Іван Гнатишак – букініст і автор популярного акаунту у тік-тоці, який популяризує раритетні українські книги. А також бореться із фейками, якими проти нас воює ворог: “Російська фсб розповсюджує пропаганду. Українці, не розуміючи, що це пропаганда, підтримують якісь тези, які їм здаються правильними, але насправді шкодять нашій державі”. 

Одного дня Іван натрапив на підозрілу сторінку, начебто, українського військового. 

“Це акаунт фсбешника, який вже має 19 тисяч підписників, а його відео набирають мільйони. Він викрадав відео у наших військових, підбирав відео по темі і вдало підписував дезінформацію під конкретними відео українською мовою. Себе він не знімав. Він закидував фейки, що в ЗСУ погано годують, викладав відео, де переробляють кістки, якісь хрящі, курячі ніжки. І казав, що, мовляв, дивіться, мені брат прислав, отаким в ЗСУ годують, пельмені з цього роблять. Розказував, що російський сухпайок дуже смачний”.

“Інформаційно-психологічні операції на фоні ведення активних військових дій займають приблизно 70%”, – зазначає Михайло Макарук, військовий ЗСУ, експерт з інформаційної безпеки. 

“Пам’ятаєте, був двіж під назвою “Синій кит”? Це все була розробка фсб. Мета – спровокувати певну кількість паніки і дитячих самогубств для прийняття законопроєкту про керований інтернет в Росії. Пані Мізуліна його внесла. Це була підготовка до широкомасштабного вторгнення в Україну – керування інформаційними потоками”. 

“Наступна теза, що розганялася, – про великі втрати у Бахмуті, для них це було дуже важливо, – продовжує ділитися результатами дослідження фейків Іван Гнатишак. 

“Ця інформаційна атака розрахована на рідних, які потім телефонують своїм на передову. Розповідають, що, мовляв, всі наші відступили, що ви там робите, вас кинули просто”. 

“Якщо ви бачите, що регулярно, послідовно викладається інформація, яка шкодить нашим збройним силам, такий ресурс вже є підозрілим. І на нього заходити не варто”, – наголошує речниця поліції Київської області Ірина Прянішнікова. 

“Також небезпека полягала в тому, що люди, які не мали звʼязку з військовими, що були під Бахмутом, почали писати прізвища своїх рідних та близьких в соцмережах, – викиває мету розповсюдження дезінформації Іван Гнатишак. – І люди думали про оцього фсбшника, що то український військовий, і питали в нього: чи ви не знаєте, що з таким-то? А він випитував: скажіть позивний, скажіть, яка бригада. Так збирав інформацію”. 

“До початку війни в Україні існувало 4 центри ІПСО (інформаційно-психологічної операції) в складі Сил спеціальних операцій. Це офіційна відкрита інформація. Знаєте, скільки їх в Росії було нараховано? Близько 250-ти, – наводить факти експерт з інформбезпеки. –  У них окремо були центри ІПСО, які працювали з окремими регіонами Криму, по окремих областях України, по окремих містах України. Вони вивчали суспільну поведінку, суспільну психологію цих регіонів”. 

Іван Гнатишак переконаний, що йому таки вдалося викрити перевертня, який прикидався українським військовим: “100% це акаунт фсбешника. Він мені написав в приватні. Перше повідомлення, яке написав фсбшник, це “я не фсбшник”. До мене велика кількість ботів прийшла. Інколи вони мені надсилали повідомлення серед ночі. Це люди, які цілодобово цим займаються”. 

“Такими фейкарями в військовий час займаються відповідні служби, зокрема, Служба безпеки України та Кіберполіція”, – пояснює Михайло Макарук. 

“Є така програма “Мрія”. Зараз кіберполіція запускає боти, куди ви можете надіслати посилання про підозрілий ресурс, на який ви зайшли, і вони будуть перевіряти цю інформацію”, – зауважує Ірина Прянішнікова.

Коли перевертня було викрито, його українські підписники були хто в шоці, хто в розпачі. 

“Люди були дуже здивовані, бо повірили йому, – каже Іван Гнатишак. – В коментарях писали мені: “Жах, я також повірила і чоловіку на передову відправила, питала, чи дійсно все це правда”.

Микита Кіт – колишній гравець запорізької команди КВК. Одного дня він пережив хвилю хейту від друзі і фанатів. У соцмережах поширилася новина, нібито український комік перейшов на бік ворога та намагався виїхати до Росії. 

“Під час війни критичне мислення інколи вимикається. Ти починаєш сприймати інформацію трішки по-іншому. І це сталося і з моїм хорошим знайомим, і з моєю родиною. Я прокинувся зранку від повідомлення мого друга: “Ти шо, аху***?”.  Я відкриваю його повідомлення і бачу, що в якомусь російському паршивому телеграм-пабліку виставили фото тіпа, дуже схожого на мене”. 

Ось той самий пост, який сполохав усе оточення хлопця: “Вспомнил о родине, когда вырисовывалась перспектива мобилизации ВСУ, и решил пропетлять, приехав на новые российские территории”.

Хлопець на відео був настільки схожим, що у фейк повірила навіть рідня.

“Через кілька годин мені вже пише мама: “Нікіта, ти де знаходишся, ти що, сєпар?”, – згадує Микита. –  Я мамі те ж саме розповідаю – це не я, подивіться відео зі звуком”. 

Недолугі фейкарі забули вирізати початок відео, де у героя ролика зовсім інше прізвище й ім’я: “Там на перших трьох секундах зрозуміло, що це, на щастя, не я, а якийсь “Карпенко Кирилл Владимирович”. Якщо б родина повірила в цей фейк, то, мабуть, мама написала би відмову від мене як сина, а в мене майже не залишилось би друзів. Ми повинні були звикнути до цього і під час повномасштабного вторгнення, і за ці 8 років, і за ті 20 років, коли рашка нас пропагандою накачувала”. 

“Щорічно Росія виділяє близько 36 мільярдів доларів на ведення активної пропагандиської роботи. Це на фоні колосального досвіду кдб, фсб і третього рейху, оскільки всі архіви переїхали до Москви свого часу. А ця організація, напевно, найкрутіше вивчала пропаганду за всю історію людства”, – переконаний Михайло Макарук. 

Але як відрізнити інформаційний вкид від правди? 

“Є правило трьох ресурсів, – пояснює  речниця поліції Київщини Ірина Прянішнікова. – Якщо ви отримали будь-яку інформацію і бажаєте її перевірити, майте ще три ресурси підтвердження цієї інформації. Якщо вам з трьох джерел скажуть, що ця інформація правдива, тоді вона дійсно є правдивою. Бажано, щоб кожен з цих ресурсів був авторитетним”. 

Сьогодні навалі фейків протистоять українські кібервійська. Вони не лише нейтралізують ворожі ботоферми, але й допомагають ЗСУ наближати нашу перемогу.

“У постійному режимі вони добувають необхідну для нас інформацію. Про стан військ, їхнє забезпечення, озброєння, його переміщення, тощо. І трансформатори доволі часто горять в РФ, оскільки наші кіберфахівці зуміли проникнути в системи і дистанційно виводити їх з ладу”, – розповідає Михайло Макарук.

Іван та Микита, які мали свій досвід контакту з російською інформагресією, наголошують на тому, що варто довіряти виключно офіційній інформації. А якщо пропаганда намагається паплюжити ваше чесне імʼя – повідомити відповідні органи безпеки, не перейматися через ці брудні атаки і жити далі. 

Джерело