Жителі Макіївки Галина Луценко, Валентина Левченко, Микола Клочан майже два місяці ховалися від обстрілів в одному підвалі на Луганщині. Тепер разом облаштовують побут на Тернопільщині.

Галина Луценко провела екскурсію своїм тимчасовим будинком. Тут разом з нею проживає її чоловік та односельчани. Вони ховалися від обстрілів у одному підвалі. Потім евакуйовувалися, а тепер проживають разом.

"Кожний день були постріли, снаряди рвались. Це було останньою краплею, що ми зібрались. В нас серця не витримували цього всього. Позаду падали бомби, а ми летіли вперед. Так вивезли нас".

Ховались від обстрілів у підвалі два місяці. Історія переселенців

Валентина Левченко каже, що в Макіївці до повномасштабної війни проживало близько 350 людей. Тепер не залишилось нікого. Вони виїжджали майже останніми.

"Було два прильоти, попали до сінника, ми в куток забилися. Я молилась, плакала. Думала, Боже врятуй нас. Вже скільки ми пережили всього. Летять уламки, шифер знімало. Ми залишилися живі. Вже тоді, коли ми перебігли до підвалу, я подумала, що вже нічого тут робити, потрібно тікати".

Біля ліжка Валентини Левченко стоять ікони, які раніше були у її будинку. Жінка повідомила, коли ракета влучила у нього, ці ікони залишились майже неушкодженими.

"Коли мені розбили хату, то я вийшла з підвалу, не плакала, я тільки сильно прикусила губу. Сусід прийшов і сказав, що вже будинок зруйнували. В будинку вціліли тільки ікони, нічого з ними не сталося. Я підійшла до цих ікон і почала молитися".

Коли Валентина ховалася від обстрілів у підвалі, вона записувала свої переживання у зошитах, які планує передати дітям.

"Я за кожного дня писала, що зі мною відбувалося. В мене 3 діток, 4 внуків і я до них писала. В кого був День народження, я вітала у цьому зошиті. Перший зошит списаний весь".

Також з Макіївки Валентина вивезла тексти пісень, які зараз співають, коли немає світла.

Переселенці проживають у дитсадку села Колиндяни. Для того, щоб не було холодно, зробили пічку. Переселенець Микола Клочан говорить, що дрова для пічки заготовляють самі.

"Рубаємо дрова, пиляємо. Є пилка циркулярна, двигун. Дрова заготовляємо".

Щодо харчів, переселенці кажуть, що отримують продуктові набори від волонтерських центрів. Також дещо приносять місцеві.

Читайте також У громаді на Тернопільщині облаштували містечко для переселенців

Джерело