Зберегти мурали Бенксі в Україні. Захистити твори одного з найзагадковіших митців сучасності вимагають кияни і не безпідставно. У столиці один з його артоб'єктів розмалювали невідомі. Сам Бенксі нещодавно підтвердив своє авторство семи малюнків у Києві та області. Таким чином він нагадав усьому світу про злочини рашистів та поставив нове проблемне запитання перед українськими посадовцями та мистецтвознавцями: яка доля чекає на твори легендарного художника? Журналіст "5 каналу" вирушив на пошуки всіх картин Бенксі, аби перевірити, у якому вони стані. А також зібрав думки місцевих мешканців та експертів щодо майбутнього унікальних стінописів.
Перша наша зупинка – селище міського типу Бородянка. Тут донині залишаються цілі райони вщент зруйнованих будинків. І просто посеред одного з таких у колишній котельні зруйнованого дитячого садочка Бенксі залишив свій мурал. На ньому він зобразив дитину, яка перемагає чоловіка у кімоно, схожого, до речі, на владіміра путіна. І ця робота легендарного майстра стрит-арту знайшла відгук серед людей: тут постійний ажіотаж. Михайло мешкає неподалік і нині теж прийшов подивитися на роботу Бенксі. Розповідає, що, на його думку, слід зробити з муралом.
"Добре, що хоч якось прикрашають це неподобство. Ну голова сказав, що будуть вирізати. Залишити як Берлінську стіну, знаєте, на кусочки порізали. Можна десь і виставити", – каже мешканець Бородянки Михайло.
Бенксі залишив по собі у Бородянці ще одну роботу. На зруйнованій дев'ятиповерхівці навпроти центральної площі зображена гімнастка, яка балансує на зруйнованих панелях. Обидві роботи художника обгородили стрічкою.
Наступна наша зупинка – Гостомель. І схоже, що Бенксі попоїздив містами Київської області у пошуках найбільш зруйнованих районів. І приміром от на цьому, ущент побитому рашистами будинку у Гостомелі Бенксі теж залишив свій слід. Тут він зобразив ось таку жінку у халаті та протигазі, на якому, до речі, є бігуді. А у руках у неї вогнегасник. Цей мурал лише підкреслює постапокаліптичність місцевого ландшафту. Довкола нас у полі зору жодного вцілілого будинку. Біля руїн де-не-де снують місцеві. Та їхню ностальгію ураз перериває звук кількох віддалених вибухів. Поспілкуватися з ними не вдалося. Оголошено повітряну тривогу. Рашисти не дають спокою місцевим спокою і нині.
Не оминув увагою художник і багатостраждальний Ірпінь. Просто зараз ми перебуваємо на околиці цього міста і тут донині досить багато будинків, у яких немає даху, у яких натомість є дірки у стінах. І просто тут на одному з таких будинків Бенксі створив ось таку балерину, яка стоїть на величезній дірці у будинку. Місцеві кажуть, що хотіли б зберегти цей артоб'єкт як нагадування про справжнє обличчя рашистів для нащадків.
"Варто мабуть було б кусок плити випиляти і як пам'ятник залишити", – зауважив мешканець Ірпеня Сергій.
Чи не один із найсатиричніших своїх муралів Бенксі створив на околиці Горенки. Тут посеред зруйнованого будинку на першому поверсі бородатий чоловік приймає ванну. І мешканці цього села першими вже усвідомили всю силу такого подарунка Бенксі. Кажуть, охочих подивитися на творчість загадкового художника не бракує. Тож встановили біля муралу скриньку для збору коштів, а сам стінопис захистили від пошкоджень. Вже мають і подальші плани.
"Це шанс мешканцям будинку на те, щоб вони відбудували його. Музей, музей – це можливо потім, а жити треба сьогодні. Так що ми за те, щоб влаштувати аукціон і кошти передати на відбудову будинку", – ствердив мешканець Горенки Сергій.
Ще дві роботи Бенксі виявили й у столиці. Так, на розі Хрещатика та Алеї Небесної Сотні на бетонному блоці зображені дітлахи, які катаються на протитанковому їжаку, ніби на гойдалці. Пізніше у задум митця втрутилися комунальники і прибрали протитанкову конструкцію, та згодом її все ж повернули.
Чи не найцікавіша історія створення в останньої у нашому списку роботи авторства Бенксі. Художник, прогулюючись вуличками столиці, побачив на стіні намальований чоловічий статевий орган і перетворив вандалізм на мистецтво. З легкої руки Бенксі непристойний малюнок став висміюванням вогневого забезпечення так званої "другої армії світу". Тепер рашисти на вантажівці з літерою "z"порпаються довкола велетенського пеніса замість ракети. Та місцеві ентузіасти переосмислили сюжет і домалювали козака Тура, який помістив у презерватив усю російську вантажівку та орган. Втім муралу вже повернули первісний вигляд.
"Звісно, краще до. Тому, що якось органічно виглядало, а це не знаю чому всі хочуть зіпсувати щось, або додати своє", – сказали кияни Софія і Ярослав.
Цей випадок підштовхнув киян до написання петиції з вимогою внести всі графіті Бенксі, про які ми згадали, до списку об'єктів культурної спадщини України. Триває збір підписів. А тим часом власники бару, на фасаді якого з'явився артоб'єкт, вже знайшли тимчасове вирішення проблеми.
"Оце буде стояти на стіні і вже ніхто не буде малювати і щось дописувати", – ствердив бармен Олексій.
Та чи вистачить такого захисту надовго? Як гарантувати безпеку і що робити далі з творами Бенксі в Україні, нині обговорюють посадовці.
"З точки зору туризму і подальшої уваги до України і відвідування, і загалом, власне, через те, що це є вуличне мистецтво – це роботи, які мають залишатися там, де вони створені", – запевнила голова Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів.
Утім створені вони подекуди на частинах будівель, які мали б знести. Але й будувати на місці загибелі десятків людей нові будинки – питання вже етичне. Тож, можливо, необхідно залишити і стінописи, і руїни як пам'ятники. Подейкують навіть про музей Бенксі в Україні. І тут до дискусії долучаються мистецвознавці.
"Ну камон. Ми не оберігаємо, не купуємо нашу спадщину українську сучасну. Але ми будемо створювати музей Бенксі, у якого є роботи по всьому світу і все інше, а наше нехай занепадає. Ну це якась меншовартість", – підсумувала мистецтвознавиця, кураторка, медіатеоретик, кандидатка філософських наук Ольга Балашова.
Тим більше, для того, аби вирізати шматки стін із роботами Бенксі і помістити їх до музею, потрібна згода власників цих стін – місцевих мешканців. Проте і вважати твори Бенксі своїми, оскільки вони розміщені на їхніх стінах і шпалерах, люди не можуть. Бо поняття інтелектуальної власності ніхто не скасовував. Для цього потрібен дозвіл самого Бенксі. Але і тут є одне але. Ніхто достеменно не знає особи цього художника. От і виникає заплутане питання: що робити з муралами? Короткострокова відповідь очевидна: захистити від руйнації та вандалізму. А подальша доля – досі предмет дискусії. А поки ж у Київоблдержадміністрації створили мапу, аби всі охочі могли побачити на власні очі незвичні роботи художника, які вже привернули до себе увагу всього світу.
Юрій Пугач, Орест Пона та Микола Довгий, "5 канал"
Дивіться також відео на тему.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
ДжерелоГоловні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
