Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Наталію Фраушер.

Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер

Наталія Яцун (Фраушер) з позивним Австрійка родом з Кропивницького. Працювала лікаркою до початку війни у 2014 році. Після – рятувала поранених на Донеччині. За два роки до повномасштабного вторгнення РФ переїхала до Австрії, вийшла заміж, разом із чоловіком-австрійцем працювала у приватній клініці.

Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер

Жінка обожнювала подорожі – вона побувала у понад сотні країн. 

Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію ФраушерПовернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер

Також Наталія займалася волонтерством – збирала й відправляла в Україну гуманітарні й медичні вантажі. У квітні 2022 року приєдналася до медичного батальйону «Госпітальєри».

«Госпітальєри» – український волонтерський медичний батальйон, що бере участь у російсько-українській війні з 2014 року. Займається наданням першої медичної, домедичної допомоги та евакуацією поранених українських воїнів з найгарячіших ділянок фронту. Гасло – «Заради кожного життя!». Саме до цього батальйону доєдналася Наталія.

Жінка без вагань на початку повномасштабної війни повернулася до України, аби рятувати життя. Але сама загинула у свої 46 років, за три дні до ротації, під час евакуації поранених військових. У Наталії залишилися донька та батьки.

Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію ФраушерПовернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер

«Я взагалі живу в Австрії, але коли почалася війна – була тут. Люди довкола говорили: «Та чьо ти, яке вторгнення». Я знала. Я, власне, і в Києві була, бо думала, що зараз усе почнеться. Я прокинулася від літаків. Прокинулася, звісно, сповнена рішучості залишатися, йти. Чоловік сказав: «Благаю, приїдь». У мене чоловік австрієць, у нас клініка, я – щелепно-лицьовий хірург. Мій чоловік досить обережний. Я хотіла залишитись, допомагати, але мені довелося повернутися в Австрію. Я повернулася, трохи посиділа і почала вигадувати способи, як виїхати.

Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер

В Австрії я займалася гуманітаркою – відправляла фури з медициною, з усім-усім. Кажу: «Я поїду з гуманітаркою». Він: «Я не пущу». Я сказала, що тільки відвідати батьків – обдурила. А сама ж у «Госпітальєрі» та на ротацію. Він дізнався. Перший день – плакав, другий день – погрожував: «Я зараз зателефоную в посольство і тебе депортують!». Третій день він пив. Потім знову ридав, потім розмовляв, підключав дітей, батьків, усіх…» – розповідала Наталія.

Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер

Війна, звісно, зовсім інша зараз. Дуже вмотивовані хлопці, солдати. Людина без ступні, аж підстрибує, хоче, щоб швидше зажило все, зробити протез і повернутися на передову. Історія на історії.

Наталія Фраушер

Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер

«Для мене це не перший досвід, я й у 14-му році їздила. Я працювала у шпиталі у Зайцевому, але недовго. Мені було морально тяжко. Була інша війна, були так морально підготовлені солдати, люди. Турнікетів не було, шпиталі були голі-босі. Зараз ти заходиш в операційну – у тебе все є: які хочеш затискачі, препарати, волонтери привезуть будь-який шовний матеріал, майже кожен солдат має гарний турнікет, якусь мінімальну аптечку. У 2014 році у солдатів були джгути, вони їх мотали на приклад, і все. Напевно, так, як зараз русня приїжджає. Дуже багато було крововтрат, якихось таких травм, які можна було вилікувати за наявності теперішньої медицини. Не було так багато парамедиків. Госпітальєри – Боже мій! – раз-раз витягли, передали шпиталю. Тоді не було так налагоджено, і внутрішньо я теж була не зовсім готова. Я попрацювала там три місяці і повернулася, бо маю свою роботу, свою сім’ю. Потім їздила також у 2015 році», – ділилася жінка.

Повернулась з Австрії, щоб рятувати воїнів в Україні. Згадаймо Наталію Фраушер

«Чи не найбільше Наталія вражала своєю неймовірною людяністю. Коли дізнавалась, що в котрогось пораненого згоріли всі особисті речі, непомітно клала йому гроші. Вона робила це неодноразово, – зазначив колега Дмитро Сачков. – А ще часто покращувала настрій членам свого екіпажу. Бувало, під час відпочинку після важкої поїздки підкрадалась і з усмішкою казала: «А знаєте що? Я вас усіх дуже люблю». Або ж приносила всім морозиво. Хтозна, де вона його там діставала». 

Про те, що військова медикиня із позивним Австрійка загинула, першою повідомила керівниця батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич. Їхній евакуаційний автобус на темній дорозі зіткнувся з військовою вантажівкою, яка стояла на дорозі без освітлення. Автобус «Кракен», обладнаний для підтримки життєдіяльності поранених протягом довгих відстаней між шпиталями, на якому медики вивозили поранених бійців, потрапив у смертельну ДТП 26 червня 2022 року.

«На жаль, в нашій родині Госпітальєрів сталось страшне горе, – написала тоді Яна. – Наш екіпаж автобуса «Кракен» потрапив в страшну ДТП. Зіштовхнувся з військовим КРАЗом. Наше сонечко &laq

Джерело