Сьогодні день, коли в Україні згадують безневинних жертв -  дітей, які загинули в результаті російської агресії. В Україні ведеться статистика вбитих - починаючи від 24 лютого минулого року це вже 485 дітей. Але ця статистика не включає в себе жертв на окупованих територіях, зокрема міста найбільших дитячих непорахованих втрат - Маріуполь та Волноваху. За сухими цифрами - дитячі життя, ТСН розповість одну із ни про Іванка з Іванкова.

Місто Іванків потрапив в окупацію в перший день повномасштабної війни. В місцевій школі вчився 9-класник Іван. У телефоні його однокласника Дмитра їхня з другом остання світлина -  зробили за день до війни. “24 лютого у нас повинні були бути змагання і ми як товариші по команді говорили про змагання”, - розповідає хлопчик. 

Фото Івана і великий букет білих квітів стоїть на першій парті, де він сидів. “Здавалося , що він просто захворів, дома сидить і скоро прийде, ніхто не вірив, що він помер, та й досі складно уявити, що його більше немає”, - кажуть у школі. 

Його не стало за 18 кілометрів від Іванкова. На місці обстрілу мирних людей тепер квітнуть великі маки, про агресію нагадують хіба досі пошкоджені дахи та діряві паркани. Під касетний обстріл потрапило 12 людей і лише двоє залишилося неушкодженими. 6 отримали важкі поранення, 4 загинуло. З них двоє – це хлопчики.

У село батьки перевезли Івана подалі від окупації і збиралися прориватися далі, але в останній момент син  поніс сусідці харчі. “Таке відчуття нехороше від ранку, я його просив, залишся у сусідів, з будинку не виходь, побудь тут, але коли почув вистріли і вибухи, то вийшов з будинку і крикнув “тато”. Я був у будинку і це чітко чув. Уламок зі спини просто в серце, він відразу помер”, - розповідає батько хлопчика.  

Іванова родина зараз в Туреччині -  мама досі лікується, їй сильно пошкодило обидві ноги, одну довелося ампутувати. Про її складні операції писали іноземні журналісти, зараз вона вже потроху ходить.

Сина батько спочатку поховав просто у дворі, і лише коли окупантів вдалося вигнати, Івана перепоховали. “Вийшли всі вчителя біля школи, подзвонили дзвониками, прийшли однокласники, хто міг, близькі, родичі, довелося сина поховати двічі”, - каже згорьований батько. 

Пам’ять безневинних жертв агресії в Україні офіційно вирішили вшановувати починаючи від 2021 року - вже тоді точну кількість вбитих малюків та підлітків не могли назвати. “По загиблих на сході дітях ми так і не маємо статистики – за даними ООН - це 232 дитини, 4 від початку цього року, наймасовіша загибель дітей – коли бойовики збили малайзійський "Боїнг", тоді загинуло 80 дітей”, - кажуть в уряді. 

Загиблі діти Маріуполя поза статистикою, хоча саме там загиблих дітей і було найбільше. Без врахування втрат там - в Україні з часу повномасштабного вторгнення загинуло понад 480 дітей. Як вшановувати пам’ять дітей - єдиних рекомендацій чи побажань немає. Але у Іванкові у місцевому палаці культури збирається оркестр. Іван Вітер грав на чотирьох музичних інструментах, але улюбленим був саксофон. Коли йому виповнилось 14, дорослі запросили талановитого підлітка грати в місцевому оркестрі, він навіть встиг написати заяву на прийняття і сходити на репетиції, дуже пишався, що буде працювати як дорослий. “Таких дітей на тисячу, а може і на десять тисяч, шкода, що так обірвалося”, - кажуть в оркестрі. 

Місцевий оркестр відчув на собі війну - четверо музикантів пішли в армію, Іван загинув, але в пам'ять про нього вони збираються і грають. 

Читайте також:

Батько-правоохоронець сам дістав із-під завалів на Дніпропетровщини дружину і тіло доньки: подробиці трагедії

Під Києвом сталася потужна пожежа: що горить

Мама померла, а батька давно немає: з Нью-Йорка з-під обстрілів врятували трьох сиріт