Чи можливий новий аналог «Тегерена-43»?

Нагадаю, саме на тегеранській конференції наприкінці 1943 року було ухвалено рішення про стратегічний розгром фашистської Німеччини.

Основні умови «Тегерана-43»: відкриття другого фронту та зобов'язання союзників не проводити сепаратні переговори з Гітлером.

Головне питання, на яке має дати відповідь українська дипломатія

Саме на стратегічне питання про можливість чи неможливість проведення на користь України «Тегерана-43» і мала дати чітку відповідь наша дипломатія.

І вже, виходячи з цього, необхідно було приймати стратегічні рішення щодо війни та миру.

Натомість сформувався колосальний дисбаланс між заявленими цілями та готівковими ресурсами.

Спробуємо сформувати можливий баланс між цілями та ресурсами.

Адже з часів маневру македонської кінноти під Гавгамелами, коли мала жменя перемагала величезний натовп, багато що змінилося і війни виграють економічні потенціали сторін.

Військовий бюджет РФ на 2024 рік – 120 млрд дол або 6% ВВП.

Без критичних наслідків для економіки Росія може збільшити його до 200 млрд доларів або 10% ВВП.

Ціль у вигляді виходу на кордони 1991 року вимагатиме від нас дворазового перевищення витрат на війну над аналогічними витратами росіян протягом найближчих п'яти років.

Тобто про 2 трлн дол.

Мета у вигляді стратегічної оборони потребує щонайменше 50% від потенційно можливих витрат росіян, тобто 500 млрд дол за п'ятирічку.

Наш внутрішній ресурс витрат на війну становить до 20 млрд. дол. на рік або 100 млрд. дол. за п'ять років.

Дефіцит за першим рівнем «мета/ресурси» становить 1,9 трлн за п'ять років.

За другим рівнем «мета/ресурси» – дефіцит 400 млрд.

Це і є предметом переговорів з нашими союзниками, на що ми можемо розраховувати в цій війні: на 1,9 трлн дол, 400 млрд дол або на 40 млрд протягом лише одного наступного року, а потім – все.

Тому що одна річ говорити, що «ми з Україною до перемоги» і зовсім інша – підписатися під конкретним пакетом фінансових зобов'язань щонайменше на п'ять років.

Повертаючись до Тегерана-43 (відбулася 28 листопада – 01 грудня 1943 року).

Ця союзницька конференція стала можливою лише після успішних для СРСР битв під Сталінградом та Курською дугою.

Чи була вона можлива, якби Червона армія не змогла тоді зламати хребет німецької армії та зав'язла у позиційних боях?

Історія не знає умовного способу.

Тегеранська конференція окрім відкриття другого фронту в Нормандії завершилася і зобов'язанням учасників не вести сепаратні переговори з Німеччиною, таємно один від одного.

На сьогодні зобов'язання не вести переговори з Росією взяла на себе лише Україна.

Але немає жодного документа, підписаного нашими союзниками, де б фігурували аналогічні зобов'язання США, ЄС, Британії.

А саме – не вести переговори з РФ доти, доки не відновлено територіальну цілісність України та російські війська не виведені з наших територій.

Принцип «ні слова про Україну без України» так і не зафіксовано в жодній міжнародній угоді.

Поки що всі зобов'язання лише на рівні особистих зобов'язань морального характеру.

Але пішов Джонсон, піде Байден та Шольц.

І прийде, наприклад, Трамп. Чи буде він дотримуватися особистих зобов'язань Байдена?

Ще одне питання до нашої дипломатії.

Джерело