На початку про ситуацію написала у Facebook журналістка Крістіна Бердинських. За словами Крістіни, на цьому ж поверсі відбулося заняття фітнес-клубу Smartass, який, до того ж, опублікував у соцмережах анонс сеансу йоги на тлі цих "дуже важких" фото.
Після негативної реакції людей допис видалили. Проте музей вирішив не скасовувати спортивний захід, а просто провести його зранку, до відкриття музею. Моторошні світлини прикрили завісами.
"Не знаю хто в цій ситуації гірший — фітнес-клуб чи музей", — додала наприкінці журналістка.
Позиція фотографа, лауреата премії World Press Photo 2023 Євгена Малолєтки"Це такий собі бізнес по-українськи. Національний музей Тараса Шевченка та ця спортивна студія вирішили, що чхати вони хотіли на всіх. Зокрема, на загиблих та їхні родини. Спочатку музей хотів зняти роботи, але організатори (виставки World Press Photo — Ред.) їм заборонили, тому вони просто вирішили їх закрити простирадлами. По всьому світу проходять виставки World Press Photo, де таких казусів не допускають. Що вже говорити про країну, в якій триває війна", — прокоментував він.
Директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус у коментарі для "УП" підтвердив факт проведення заняття та сказав, що не згоден з обуренням людей: "А що, люди, які тут живуть, не можуть мати право на релакс?"
Окрім цього, Стус звинуватив організаторів World Press Photo у "роздмухуванні скандалу довкола події".
"Ми домовлялися раніше про ці заняття, і організаторів виставки попереджали, що у нас будуть свої заходи. Ми пішли у цьому їм назустріч. І їхня позиція мене насправді, м’яко кажучи, здивувала. Коли вони порушують дуже багато умов договору, зокрема щодо погодження зі стінами і всім іншим. Вони повісили фотографії в залах на двосторонній скотч і коли будуть їх знімати, стіни будуть пошкоджені. І ще тепер викидають таку інформацію у мас-медіа. Наразі це все, що я можу сказати", – висловився він.
Суспільне Культура звернулося до команди музею за поясненням, чому для проведення йоги обрали саме зал з воєнними фотографіями, а не який-небудь інший. Відповідь очікується.
Реакція організаторів виставки World Press Photo 2023Організатори виставки World Press Photo у коментарі для Суспільне Культура поділилися, що дізналися про проведення заходу з анонсу в Instagram.
Вони наголошують, що зверталися до музею з проханням "пояснити ситуацію і перенести подію на інші дати, після закінчення виставки, або в інше приміщення" — проте "не зустріли розуміння".
Музей відмовив, аргументувавши, що "подія буде відбуватися в неробочий час експозиції".
"Ми не підтримуємо рішення музею проводити подію в просторі виставки документальної фотографії, де представлений чутливий контент, зокрема документація війни в Україні. Проте юридичних важелів впливу ми не маємо — музей самостійно вирішує, які саме події і в яких залах проводити", — підсумували вони. Позиція спортивного клубуМережа спортивних клубів Smartass опублікувала допис, у якому попросила вибачення за цей інцидент.
У зверненні йдеться, що тренування мало проходити "за наявності попередньої експозиції", проте її змінили на виставку воєнних фото.
"Ми, як свідомий бізнес, у жодному разі не заперечуємо важливість контексту, в якому ми живемо, і, зокрема, важливість експозиції, проявом чого є регулярні благодійні тренування, підтримка соціальних ініціатив та тренерів, які сьогодні служать в лавах ЗСУ. Проте ми розуміємо, що саме спричинило запитання та просимо вибачення за цей інцидент", — зазначили організатори заняття з йоги.
Варто зазначити, що тренування було благодійним. Як пояснили в команді спортивного клубу, на потреби музею вдалося зібрати 11 тисяч гривень.
Про серію Євгена МалолєткиСерія Євгена Малолєтки, яку він зняв у Маріуполі під час облоги, — це не тільки переможець європейського та глобального секторів World Press Photo, але й важлива історія для української спільноти. На ці фото важко дивитися, тому що це не дистанційна трагедія, а те, в чому ми живемо останні 9 років.
"Це історія цієї війни та візуальне свідчення про злочини російської армії в Україні. Відсутність будь-якої постобробки та класичний підхід прямої документальної фотографії перетворює ці знімки на важливий архів для вивчення та історії. Багато авторів, які подавали на World Press Photo серії з України, підсилювали драматизм за допомогою кольорів та контрасту. Проте виникає питання — а чи потрібно це для історії, яка є драматичною сама по собі?", — говорить Катерина Радченко, голова Європейського журі цьогорічної премії Катерину Радченко у матеріалі для Суспільне Культура.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
Джерело
