Олександр вже служив в АТО у 2014-ому. Аліса ж цього разу вирішила підтримати коханого і теж піти в ЗСУ. Щодня їх розділяють 200 кілометрів. Хоча це і в межах однієї країни, але побачитись для них – справжній квест. Минулого разу вони змогли піти разом у звільнення чотири місяці тому. І коли нарешті знову випала можливість отримати три спільні вихідні, до побачення готувались особливо ретельно.

"Я не казав Алісі, де саме я винайняв квартиру на ці вихідні. Готував сюрприз, бо знав, що історичний центр Києва для неї – місце сили. Сюрприз вдався! Вона зраділа, як дитина", – розповідає Олександр.

"А я викупила пів магазину жіночої білизни. Хотілося показати, що залишаюся жінкою під військовою формою, – підхоплює Аліса. – Зараз кожне наше побачення – особливе. Це завжди неочікуване місце, подарунки, яскраві емоції! От учора, наприклад, ми взяли штурмом секс-шоп. Раніше ми на таке точно не наважились би. Соромились і вважали, що гроші можна витратити на щось важливіше".

Як підтримувати пристрасть у парі, коли розлучила війна

Дівчина зізнається, що раніше не наважувалася відправляти коханому еротичні фото. А зараз всі стереотипи та внутрішні блоки обвалились стрімко і з неймовірним гуркотом: "Перші дні в польових умовах я могла терпіти весь день, бо соромилась піти в туалет, двері в якому не зачиняються на замок. А потім просто плюнула: якщо мене хтось і побачить голою, це не моя проблема. Це навчило мене дослухатись до потреб свого тіла. І це змінило на краще інтимну близькість з коханим".  

Пара зізнається – війна змінила їхні стосунки на краще. До повномасштабного вторгнення пристрасть ніби завмерла. Карантин, робота з дому, 24/7 в тісній квартирі. А через місяць після того, як обоє вирішили піти в ЗСУ, Олександр і Аліса одружились.

"Коли ти розумієш, що життя може зупинитись щомиті, починаєш цінувати кожну хвилину, проведену разом. І наповнюєш її якнайкраще. Ніде не відчуваєш себе таким живим, як на війні. Постійно думаєш: коли, як не зараз? Життя занадто крихке", – каже Олександр.  

“Нема таких стосунків, на які ніяк не вплинула війна, – зауважує сексологиня Тетяна Славіна. – Якщо інтимна близькість заграла новими фарбами, цього не варто стидатись. Кризовий стан, яким є війна, ніби відкриває нам нас справжніх. Саме тому одні пари пережили зближення після початку війни, а інші, навпаки, віддалились. Річ у тім, що кризовий стан лише підсвічує те, що і так було у ваших стосунках”.

Є три основні компоненти, на які спираються будь-які стосунки у парі: це пристрасть, інтимна близькість та відданість. Пристрасть – це зацікавленість одне одним, бажання бачити, слухати, торкатись свого партнера, приносити тілесну втіху. Інтимна близькість – це емоційна складова, довірливі розмови, вміння вислухати і підтримати, радість від спілкування. Відданість – це вибір людини бути разом з іншою людиною, мати спільні життєві цінності. Якщо один з цих компонентів «шкутильгає», стосунки починають руйнуватись. Але є й добра новина: криза дає нам можливість відновити все, “почати з чистого аркуша”.

Тож, що робити, якщо бракує пристрасті, інтимної близькості чи відданості? Перш за все похвалити себе за те, що ви звернули увагу на те, що щось не так. Це вже початок шляху. Далі – намагатись додати того, чого не вистачає. Все ніби просто. Але що робити, якщо відстань і кордони між закоханими заважають це зробити?

"Звісно, це дуже прикро, якщо партнери не можуть тілесно наблизитися один до одного, фізична присутність – це дуже важливо, – зауважує Тетяна Славіна. – Але якщо не вистачає пристрасті, її можна компенсувати за рахунок інших компонентів стосунків. Наприклад, інтимної близькості".

Запитайте у партнера, що він або вона відчуває, про що думає. Вислухайте та поділіться своїми почуттями. Важливо ділитись не лише тривогами, а й бажаннями: "я скучив", "хочу тебе обійняти", "хочу скоріше опинитись поряд".

Мрійте. Згадайте, про що ви мріяли разом. Дозвольте собі планувати майбутнє. Домовтесь зробити щось на вашій наступній зустрічі. Розмовляйте про буденне і вічне. Розмовляйте частіше!

Створіть ілюзію фізичної присутності в житті вашого коханого чи коханої. Подбайте про побутові дрібниці, як ви це звикли робити раніше. Організуйте приїзд сантехніка чи доставку обіду.  

"Найбільша помилка пар, які опинились на відстані – це переконання, що стосунки можна поставити на паузу. Мовляв, зараз ми не разом, але треба потерпіти. От закінчиться війна, тоді і будемо працювати над стосунками. Зараз незручно або не на часі. Але життя не можна поставити на паузу, як і стосунки. З часом відновити втрачене стає все складніше. Тим паче зараз дуже складно зрозуміти, коли цю паузу можна закінчити. Невизначеність майбутнього дуже гнітить. А от планування спільного майбутнього – одна з основних опор у стосунках", – радить Тетяна Славіна.

Спробуйте спланувати побачення, хоча б коротке на кордоні. Це буде величезний вклад у фізичну близькість. Якщо ж зробити це неможливо, на відстані пристрасть підтримати теж можна. Для цього:

Мінімізуйте переписку в месенджерах. Коли розмовляєте телефоном, завжди за можливості обирайте відеодзвінок. Партнерові дуже важливо бачити реакцію на ваші слова. 

Говоріть про секс. Якщо ви не звикли робити цього раніше, зараз саме час спробувати. Почніть з простого опису улюблених частин тіла свого коханого або коханої. Це може бути шия або зморшки навколо очей. Опишіть максимально детально, як ви хочете взаємодіяти з тілом партнера. Складно підібрати слова? Почніть з "я хочу тебе поцілувати у ямочку на щоці". Це поверне вас до тієї особливої близькості, яка була до розлуки. І яку ви, можливо, навіть не помічали.

Згадайте яскраве інтимне побачення та обговоріть його у найдрібніших деталях. Сплануйте, як буде відбуватись ваше наступне інтимне побачення. Обговоріть білизну, сексуальні практики та свої бажання.

Чудовим жестом підтримки та турботи про сексуальне здоров’я вашого партнера буде пересилання іграшки для сексу, яка не лише задовольнить сексуальні потреби коханого чи коханої, а й додасть у стосунки більше довіри.

Хай там як, реакція кожної людини на війну буває різною. Пристрасть почасти зникає і у парах, які не розлучались. Це може бути реакцією організму на тривалий стрес, і це теж нормально. Важливо розуміти, що секс – це не лише статевий акт, це перш за все інтимна близькість та підтримка, яку ми можемо дарувати людям, яких любимо, незалежно від зовнішніх обставин.

Джерело