Цю тезу вкотре повторив Джо Байден під час щорічного звернення до нації у Конгресі, де публічно звернувся до амбасадорки України в США Оксани Маркарової, яка була особисто присутня у Капітолії, після чого обидві палати вибухнули оплесками на адресу мужньої української нації.

Про це заявив і британський прем’єр Ріші Сунак під час особистого раптового візиту Володимира Зеленського до Лондона. Український президент виголосив дійсно історичну промову в парламенті Великої Британії, де його вітали потужними оплесками, закликаючи створити "коаліцію літаків" для України.

"У Британії король (з яким Зеленський також мав зустріч – ред.) є пілотом військово-повітряних сил. А в Україні зараз кожен пілот військово-повітряних сил є королем. У нас є свобода, дайте нам крила, щоб захистити її", - заявив Зеленський, подарувавши спікеру парламенту Британії Ліндсею Гойлу шолом одного з найкращих українських пілотів.

І Лондон почув Зеленського. Британія розпочне навчання українських пілотів на натівських винищувачах. Також Ріші Сунак доручив Бену Воллесу, міністру оборони, вивчити, які саме винищувачі можна передати Україні. Саме Сполучене Королівство було першим, хто надав Україні свої танки Challenger 2, які прибудуть вже в березні. Можливо, Лондон стане першим і в постачанні Україні дійсно далекобійних ракет. Мова про крилату ракету повітряного базування Storm Shadow ймовірною дальністю до 300 км, яка може запускатися наприклад з французьких та шведських винищувачів Rafale та Gripen, про отримання яких Київ також веде перемовини.

Питання сучасної авіації обговорюватиметься й у четвер, 9 лютого, в Брюсселі, де президент Зеленський виступить на засіданні Європарламенту та візьме участь у ланчі з лідерами країн-членів ЄС. Другий воєнний візит Зеленського, цього разу європейський, бо перший був до США, відбувається на тлі підготовки Росії до великого наступу на Донбасі, який, за інформацією української розвідки, Путін наказав захопити до березня.

Україна та світ готуються до другого року найбільшої й найкривавішої з часів Другої світової війни на європейському континенті. І, звичайно, всіх цікавить одне питання: коли вона закінчиться? ТСН.ua зібрав все, що про це кажуть і пишуть на Заході, у два базових сценарії.

Сценарій №1 - Виснажлива війна

Вже ні для кого не секрет, що Путін вирішив вести довгу війну на виснаження, спираючись на величезний мобілізаційний ресурс гарматного м’яса, репресивний апарат, який може гребти людей у необмежених кількостях, та власне підтримку продовження цієї війни самими росіянами.

Розвідка Естонії також вказує на впевненість Путіна в тому, що час у цій війні на його боці: "Путін тягне час, вважаючи, що Україна і Захід виснажаться раніше, ніж Росія".

Путін розраховує на дві речі:

втому Заходу від підтримки України та початок президентської передвиборчої кампанії в США, коли Вашингтону буде просто не до Києва та війни;

й Україна не витримає суто мобілізаційно, бо росіян кількісно більше.

Саме наратив про те, що росіян кількісно більше, тому Україна в будь-якому разі програє цю війну, зараз активно розганяється Кремлем. І, на жаль, його підхопили на Заході. Нещодавно The New York Times опублікувала авторську колонку одного американського журналіста, який є відкритим поціновувачем Путіна, де мовиться:

"Україна програє війну, яка перетворилася на Першу світову, а Росія має втричі більше населення, цілісну економіку та кращі військові технології".

Є й інший не менш цікавий російський наратив, який активно "згодовується на Заході", про те, що США вже напряму воюють із Росією. У колонці вже іншого автора в тій же таки The New York Times йдеться про таке:

"Як так сталося, що 23 лютого 2022 року практично ніхто в Америці не стверджував, що в наших національних інтересах було вступити в непряму війну з Росією, щоб не дати їй захопити Україну. Країну, яку більшість американців не могли знайти на карті за 10 спроб?".

Росіян дійсно кількісно більше. І, так, Путін не зупиниться. Однак зараз не часи Першої чи навіть Другої світових воєн. Кількість не завжди означає якість. Саме тому Україна просить Захід надати якомога більше сучасної якісної зброї. І прорив у цьому питанні побачили всі. Ми отримаємо сучасні танки, бронетехніку та снаряди до HIMARS дальністю 150 км. Ми також почали складні переговори щодо західних винищувачів. Проте головне зараз - це час - хто (Україна чи Росія) швидше встигне сформувати ударний кулак для контрнаступу.

Але Путін помилково вважає, що час на його боці. Ще один російський наратив, який можна зустріти в західній пресі, - "санкції не працюють" та "російська економіка виявилася більш стійкою, ніж багато хто думав". Проте, як тоді бути з рекордним від 1998 року дефіцитом російського бюджету, який вже досяг $25 млрд, а за підсумками 2023 року може скласти біля $97 млрд? Надходження від нафти й газу в січні, у порівнянні з минулим роком, впали на 46%. Неенергетичні доходи Росії в січні також впали на 28%. Як пише Foreign Policy, ВВП Росії не повернеться до довоєнного рівня принаймні до 2027 року.

Ще в січні Путін особисто визнав дефіцит ліків у російських аптеках і значне здорожчання медикаментів. Проте, як колись казав божевільний Дмитро Медведєв: "Грошей немає, але ви тримайтеся". Тому російському бізнесу "заднім числом" запропонували доплатити податок на прибуток за 2022 рік з позитивної курсової різниці. Так, Росія намагається компенсувати падіння енергетичних доходів за рахунок продажу нафти Туреччині, Індії та Китаю. Але запроваджені ЄС санкції на російські нафтопродукти 5 лютого лише погіршать становище Кремля, адже ті ж Китай, Індія та Туреччина мають свої НПЗ.

Сценарій №2 – Вирішальна битва за Донбас та південь

На тлі історичного зламу на Заході у питанні постачання Україні сучасних танків, дальнобійних ракет (нагадаємо, що США оголосили про надання снарядів до HIMARS дальністю 150 км), у Кремлі знову вдалися до погроз. І це ще не було дев’ятого Рамштайну, який запланований на 14 лютого. Спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, до якої Путін таки має намір звернутися 22 лютого (за чутками в російських пабліках – ред.), заявила, що "Київ має негайно почати пошук формули миру, щоб попередити кінцеву катастрофу".

Можливо Матвієнко забула, але президент Зеленський вже має формулу миру, вперше виголошену на саміті G20 на Балі в листопаді минулого року. І про жодну катастрофу там не йдеться. Навпаки, там про репарації, вивід всіх російських військ з України, трибунал для російського військового й політичного керівництва, як і про фіксацію закінчення війни.

Кремль розуміє, що чим швидше та більше Україна отримуватиме сучасної західної зброї, тим неминучішим для Путіна постане рішення про оголошення чергової хвилі мобілізації в Росії. Так, вона й не припинялася. Але парадокс ось у чому. Ще в грудні минулого року Путін особисто заявляв, що з 300 тис. мобілізованих восени росіян, 150 тис. вже були кинуті на війну проти України. Тоді виникає логічне запитання: так де ж ще 150 тис. мобілізованих, яких десь мали тренувати? За Уралом?

Міністр оборони України Олексій Резніков натомість заявляв, що Росія насправді мобілізувала пів мільйона, й готується до великого наступу, попередньо на двох напрямках: Донбас та південь. Водночас голова Харківської ОВА Олег Синєгубов не виключає наступу російських військ і на Харківщині. Українські військові експерти підтверджують, що ворогу критично важливо знову захопити Ізюм та Куп’янськ, щоб заволодіти залізницею. Саме тому відновилися атаки росіян на Лиман.

Старший науковий співробітник Європейської ради зовнішніх відносин (ECFR) Густав Грессель вважає, що Путін почав війну на виснаження ще в квітні 2022 року, коли його план захоплення України за три місяці, вже не кажучи про три дні, провалилася. Наразі, на думку експерта, Кремль робить ставку на виснажливу війну на Донбасі, щоб розмити ресурси України швидше, ніж власні.

"Росія, ймовірно, продовжуватиме наступ до початку літа, після чого її бойова міць, швидше за все, знову впаде. Москві доведеться оголосити ще одну хвилю мобілізації до кінця цієї зими, щоб втримати широку лінію фронту. У цей момент перенапружені російські позиції будуть вразливими для українських контрнаступів", - вважає Густав Грессель.

Звичайно, Росія може й надалі просити допомоги у Північної Кореї, Ірану та Китаю. Проте, на прикладі Туреччини, ми вже побачили, як на вимогу США офіційна Анкара може в один день припинити обслуговувати підсанкційні літаки з Росії, Білорусі та Ірану.

Так, російська кривава війна на виснаження проти України ще далека від завершення. На думку голови Об’єднаного комітету начальників штабів США Марка Міллі, малоймовірно, що вона закінчиться у 2023 році. До того ж, із наданням Україні ракет більшої дальності, які частково покриватимуть територію Криму й навіть зможуть дістати до Кримського мосту, водночас не кваплячись із постачанням авіації, Захід продовжує свою стратегію тестування можливої межі ескалації з боку Росії, побоюючись застосування Путіним тактичної ядерної зброї.

Тому, так виглядає, що в найближчі місяці вирішальною стане битва за Донбас та південь. Так, Росія може піти на провокації з півночі. Проте, за численними даними західних розвідок, Москва не має там ударного військового угруповання.

"Якщо Україна зможе повернути Мелітополь, Бердянськ і Маріуполь, для Путіна – це кінець", - вважає колишній британський прем’єр Борис Джонсон.