Десяткам поранених захисників щодня надає допомогу військовий медик Юрій Кацай. Він травматолог, ветеран російсько-української війни. Із 2015 по 2016 роки служив у 59 мобільному госпіталі у місті Сватове на Луганщині. Від початку повномасштабного вторгнення рятує захисників у шпиталі на Донеччині, лікує військових та цивільних. Про свою роботу та перші дні повномасштабного вторгнення він розповів Суспільному.

Наразі Юрій Кацай на ротації в одній із лікарень на Вінниччині.

"На той час було більше мінно-вибухових травм. Хлопці йшли в розвідку, наступали на міни, на розтяжки. Були ближні бої, кульові поранення. Це зовсім не порівняти, що було тоді і що зараз", – розповідає Юрій Катай.

Військовий медик із Вінниччини розповів, як рятує оборонців та цивільних на Донеччині

У 2017 році медик повернувся до цивільної медицини, працював ортопедом-травматологом у Калинівській районній лікарні. Там одним із перших приймав поранених після ракетного удару по місцевому арсеналу 24 лютого. Тоді загинули двоє військових, 26 людей отримали поранення. Розповідає, що впоратися допомогло правильне сортування та злагоджена робота медперсоналу.

" Десь о восьмій годині, о 8:30 почали привозити перших поранених, важких. Це були хлопці з відірваними нижніми кінцівками. Вибухові травми: осколкові поранення, акубаротравми, контузії", – каже Юрій Катай.

До війська повернувся у березні 2022-го. Спочатку надавав медичну допомогу у Лисичанську, поки його не окупували росіяни. Суспільному розповідає: порятунок поранених бійців полягає не лише у кваліфікації лікарів, а й у координації медичних підрозділів між собою.

"Після того, як боєць отримав поранення, його потрібно евакуювати з поля бою. Цим займаються медики того підрозділу, в якому служить боєць. Витягують з-під куль, з-під снарядів, евакуюють до невеличких стабілізаційних пунктів. Після цих стабпунктів пацієнти потрапляють в наш польовий шпиталь. Хто потребує негайного лікарського втручання – оперується. Хто більш стабільний і потребує евакуації – потрапляє на інший рівень надання медичної допомоги. В цьому полягає суть нашої військової медицини. Все має бути зроблено поетапно, вчасно".

За день, розповідає медик, до військового шпиталю в зоні бойових дій, потрапляють десятки, навіть сотні, військових та цивільних із осколковими та кульовими пораненнями. Тут пацієнтів стабілізують і сортують за ступенем важкості травм, каже Кацай.

"Кожного пацієнта подивитися і визначити ступінь важкості. Наскільки він важкий і наскільки швидко йому потрібно надати допомогу. Потрібно чітко відсортувати хлопців, які поранені і сказати, що цей потребує першої допомоги, цей може почекати, цей може може взагалі зайнятися самодопомогою, накласти собі пов’язку, якщо він адекватний, немає контузії, критичних поранень. Від цього залежить життя бійців".

РФ не звільняє, а методично і послідовно нищить український Донбас. Цілить не лише у військові, а й цивільні обʼєкти. Медичні заклади, школи, житлові будинки, розповідає лікар. Саме тому серед його пацієнтів цивільних не менше, аніж військових.

" Ще одне, що відрізнялося від 2014 – 2016 років, це було поранення цивільного населення. Тому що бойові дії проходили безпосередньо в населених пунктах і агресор не рахувався з цим. Він стріляв по містах, по будинках, по цивільному населенню. Велика кількість поранених була, велика кількість. Це були дорослі, це були дітки важкопоранені, чоловіки, жінки, пенсіонери. Всі", – каже Юрій Катай.

Читайте також

"Не знав, що коїться, як живе моя країна", — азовець із Вінниці про оборону Маріуполя, прорив та полон В список “забороненої” літератури в так званій “ЛНР" потрапила книга вінницької письменниці

Джерело