Священник Свято-Михайлівського храму, що у мікрорайоні Івонченці у Полтаві, на початку повномасштабного вторгнення очолив волонтерський центр Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ.

Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповіла волонтерка центру Людмила Теймуразян.

За словами Теймуразян, на наступний день після початку повномасштабної війни протоієрей Олександр написав у соцмережах збиратися жителям Івонченців біля храму. Люди були налякані та не знали, що робити.

Саме оце запитання: "Що робити?", відволікло від усвідомлення того, що йде війна. Руки були зайняті, і це рятувало. Сьогодні згадуємо, що та наша допомога була, можливо, не стільки потрібна військовим, скільки нам.

Волонтери почали будувати блокпости, робити "коктейлі Молотова" та годувати військових, які були розташовані поблизу мікрорайону.

Як у Полтаві священник Олександр Горай організував волонтерів на початку повномасштабної війни

Як розповіла Людмила Теймуразян, спершу не було відповідальних за кухню, і військовим віддавали відра з борщем, варениками. І вже зусиллями жителів прилеглих до Івонченців мікрорайонів районів обов’язки розподілили і забезпечення налагодили.

Страх і бажання бути захищеними спонукало нас зробити воїнам максимально комфортне перебування на блокпостах. Потім у травні 2022 року я почала лити окопні свічки. А для цього я почала збирати баночки, картон, роздобувала недопалки свічок, і нові люди передавали. Із сіл передавали залишки воску, парафіну у кого були. Писала про потреби у соцмережах.

Згодом, волонтери почали виготовляти подушки, що використовують військові в окопах, килимки, пічки-трісочниці, також готували мед з горіхами, мікси із сухофруктів, консервацію.

Ми до неї готуємося ще взимку. Починаємо збирати банки, а тоді влітку консервуємо. Сильна сторона нашого волонтерського центру, що усі ми маємо присадибні ділянки. Тому і городина і садовина наша.

Тож з 25 лютого 2022 і до сьогодні волонтери з мікрорайону Івонченці працюють цілодобова, розповідає Людмила Теймуразян.

Перемога – це про єднання усіх: і захисників, і нас, волонтерів. І коли входиш в цю колію, ти вже по-іншому не можеш. Моя мрія – це щоб була Україна у наших дітей і в їхніх нащадків.

Більше слухайте в ефірі Українського радіо "Полтава" за посиланням.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

Джерело