Понад пів року в полоні окупантів перебуває 28-річний лейтенант Нацгвардії України Олександр родом з Близнюків на Харківщині. З початку повномасштабного вторгнення він обороняв Маріуполь. 17 травня разом з побратимами військового вивели з "Азовсталі" до російського полону. З того часу зв'язок з ним обірвався, розповідає його дружина Ліза. Разом з чотирирічним сином вона щодня чекає на обмін.
"Ваш чоловік на позиції"Лейтенантом Олександр служив у військовій частині 3011 у Кривому Розі. Туди потрапив після закінчення університету у 2021 році, розповідає його дружина. У лютому він поїхав на військові навчання до Маріуполя, а з початком повномасштабної війни став на його захист — був в аеропорту та "Азовсталі", служив командиром зенітно-ракетного взводу.
"16 лютого він мені подзвонив і сказав, що вже йдуть кораблі по морю, і це вже початок чогось поганого, а 24 лютого він мені подзвонив о 6-й ранку і сказав: "Збирай речі і їдь додому, батькам я подзвоню, щоб тебе забрали", — згадує перший день війни Ліза.
"Він довго не писав, не виходив на зв'язок, потім зв'язувався зі мною їхній командир. Він просто писав: "Ваш чоловік на позиції" і так багато разів. З березня по квітень", — говорить жінка.
Свого чоловіка Сашка Ліза востаннє бачила на відео російських пропагандистів з колонії в окупованій Оленівці. Він був у перших рядах бранців. На зв'язок із рідними виходив 17 травня.
"Він написав в Instagram, що їх виводять у полон. Після цього він не виходив на зв'язок жодного разу. І ми тільки від частини дізнавалися, що вони там, в Оленівці", — розповідає дружина полоненого Ліза.
Відтоді Ліза живе у Близнюках на Харківщині. Говорить, за понад пів року вона зверталась до Служби безпеки України, Генштабу, військової частини й Червоного Хреста. Разом з дружинами й рідними полонених побратимів виходили на мітинги у Кривому Розі та Києві. Але поки ніхто не може точно сказати, де її чоловік.
"Я думаю, що нас чують. Я на це дуже сподіваюсь, що нас чують СБУ, Червоний Хрест, і Координаційний штаб, і всі ті люди, які працюють над цими обмінами. Нам відповідали, що так, вони в полоні. Багато хлопців підтверджених російською стороною, у мене чоловік непідтверджений. Нам кажуть, що дуже велика йде робота над цим, але поки що з нашої частини повернулося дуже мало хлопців", — каже Ліза.
"Мамо, тато скоро приїде"У червні пара мала відзначити четверту річницю весілля.
"Я навіть, коли виходила за нього заміж, я йому говорила, що мені не потрібні якісь "золоті" гори, багатства, для мене тільки важливо, щоб ти був поруч, щоб був поруч наш маленький синок, і хочу тільки спокою", — говорить Ліза.
У 2018 році у них народився син Нікіта: "Малий кожен день питає, де тато, я так хочу до тата. Я так його люблю. Буває тяжко, буває, плачу, а він каже: "Мамо, не плач, тато скоро приїде". Він якось завжди розуміє, чому я плачу".
Відсутність тата Ліза пояснює тим, що його поки "не відпускають з роботи".
У жовтні від знайомих родина дізналася, що, можливо, Олександра відвезли до колонії у Таганрог, розповідає Ліза: "Ми його дуже чекаємо вдома. Що він також так неочікувано, несподівано постукає нам у двері й він буде вдома".
За словами дружини військового, у полоні разом з її чоловіком перебувають його побратими: "Спочатку, коли він приходив до мене уві сні, то він був далеко дуже. Але останні такі сни були, що він справді поруч і він мене обіймає і я думаю, напевно, це хороший знак, значить, він скоро буде вдома".
Що відомо Україна 6 грудня провела черговий обмін — з російського полону повернулися 60 військових, повідомив керівник ОП Андрій Єрмак. Серед звільнених — оборонці Маріуполя, зокрема "Азовсталі". Також є ті, хто утримувався в колонії в Оленівці. Нацгвардійця Олександра серед них не було. Читайте також"Вірю, що син живий": як родини з Харківщини шукають полонених з "Азовсталі"
Пів року у полоні окупантів: історія військового з Балаклії, який захищав Маріуполь
"Дізналися з росЗМІ". Випускник харківського вишу, який боронив Маріуполь, пів року у полоні
Джерело
