У Соколівці на Вінниччині в останню путь провели 31-річного воїна Ярослава Бондара. Він був офіцером (кулеметником) бронегрупи групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України.
10 листопада 2022 року загинув під час артилерійського обстрілу поблизу нещодавно звільненого населеного пункту Стельмахівка Луганської області.
«Він завжди знав, що свою державу треба захищати. І робив це професійно й самовіддано. Ще з 2014-го, — розповідає місцеве видання „Сільські новини“. — Побути востаннє з Ярославом приїхали його хлопці з „Омеги“. Як і він — спецпризначенці у структурі Національної гвардії України, що дев’ятий рік виконують найбільш ризиковані завдання на війні з рашистськими окупантами. Доволі крутим соколівським пагорбом вони несли на своїх міцних плечах найважчу у світі ношу — свого загиблого побратима».
Зовсім незадовго до цього страшного дня офіцер був у короткотерміновій відпустці вдома — з рідними, з дружиною.
«Він був прикладом для мене, дуже успішним і здібним учнем, — розповів односелець і однокласник героя Артем Кузь. – Коли ми всі першокласниками осилювали „Буквар“, наш Ярик уже читав газети. Інколи я запитував його, як він може так багато знати й пам’ятати. І ці знання, мудрість переросли в те, що Ярослав і зброя в його руках стали жорстким ультиматумом, фактором страху для ворога. Вдячний йому за все, за подвиг. Він завжди буде для мене однокласником».
Оберемки квітів у домовині замінили шоломом спецпризначенця, один з побратимів поклав поряд шеврон «Омеги». Заціпеніла в страшному горі мама, гірко ридав батько, ледь трималася в розпачі молода дружина. Мама тулила до грудей прапор держави та прапор підрозділу сина, які їй вручили військові.
