1 грудня президент Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії. Цілком логічно, що цю новину всі розцінили як запровадження санкцій проти Української православної церкви Московського патріархату.

Було також введено персональні санкції проти 10 осіб, найвідомішими з яких є настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло (Лебідь) і протодиякон Вадим Новинський, відомий як смотрящий за церквою Московського патріархату в Україні. Крім них відтепер під санкціями митрополит Сімферопольський та Кримський Лазар (Швець); єпископ Бахчисарайський, вікарій Сімферопольської єпархії Калинник (Чернишов); єпископ Джанкойський і Роздольненський Олексій (Овсянніков); архієпископ Ровеньківський і Свердловський Аркадій (Таранов); митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей (Іванов); єпископ Роменський і Буринський Іосиф (Маслєнніков); єпископ Коктебельський, вікарій Феодосійської єпархії Агафон (Опанасенко); управитель Феодосійської єпархії, митрополит Платон (Удовенко)

«Ми забезпечимо для нашої держави всю повноту незалежності. Зокрема, духовну незалежність», – так підсумував рішення президент Зеленський.

Санкції проти російської церкви. Чому московським попам не страшно?

За інформацією «Главкома», главі держави, який з початку своєї каденції не перешкоджав Українській православній церкві Московського патріархату вести свою діяльність, урвався терпець 23 листопада після того, як за підсумками Синоду УПЦ не тільки не засудила колаборантів, назвавши їх патріотами, а й продовжила називати процес переходу громад з Московського патріархату у помісну Православну церкву України рейдерським захопленням храмів за сприяння влади.

Рішенню РНБО передувала низка обшуків у єпархіях УПЦ МП у багатьох областях. Наприклад, у Почаївській духовній семінарії та у Івано-Франківської єпархії силовики вилучили літературу, у якій заперечується існування українського народу, на Буковині, на території Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ силовики знайшли документи, що підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур, а також прокремлівську літературу. На 10-му місяці війни держава нарешті взялася за церковників-колаборантів. Принаймні, такий вигляд це має.

Що ж насправді зміниться для Української православної церкви Московського патріархату після запроваджених санкцій, розбирався «Главком» із допомогою релігійних експертів та представників церков.

Про що ідеться в указі президента і рішенні РНБО

Президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

На своєму засіданні РНБО запровадила санкції проти низки фізичних осіб, а також доручила Кабміну, Держслужбі з етнополітики і свободи совісті розробити механізми, які унеможливили би діяльність в Україні релігійних структур, афілійованих з Москвою.

Кабміну доручено розробити і у двомісячний строк винести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу у Російській Федерації релігійних організацій. Важливо, що документ має відповідати нормам міжнародного права у сфері свободи совісті та зобов’язань України у зв’язку зі вступом до Ради Європи.

Також Кабмін повинен забезпечити у двомісячний термін перевірку наявності правових підстав та дотримання умов користування релігійними організаціями майном на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

СБУ разом з Національною поліцією та іншими державними органами, до компетенції яких належать питання у сфері забезпечення національної безпеки, доручено активізувати заходи з виявлення та протидії підривній діяльності російських спеціальних служб у релігійному середовищі України.

При цьому Кабміну доручено підвищити статус Державної служби з етнополітики та свободи совісті до рівня центрального органу виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо урядом. Зараз робота цього органу координується Кабміном через міністра культури.

Самій Держслужбі з етнополітики та свободи совісті доручено впродовж двох місяців провести релігієзнавчі експертизи «Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом, та за необхідності вжити передбачених законодавством заходів».

То чи заборонять Московську церкву в Україні?

Експерти, з якими поспілкувався «Главком», скептично ставляться до можливості заборони за обставин, які нині створила влада. І причин цьому декілька.

З указу президента випливає, що впродовж двох місяців Кабмін має розробити закон, який допоможе виконати рішення Радбезу. І цей закон не має суперечити європейським нормам.

Можна припустити, що у розробленому законі йтиметься про заборону діяльості релігійних організацій з центром управління у Росії. Але сумнівно, що ним буде заборонено відразу УПЦ МП, адже кожна її парафія часто є окремою юридичною особою. Про неможливість заборони кажуть і у самій УПЦ МП.

«Нашу церкву ніхто не забороняв. Були озвучені певні рішення, які зобов’язують державні органи дослідити питання статуту УПЦ», – сказав у коментарі «Главкому» глава інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент (Вечеря). За його словами, Статут церкви вже неодноразово досліджували і якщо є потреба, то нехай «державні органи вчергове пересвідчяться у тому, що ніякої підлеглості УПЦ по відношенню до любих закордонних центрів не існує».

У числі рішень РНБО є доручення Держслужбі з етнополітики і свободи совісті провести релігієзнавчі експертизи на наявність канонічного зв’язку Української православної церкви з Російською. Держслужба ж зазначає, що насправді аналіз як старого (до 27 травня 2022 р.), так і нового статуту (після 27 травня) був проведений раніше.

«На експертному рівні для фахівців Держслужби у цьому питанні немає білих плям. Зараз є відповідне доручення – будуть відповідні процедури з їх офіційною фіксацією, – сказала у коментарі «Главкому» звільнена 6 грудня голова Держслужби з етнополітики Олена Богдан. – Ми це пояснювали у різних форматах і контекстах неодноразово: у новому Статуті про управління УПЦ збережено канонічний зв'язок з іншими помісними Церквами через РПЦ (27 травня цього року відбувся Собор УПЦ МП, на якому було змінено статут Церкви, що нібито відмежувало її від РПЦ. Натомість незалежні експерти вказують на те, що зв’язок УПЦ МП з РПЦ залишився через Грамоту Патріарха Олексія від 27 жовтня 1990 року – «Главком»). Водночас УПЦ МП офіційно відповіла на запит Держслужби з етнополітики і свободи совісті, що, зберігаючи такий канонічний зв'язок, не здійснює з РПЦ координацію свого спілкування з помісними церквами».

Незалежні експерти, з якими поговорив «Главком», звертають увагу ще на один пункт у рішенні РНБО – підвищення Держслужби з етнополітики до рівня органу центральної влади. «Йдеться фактично про відновлення статусу держкомітету (Держкомнацрелігій). Без зміни функціональних можливостей – це призведе лише до збільшення зарплат і, можливо, зміни очільника. Нічого за суттю не змінює і «функціональне підпорядкування» Держслужбі з етнополітики і свободи совісті «структурних підрозділів місцевих держадміністрацій». Вони і так подвійного підпорядкування. Але кошти службовцям і надалі платитимуть держадміністрації, а не Держслужба», – пояснює на своїй сторінці у Facebook релігієзнавець Олександр Саган.

Як і прогнозували незалежні співрозмовники «Главкома», а також представники УПЦ (ПЦУ) на чолі з Епіфанієм, звільнення Олени Богдан є абсолютно логічним кроком, «оскільки дивним було би збереження на керівній посаді людини, яка лобіювала Московський патріархат».

Чого хоче влада від УПЦ МП

«Будь-яке (судове) рішення у цій справі (зміни назви церкви) викличе величезний суспільний резонанс. Цю проблему вкрай складно розв’язувати в умовах, коли тривають окупація Криму та збройна агресія на Сході України. І тим паче, коли збройні сили РФ концентруються біля кордону України», – розповідала ще у 2021 році в інтерв’ю «Главкому» тоді ще керівниця Держслужби з питань релігії Олена Богдан.

Суд мав би прискоритися хоча б під час повномасштабної війни. Але навіть 10 місяців масових убивств, обстрілів і окупації не зсунули справу з мертвої точки.

Поки складається враження, що основа мета, яку переслідує «церковне» рішення РНБО, – послати сигнал УПЦ МП про те, що політика держави щодо неї змінилася з лояльної на більш жорстку. Впродовж двох місяців, поки готується законопроєкт, УПЦ МП мусить висловити чітку позицію щодо колаборантів, у тому числі щодо єпископів,  керівників єпархій, які фактично відкололися і просто пристали до РПЦ, дати публічну оцінку висловлюванням митрополита

Джерело