час не знала, де її син, він вважався зниклим безвісти. Пригадує перший дзвінок В'ячеслава, коли він потрапив на рідну землю.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

"Він набрав мене і каже: "Мама, це я, Славік." Що він там ще казав, я вже не чула, тільки чула, що це Славік, що він живий, що все добре. І я давай швидко дзвонити дочці, що він є. Ті місяці, коли його не було, ми кожної неділі ходили у воєнкомат", – розповіла мама Тетяна Левицька.

Зараз В’ячеслав проходить лікування у Львівському реабілітаційному центрі. Там йому встановили протези ніг, і чоловік знову вчиться ходити. За короткий час воїн почав робити чималі успіхи.

"Він проходить кожного тижня все більшу дистанцію, він може виконувати більше навантаження, яке йому даю, він постійно запитує як я можу покращувати свою ходьбу, пропонує якісь свої рішення. І так ми прогресуємо", – зазначив фізичний терапевт Віталій Марченко.

Невдовзі В'ячеслав отримає механічні протези рук. Воїн каже, має багато планів на майбутнє, тому падати духом не планує. А зараз робить усе можливе, щоб швидше відновитися та почати реалізовувати задумане.

Анастасія Ярмоловська, Євген Радіон, Львів, "5 канал".

Дивіться також:

  • Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Джерело