Новини та події Рівного та Рівненської області 16 лютого 2024 року: фото, відео, коментарі, які вдалось зібрати Суспільному.

В Дубні на Рівненщині вирішили перетворити закинуте приміщення в молодіжно-спортивний центр. Гроші на проєкт виділили з міського бюджету. Це 600 тисяч гривень.

Яким планують молодіжно-спортивний центр, показали й розповіли Суспільному в Дубенській міськраді.

Наприкінці 2023 року з міського бюджету Дубна виділили 600 тисяч гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації під молодіжно-спортивний центр. У цій сумі врахували експертизу та пошук інвесторів.

Облаштувати такий заклад в закинутому приміщенні площею 826 метрів квадратних поряд зі спортшколою — ідея заступника міського голови Дубна Михайла Метелюка.

"Ніхто з депутатів не вірив, що за 1,5 місяця вдасться зробити проєктно-кошторисну документацію для цього центру. Але до кінця 2023 року ми все зробили. Сьогодні вже є висновок експертизи. Також майже готова описова частина під грант для залучення іноземних інвесторів. Зараз проєктанти доопрацьовують бюджетування та фінансовий аналіз", — розповів Михайло Метелюк.

За проєктом, на першому поверсі має бути зона для тренажерів та багатофункціональне приміщення для занять єдиноборствами, також передбачені танцювальна зала, роздягальні та душові, інклюзивний санвузол.

На другому поверсі — молодіжний простір, кабінету медсестри та методичний кабінет. Також у проєкті є хол для проведення соціальних заходів.

До кінця 2024 року проєктанти шукатимуть інвесторів, готових вкласти гроші в молодіжно-спортивний центр.

"Якщо ми упродовж цього року встигнемо все зробити і знайдемо людей, які будуть готові нам допомогти в реалізації цього проєкту, то цілком можливо, що у 2025 році об’єкт буде готовий", — додав Михайло Метелюк.

Потребу такого центру в Дубні обґрунтувала керівниця відділу у справах молоді та спорту міської ради Ольга Кобилянська:

"За останні роки кількість вихованців та відділень спортшколи збільшується. Ми в місті активно популяризуємо здоровий спосіб життя, залучаємо дітей та молодь до фізичних рухових активностей, тому є необхідність у додаткових приміщеннях для занять. Окрім того, поряд зі спортивними залами буде достатньо місця для організації молодіжного простору, де молодь зможе проводити з користю свій вільний час – спілкуватися та навчатися, реалізовувати свої ідеї".

Михайл Метелюк також подав ідею, щоб на будівлі майбутнього молодіжно-спортивного центру встановили автономну електростанцію на сонячних батареях. Ці зміни планують внесуть у проєктно-кошторисну документацію.

На Рівненщині 17 лютого синоптики прогнозують мінливу хмарність. Вночі — без опадів. В другій половині дня — невеликий дощ. Вночі та вранці — слабкий туман, на дорогах місцями — ожеледиця. Вітер — південний, 7-12м/с. Про це інформує обласний центр з гідрометеорології.

Температура по області: вночі — від 2° морозу до 3° тепла, вдень — 6-11° тепла. Погода у Рівному: вночі — близько 0°, вдень — 6-11° тепла.

Три природні об'єкти на Рівненщині стали пам'ятками природи місцевого значення. За це проголосували депутати облради на сесії 16 лютого. Охоронний статус забезпечить збереження вікових дерев, а також природного стану тераси річки Стир.

Про це інформує кореспондентка Суспільного.

Йдеться про "Шибинську Липу", "Столітню вербу" та "Боремельські яри" в Боремельській громаді. За те, щоб вони стали пам'ятками природи місцевого значення депутати облради проголосували одноголосно, 49 — "за".

"У цьому конкретному випадку йдеться про збереження там природного стану вікових дерев липи серцелистої та верби білої, а також природного стану тераси річки Стир", — пояснив голова облради Андрій Карауш.

За його даними, площа заповідних територій на Рівненщині становить 11,4%. Загалом в державі це 6,6%, а в країнах Європейського Союзу в середньому 21%.

Посадовець з Рівненщини входить до п'ятірки лідерів, які задекларували у 2022 році найбільше криптовалюти — 102 Bitcoin (ВТС), інформує Опендатабот. Йдеться про першого заступника начальника Поліської митниці Івана Іванова. За даними Мінфіну, станом на 16 лютого один Bitcoin коштує 1,96 мільйона гривень. Загалом у 2022 році понад 1 400 посадовців задекларували активи із криптовалютою. Це майже вдвічі більше, аніж у 2021 році.

За даними Опендатабот, щороку збільшується кількість декларацій, в яких згадується криптовалюта. Загалом, за 2022 рік українські чиновники подали 1 428 декларацій з криптовалютними активами. Це майже вдвічі більше, аніж у 2021 році — 788 декларацій.

"У 2019 році було тільки 400 чиновників з криптовалютою. Ми аналізуємо декларацію для того, щоб відстежувати зв'язки бізнесу та влади, також переглядаємо дані щодо майнових прав декларантів. Криптовалюта не є прозорим інструментом. Для мене — це питання репутаційне, чому вони використовують такі форми зберігання грошей", — зазначив керівник платформи Опендатабот Олексій Іванкін.

Найбільшим попитом серед українських посадовців користуються Bitcoin, Ethereum та Tether.

У 2022 році депутат Одеської облради Микита Кузькевич задекларував 121 Bitcoin. За даними Мінфіну, станом на 16 лютого 2024 року Bitcoin коштує 1 960 280 гривень.

На другому місті фігурує посадовець з Рівненщини, перший заступник начальника Поліської митниці Іван Іванов. Він задекларував 102 Bitcoin.

"Ми розуміємо, що є крипто-ентузіасти, які десять років тому купували ВТС за десять доларів, зараз він коштує 50 тисяч доларів. Я не думаю, що всі українські чиновники є крипто-ентузіастами", — наголосив Олексій Іванкін.

Згідно із декларацією Івана Іванова за 2022 рік, він також має 500 Monero XMR — це криптовалюта з відкритим вихідним кодом, призначена для анонімних грошових транзакцій.

У 2021 році посадовець прокоментував для сайту Рівне Вечірнє, звідки у нього 102 біткоїни:

"Ці Bitcoin у мене з 2008 року. Мій кум дуже прогресивна людина та цікавиться усім новим, тому якось мені їх подарував. Тоді вони коштували копійки. Колись я їх не декларував, бо декларація була паперова. Однак, уже з 2014 року, змінився закон і декларацію потрібно було подавати електронну. Ось з того часу про мої Bitcoin й говорять, бо складається враження, що я в них тримаю свої заощадження".

Поступове зниження температури очікують на Рівненщині до кінця другої декади лютого. Погоду прогнозують переважно без опадів.

Про це 16 лютого інформує у Facebook обласний центр з гідрометеорології.

У суботу, 17 лютого — переважно без опадів, лише у другій половині дня та ввечері холодний атмосферний розділ з північного заходу принесе невеликі дощі. Вночі та вранці — слабкий туман, на дорогах — місцями ожеледиця. Вітер — південний, 7-12 м/с. Температура вночі — від 2º морозу до 3º тепла, вдень — 6-11º тепла. Атмосферний тиск буде слабо падати.

Хмарну погоду очікують 18 лютого, без істотних опадів. Вітер — північний, 7-12 м/с. Холодне повітря з півночі аномальний хід температури. Температура вночі — 0-5º тепла, вдень — 0-5º тепла. Атмосферний тиск буде рости.

У понеділок, 19 лютого, поле підвищеного тиску зумовить суху погоду із мінливою хмарністю. Вітер — південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі буде знижуватися до 1-6º морозу, вдень — від 2º морозу до 3º тепла. Атмосферний тиск буде падати.

На війні проти РФ загинули військові з Рівненщини — Іван Соловей з Демидівської громади, Павло Супрунець та Валентин Сущенко з Костопільської.

Про це повідомили у Facebook тергромад.

Іван Соловей

Іван Соловей — 1987 року народження, житель села Вербень Демидівської громади. Він був стрільцем першої стрілецької роти.

Солдат загинув 13 лютого під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Поховають військового у селі Гопчиця на Вінниччині.

16 лютого о 18:00 в Костопіль прибуде кортеж із загиблими бійцями Павлом Супрунцем та Валентином Сущенком.

Маршрут суспроводу вулицями Рівненська — Нова — Коперника — Незалежності, де проживав Павло Супрунець, далі кортеж поїде на вул. Бурова — Степанська до будинку Валентина Сущенка.

Павло Супрунець

54-річний Павло Супрунець родом із села Мала Любаша. Після школи навчався на столяра у Мирогощанському аграрному фаховому коледжі, потім була строкова служба. Згодом родина переїхала в Костопіль. З початком повномасштабного вторгнення пішов в ЗСУ.

"Це було його рішення, після навчання поїхав з побратимами захищати місто Суми. Згодом був направлений виконувати бойові завдання у Бахмут. Служив стрільцем в 14-му окремому стрілецькому батальйоні "Полісся". Він був надзвичайно добрий, оберігав нас від усього. Мені його дуже не вистачає, Павло своїх донечок називав лагідно — мої дівчатка", — цитує пресслужба Костопільської міськради дружину військового Ірину.

Старший солдат загинув 6 лютого 2023 року під час наступу під Бахмутом на Донеччині. Понад рік його вважали безвісти зниклим. Павла Супрунця поховали у Дніпрі як тимчасово невідомого бійця. Його загибель підтвердили експертизою ДНК в січні 2024 року.

Прощання з Павлом Супрунцем відбудеться 17 лютого у Костополі:

10:30 – заупокійна служба у будинку військового. 11:00 – панахида у соборі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ. Після цього — піша хода до майдану Т.Г. Шевченка.

Поховають Павла Супрунця на Новому кладовищі в Костополі.

Валентин Сущенко

Валентин Сущенко народився у Костополі, закінчив міський ліцей, потім — Національний лісотехнічний університет. Далі — строкова служба в Нацгвардії. Працював майстром в домобудівному комбінаті, у 2014-2018 роках воював на сході України.

Коли розпочалася повномасштабна війна, він повернувся з-за кордону і 27 лютого 2022 року пішов в ЗСУ.

Служив у 28 окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу головним сержантом, командиром гранатометного взводу. Воював на Миколаївщині,

Джерело