Київ продовжує виживати в умовах війни вже майже рік. Потерпаючи від ракетних ударів ворога місто тримається, незважаючи на всі труднощі. Енергетики та комунальники щоденно творять дива, надаючи в таких складних умовах необхідні послуги.

Що саме відбувається зараз в сфері ЖКГ, сайт ТСН.ua запитав у Петра Пантелєєва, заступника голови КМДА.

Чи загрожує столиці блекаут? Що потрібно робити аби цього не сталося?

Обмеження електропостачанням у Києві продовжують застосовувати, і вони напряму залежать від масштабів та наслідків ракетних обстрілів. У столиці, залежно від цих факторів, фіксували певну географію проблемних районів. Зокрема, після чергових обстрілів проблемною з точки зору забезпечення електроенергією була північна частина міста – Оболонський, Святошинський і Подільський райони. Інші райони перебували у кращому стані. Однак говорити про блекаут для міста можемо лише в контексті наслідків ракетних обстрілів ворога та пошкоджень об’єктів критичної інфраструктури.

Ворог регулярно намагається поцілити в енергетичні об’єкти Києва та області. Росіяни намагаються залишити Київ повністю без світла. Але дякуємо нашим нашій протиповітряній обороні, яка максимально відбиває ці атаки. Тим не менш, ми готуємось до різних сценаріїв розвитку подій, зокрема більш критичних, але робимо все для того, щоб блекауту не сталося. Зокрема, працюємо над відновленням того обладнання, яке вже виведене з ладу або пошкоджене обстрілами. Вірю, що ми втримаємо місто і пройдемо зиму без серйозних катаклізмів.

Скільки об’єктів ЖКГ постраждало в Києві від ракетних ударів?

Кількість я називати не можу – інформацію не варто розголошувати задля безпеки. Але можу сказати, що по більшості об’єктів критичної інфраструктури Києва ворог завдавав ударів, а по деяких - не один і не два рази.

Київ вже пережив більшу половину цієї зими. Чи вистачить у міста ресурсів аби без проблем та з теплом дожити до весни?

Щодо ресурсів, то основним для міста є газ, і ми відпрацювали питання його забезпечення. Зараз витрати блакитного палива, у зв’язку з теплою як для зими погодою, слава Богу, менші. Споживання газу зменшилось і через те, що частина обладнання пошкоджене і не працює. Тому, якщо порівнювати з прогнозами, які були на початку зими, ми впевнено дивимось на цей опалювальний сезон у плані наявності енергоресурсів. Проблем не повинно бути.

Тобто, газу нам вистачить? Бо деякі експерти говорили, що в лютому можливий дефіцит газу.

Київ не забезпечується газом окремо. Місто отримує його від загальнодержавних газопроводів, як і вся країна. Столиця є невід’ємною часткою енергосистеми країни, тому і для Києва, і для інших регіонів газу вистачить. Звичайно, це більш точно знають у "Нафтогазі", але ми теж бачимо реальну ситуацію, і вона поки не викликає занепокоєння. Складним залишається питання розрахунків за газ між теплопостачальниками та постачальниками газу. Оскільки зараз і електроенергія виробляться за рахунок газу, тому є проблеми зі своєчасною оплатою.

Ви маєте на увазі, що населення не платить?

Ні. Незважаючи на складність життя під час війни, фінансову виснаженість, кияни продовжують оплачувати комунальні послуги. І я хочу подякувати містянам за їхню свідомість та патріотизм в цьому плані. Ці кошти одразу перераховуються за газ та на зарплати наших комунальних працівників. З об’єктивних причин, не всі можуть сплачувати стовідсотково за комунальні послуги, але в такий складний час відсоток оплати населенням Києва достатньо високий.

Я мав на увазі те, що зараз ми максимально мобілізовуємо наявні ресурси та кошти для оплати за газ. Це необхідно аби створити запас на наступний опалювальний сезон. Потрібно робити це вже зараз, а не у жовтні.

Яка наразі ситуація з електроенергією в місті? Чи є райони, які досі страждають через відсутність електрики?

Зараз немає якихось географічних проблемних місць, як це було у листопаді і грудні. В місті діють поки що не погодинні графіки, але відключення електроенергії більш-менш прогнозоване. На ресурсах ДТЕК ми можемо бачити час, коли точно буде електроенергія в тих, чи інших будинках. Також вказуються періоди, коли світло буде відсутнє. На жаль, у нас поки є "сіра зона" – це 50 на 50 – може бути відключення, а може й не бути. Загалом, можна сказати, що ситуація з електрикою в Києві є складною, але контрольованою.

Часто люди говорять про будинки, в яких завжди є світло, особливо в центрі Києва. Це дуже дратує тих у кого немає електрики по декілька годин. Чи ведеться облік таких "козирних" будинків, і чи будуть їх примусово відключати від електроенергії?

Дійсно, ця тема дуже жваво обговорюється в суспільстві. Є будинки, які входять в ланцюжок, що живить об’єкти критичної інфраструктури. Це – лікарні, військові об’єкти, пункти водо- та теплопостачання. І такі будинки не відключають, бо не відключають джерело електроенергії. Ми над цим працюємо. В місті діє антикризовий штаб за участю представників ДТЕК, обслуговчих компаній та інших, де ми такі випадки розбираємо і приймаємо відповідні управлінські рішення. Якщо вже робити обмеження, то це має бути для людей зрозуміло, прозоро і максимально прогнозовано залежно від ситуації, яка є у місті на той чи інший момент. Наприклад, управляючі компанії, житлово-будівельні кооперативи та ОСББ за проханням ДТЕК теж обмежують в них споживання – вони в добровільному порядку вручну відключають електроенергію аби уникнути нарікань від сусідів, які сидять без світла довше. Це дає можливість зробити графіки відключень світла загалом по місту більш лояльними.

Ситуація змінюється постійно, оскільки різні регіони зазнають нових і нових атак ворога. Наприклад, якщо говорити про нещодавній обстріл 14 січня, попри те, що безпосередньо у столиці не було ушкоджень об’єктів від ракет окупантів, але прильоти були в інших регіонах. Це все одно вплинуло на ситуацію в Києві, бо місто є невід’ємною частиною загальної енергосистеми країни.

Війна показала наскільки електромережі вразливі під час військових дій та ракетних обстрілів. Чи будуть впроваджуватись якісь новації в цій сфері, аби зробити електропостачання в житлові будинки більш надійним?

Так. Наше устаткування не будувалося з розрахунками на ракетні обстріли. Це суто цивільна інфраструктура, вона достатньо вразлива. Зараз ми продовжуємо працювати над фізичним захистом таких об’єктів. А якщо говорити загалом про модернізацію, то вона обов’язково буде і основу буде покладено захист таких систем та обладнання. Є міжнародний досвід захисту такої інфраструктури і ми його вивчаємо та аналізуємо. Переконаний, буде змінена профільна нормативна документація і вже нове обладнання розміщуватимуть в максимально захищених місцях, як того вимагають умови війни.

На Лівому березі Києва в більшості будинків усе на електриці. Тобто якщо вона вимикається в будинку, то одразу зникає тепло, вода, Інтернет, зв'язок. Чи можливо в таких районах встановлювати генератори, аби люди могли якось виживати?

Такі будинки є і на правому березі. В багатоквартирних комплексах на електриці люди дійсно більше потерпають, коли вимикається електрика. Є будинки з індивідуальними тепловими пунктами і внутрішньобудинковим устаткуванням, що без електрики не працює.

Було б ідеальним мати генератор на кожен будинок, але очевидно, що це є неможливо на практиці. Крім того, один потужний генератор споживає достатньо велику кількість енергоресурсів, а похідні послуги від цього будуть, якщо не "золоті", то "позолочені". Тому генератори, які ми зараз отримуємо від партнерів або купуємо, спрямовуємо на об’єкти критичної інфраструктури – насосні станції, котельні, артезіанські свердловини. Це робиться для того, аби під час відключення одразу забезпечити якомога більшу кількість споживачів теплом та водопостачанням.

Щоб вирішити проблематику будинків на електриці, нам потрібно змінювати нормативи аби мінімізувати ризики для мешканців таких споруд. Але це питання не одного дня. Тому містом було прийнято рішення про компенсацію витрат на придбання генераторів для таких будинків. Столиця компенсує понад 70% від вартості генератора. На початок січня ми отримали вже близько 110 заявок на встановлення генераторів, а це 110 будинків. І кількість бажаючих зростає. Тому зараз – це реальний вихід зі складної ситуації для будинків з електроустаткуванням, аби мешканці не потерпати від відключень.

І окремо щодо генераторів. Скільки їх вже отримав Київ від західних партнерів?

Ми вже отримали сотні генераторів різної потужності в рамках гуманітарної допомоги. Плюс цілеспрямовано отримали генератори від USAID для об’єктів теплової генерації – понад 130 генераторів.

Наскільки система водопостачання столиці постраждала від ракетних ударів? Скільки потрібно ресурсів аби її відновити?

Тут без коментарів. Для ворога – такі цілі є найголовнішими, як для справжніх терористів. Вони хочуть саме цього – загнати місто в темряву та холод. Постійно намагаються вразити такі об’єкти, але ми все відновлюємо.

Деякі експерти, кажуть що в Києві після Нового року мали здорожчати послуги з водопостачання та водовідведення. Чи актуальне це питання?

Питання здорожчання собівартості комунальних послуг звичайно є актуальним. Ми розуміємо, що для очистки води потрібно закуповувати реагенти для її знезараження, а також платити за електроенергію, яка вже набагато дорожча ніж раніше. В той же час, ми розуміємо, що піднімати тарифи для населення зараз просто неможливо. Люди і так сплачують за послуги, не дивлячись на своє скрутне фінансове становище через війну. Про підвищення тарифів зараз мова не йде.

Переконаний, що нам потрібно йти шляхом, обраним для теплової енергії минулого року. Тоді було ухвалене рішення про мораторій на підняття тарифів, але, в той же час, гарантовано виплату компенсації для підприємств теплоенергетики за рахунок держбюджету. Як на мене, то таким же шлях