Втрачають вже набуті навички, інтерес до навчання та бажання спілкуватися з однолітками — все це психологи та педагоги помічають у деяких дітей, що виїжджають з небезпечних регіонів, і називають це регресом у розвитку.

Якщо в одного з батьків є посттравматичний стресовий розлад, то він зазвичай є і в дитини, переконана представниця громадської організації "Центр соціально-культурного розвитку" Наталія Шайхутдінова. Раніше вона працювала директром дитсадка у Маріуполі, а потім — коригуючим психологом там же. Нині, каже, підтримує тісний зв'язок з батьками своїх вихованців.

Про психологічні проблеми, пов'язані із війною, Наталія Шайхутдінова розказала у Media Center Ukraine-Ukrinform під час презентації дослідження "Як блокада Маріуполя вплинула на людей", що провела команда агенції UkrSocStandart.

Зокрема вона зазначила, що у дітей спостерігається погіршення пам'яті, уваги, з'являється апатія, емоційна відстороненість, їм важче потоваришувати з однолітками, вони втрачають інтерес до навчання, є випадки регресії у розвитку.

"Психологи — це називають відкатами. Я бачила, як діти грають іграшками, що не притаманні їхньому віку. Десяти та одинадцятирічні дівчатка бавилися в ігри для трирічних. Майже підлітки каталися з гірок", — зазначила Наталія Шайхутдінова.

Як допомогти дітям подолати психологічні травми

За словами психологині Світлани Федорченко, емоційний стан дитини напряму залежить від психологічної стабільності батьків. Зменшити напругу та підвищити їхню стресостійкість, на її думку, може фізична активність, але для цього потрібні додаткові умови.

"У дитини будутьчання, коли вона зможе контролювати свою стресостійкість. Треба дати їй через тіло сили для навпрожити ті емоції. Для цього потрібні відкриті майданчики, командні ігри, арттерапія", — розказала Світлана Федорченко.

Втім, дорослі не завжди визнають проблему та звертаються за професійною допомогою фахівців, а на додаткові секції в них бракує грошей, зауважила Наталія Шайхутдінова.

Безкоштовні сервіси психологічної допомоги під час війни Цілодобова психологічна підтримка «Запорука». Усі сеанси за замовчуванням анонімні та проходять у відеоформаті в найбільш зручних для користувача месенджерах – Viber, WhatsApp чи Telegram. Щоб отримати допомогу, зателефонуйте за номером безкоштовної гарячої лінії 0 800 4000 23. ️«Хаб стійкості». На сайті проєкту можна знайти поради з психологічної самодопомоги, а також записатися на консультацію до конкретного психолога чи психотерапевта. ️Група психологічної підтримки «Разом». Щоп’ятниці о 10:00 та 20:00 фахівці влаштовують безкоштовну групову терапію для українців. Зустріч організовують онлайн через застосунок Zoom. Приєднатися до конференції можна за цим посиланням. ️Центр психологічної підтримки «ОбійМи». Ініціатива психологів-волонтерів, які допомагають людям, котрі зазнали стресу внаслідок воєнних дій та переселення. Аби отримати допомогу, необхідно заповнити коротку форму.

Що відомо

Ознаки ПТСР мають 60% маріупольців, які виїхали з нині окупованого міста. Такі дані оприлюднили представники Агенції UkrSocStandart, яка провела дослідження "Як блокада Маріуполя вплинула на людей". Читайте також

Понад десять тисяч дітей з Донбасу депортовані до РФ — центр розбудови миру

З Великої Новосілки на Донеччині евакуювали всіх дітей

З Часового Яру на Донеччині евакуювали всіх дітей — поліція

Вивезли останнього: з Вугледара на Донеччині евакуювали всіх дітей — поліція

У Авдіївці розформували опікунську сім’ю, аби евакуювати дитину

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

Джерело