З перших днів вторгнення 22-річний Денис Стратійчук у складі штурмової бригади воював на Київщині, Харківщині, а потім — у Донецькій області. Під Бахмутом він потрапив під мінометний обстріл і втратив руку. Нині військовий проходить реабілітацію у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни і хоче якнайшвидше повернутися в стрій до своїх побратимів. Про оборону України з перших днів вторгнення і плани після перемоги він розповів Суспільному.

Військовий Денис Стратійчук потрапив під мінометний обстріл у Бахмутському районі й отримав осколкові поранення.

"Я пам'ятаю тільки спалах, як втратив свідомість, а потім вже як говорив з хлопцями. Вони спрацювали супер, наклали мені турнікет. Руку мені ампутували вже в Краматорській міській лікарні, був перелом стегна, були осколки всередині", — пригадав Денис Стратійчук.

Потім бійця лікували в Дніпрі, а з серпня 2022 року відправили на реабілітацію в Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни.

Про себе Денис розповів, що родом з Чернівецької області, трохи працював барменом, а в 18 років вирішив стати професійним військовослужбовцем і підписав контракт із ЗСУ, служив у центрі розмінування.

"Я там послужив буквально пів року, мені не дуже подобалося, бо там молодих берегли. Тож я перевівся у гірсько-штурмовий батальйон", — сказав військовослужбовець.

Перед повномасштабним вторгненням РФ Денис Стратійчук не думав, що почнеться повномаштабна війна. Проте, 13 лютого 2022 року його відкликали з відпустки на службу.

"Їду в потязі і бачу, що половина пасажирів у ньому — це військові. Запитав у кількох хлопців, куди їдуть. Виявилося, що їх теж відізвали з відпустки. Приїхали на полігон у Львівській області, це в 20 числах лютого було. Тепер розумію, що готувалися до війни", — зауважив Денис Стратійчук.

Він пригадав, що про реальну загрозу наступу російських військ їм повідомили 22 лютого.

"Я трохи розгубився, переживав, бо вдома сім'я. В перші дні вторгнення нас мали відправити в Херсон, але врешті висадилися на лівому березі Києва. Там повітряні тривоги — одна за одною, то ховалися, то вивантажували техніку, над нами — два бойові літаки. І тоді я вже зрозумів, що це реально почалася війна", — розповів військовослужбовець.

На Київщині завданням їхньої бригади було перехоплювати колони російських військ, які їхали з напрямку Броварів та Борисполя та штурм на звільнення окупованих сіл:

"Останнім на Київщині ми штурмували село Нова Басань на межі з Чернігівською областю, цей бій тривав до ночі, потім все стихло. А зранку виявилося, що ворожа колона просто зібралася і поїхала, залишили купу техніки, зброю".

Потім бригаду Дениса відправили на Харківщину, де намагалися прорватися до кордону. Але на кожну їхню спробу штурму російські війська підключали артилерію та авіацію.

"І все закінчувалася невдало. Можна сказати, що ми лобами побилися об їхню оборону, але кілька сіл звільнили. Я слухав людей — і в мене сльози лилися. Пограбування, звірства, які вони вчиняли, убитих мирних жителів, розбиті будинки — не вірилося, що люди можуть таке робити з людьми", — зауважив військовий.

Він також зізнався, що мріє про сім'ю, дітей в мирній Україні. Тому хоче якнайшвидше пройти реабілітацію і повернутися на війну, щоб здобути перемогу.

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook