"Азовець" Лев Пашко 134 дні перебував у російському полоні. Під час оборони Маріуполя, на "Азовсталі", написав коротке повідомлення своїй коханій: "Ти вийдеш за мене?". Втім, остаточне "Так" дівчина сказала лише тоді, кли боєць повернувся із російського полону – тиждень тому.

Історія бійця "Азов" Лева Пашка - у сюжеті ТСН.

Після довгих 134 днів у полоні тепер 23-річний боєць Азову Лев Пашко із нареченою Діаною майже нерозлучні. Зараз коротка прогулянка на милицях до кав’ярні дається непросто, але головне - він на волі. 

Історія оборонця Маріуполя з "Азовсталі": "Ми потрапили під артобстріл, здавалося - відірвало ногу"

Історія їхнього кохання почалась ри роки тому, коли 19-річний воїн із позивним "Хорус" воював на Сході. Познайомилис завдяки мобільному застосунку. Почали спілкуватися, а потім зустрілися у Дніпрі. Сюди на побачення Діана приїхала з Маріуполя.

Це було кохання з першого погляду. Далі спільне життя між ротаціями в ООС у центрі Маріуполя. Саме у квартирі, яку вони винаймали неподалік драмтеатру, їх 24 лютого застала війна. Тоді виїхати дівчині допомогла мама "Хорус", яка була у Києві. Тим часом Лев командував підрозділом.

Лев спершу був командиром роти: вів за собою до ста чоловік. Потім, коли поранили командира батальйону,  він став на його місце. 

Пам’ятає, як освідчився Діані у повідомленні. "Я казав, що приїдемо зіграємо весілля. Діана говорила: "Сестри?". Казав, що ні, нашу. Вона говорить: "Мені пропозиції ніхто не робив". Я тод написав: "Ти вийдеш за мене?".

Потім зв'язок зник, бо його група опинилась в оточенні росіян у Приморському районі. Єдиним шансом урятуватись був прорив на "Азовсталь". Їхній бій зафільмували ворожі дрони. "Я був на правому березі Маріуполя. Ми були відрізаними від заводу. Поранених ми не залишаємо. Усіх помістили в машини. Я вирішив, що піду пішою групою. Ми завели групу, прорвалися через лінію оборони вночі. Це було щось схоже на фільм "Врятувати рядового Раяна", - згадує Лев Пашко.

На світанку вони стали видимою мішенню для ворога. Від єдиного форпосту Маріуполя "Азовсталі" їх відділяла лише річка Кальміус. Росіяни почали артобстріл. 

"Мостом перевести таку кількість людей було неможливо. Він прострілювався з усіх боків. Знайшли рятувальні плоти, натягли мотузку. Спочатку перетягнули поранених, а потім за пріоритетами. Найздоровіші люди наприкінці. Майже всі переправилися, залишилася лише наша група. Осіб 50. Ми потрапили під артобстріл. Нас помітили. Я отримав поранення. Здавалося, що мені ногу відірвало", - згадує боєць.

Порятунку було чекати нізвідки. Поруч був лише його друг. Він теж був поранений. "Тоді з'являються хлопці, як принци на білому коні, під час артобстрілу. Перетягують нас та евакуюють просто під обстрілом", - каже він.

Побратими тягнули поранених, серед яких був Лев. Останні 100 метрів до "Азовсталі", каже, були найдовшими в його житті. Коли він опинився в імпровізованому шпиталі комбінаті, шансів вижити було обмаль. "У мене було зараження крові. Температура 41,5. Це біла ніч з 15 на 16 квітня", - каже Лев.

Увесь це час Діана намагається дізнатися, чи живий її Лев. Вона дивилася в соцмережах відео, світлини, постійно дзвонила друзям. Саме вони їй і повідомили, що Лев поранений. Згодом вона знайшла його прізвище серед "Героїв  України".

21 травня захисники "Азовсталі" вийшли. Виконали наказ вижити. Лева виснажені побратими несли на ношах. Із пораненою ногою він потрапив до шпиталю тюремного типу. Полон - випрбування навіть для найміцніших. Здавалося, каже він, це ніколи не закінчиться. Закінчилось за чотири місяці. Їх обміняли.

З Діаною вони зустрілися вже за добу. Він офіційно надягнув на палець обручку з діамантом: її віддала його мама. Попереду у нього ще кілька операцій на нозі. Лев упевнений, що на весіллі буде танцювати на своїх двох і вже рахують скільки буде гостей.

Читайте також:

Перший хлопець на фронті: боєць "Лебідь" в діловому костюмі і у вишиванці палить ворога на своїй САУ

'Більшість повернуться вбивати': репортаж із секретного табору в Україні, де утримують російських військових (фото)

Окупанти зламалися і відступають: експерт розповів, як ЗСУ проводять контрнаступ "малою кров'ю"

Джерело