Українська письменниця, педагог, громадська діячка, член Національної спілки письменників України Лариса Ніцой звернулася до міністра освіти Оксена Лісового з проханням доповнити двома пунктами чинний Закон про освіту. Про це йдеться в її дописі на Facebook.
Зокрема, Ніцой хоче, щоб на території навчально-освітніх закладів комунальної, державної та приватної власності мовою освітнього, виховного процесу та мовою спілкування була державна мова (окрім уроків з вивчення іноземної мови).
Це ж стосується і мови заходів, які проводять дошкільні, шкільні та вищі навчальні заклади поза межами території навчального закладу.
За словами письменниці, коли писали Закон про освіту, вищезгадані пункти звучали як пропозиції, проте їх відкинула й не врахувала тодішня міністерка освіти Ліля Гриневич, яка обґрунтувала рішення тим, що достатньо пункту в Законопроєкті: «мовою освітнього процесу є державна мова».
На думку Ніцой, відсутність цих пунктів у Законі про освіту призвела до величезної шкоди, оскільки ні вчителі, ні діти не вважають перерви, спілкування між собою та заходи на території школи чи поза територією школи освітнім процесом – і це все відбувається здебільшого або часто мовою ворога.
«Українська мова перетворилася на декорацію, яку висувають на уроці і засувають подалі, як декорацію, щойно закінчується урок/заняття. Мовою спілкування вчителів з учителями, учителів з учнями і мовою спілкування дітей (переважно в міських закладах), тобто, мовою стосунків, дружби тощо й досі є московитська мова, яка продовжує змосковщувати українських дітей», – сказала Ніцой.
До слова, найбільший приріст частки україномовного населення спостерігається у південному регіоні (+23%) та у Києві (+23%), а також у східному (+19%) регіоні України. Про це йдеться в опитуванні компанії Gradus Research.
Найбільш активно переходить на українську в побуті молодь (18-24 роки), та старша вікова група (55-60 років).
