Харків вистояв і продовжує боронитися від нападу агресора. Багато руйнувань, горя і втрат. Вони мимохіть відчуваються у кожному предметі довкола. Я не впізнав це місто. Хоча був тут востаннє рік тому… Тоді, в день Різдва Пресвятої Богородиці, ми разом з численним духовенством служили у храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова Божественну літургію, а потім освятили пам’ятну дошку на фасаді цього храму на честь жителів Харківщини, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.

Зараз цей храм зазнав ушкоджень внаслідок російських обстрілів. Також зруйновано і храм на честь святого апостола Андрія Першозваного… Зруйновані стіни – але не дух. Зміцніла любов до Батьківщини й рідного народу, укріпився бойовий дух, окріпла віра в перемогу. Про це щиро говорили мені наші захисники, з якими я зустрівся і за яких молився сьогодні.

Від імені всіх українців я дякував кожному з них, адже завдяки їхньому жертовному подвигу Україна не здається і долає ворога. Харків – місто героїчних захисників України. Вони встояли і дали приклад іншим – приклад незламності, сили і відваги. Навіть у такій безпосередній близькості від російського кордону наші захисники зуміли відтіснити ворога.

І хоча боротьба ще триває, але морально ми вже перемогли, бо весь світ повірив у нашу перемогу. Тож ми віримо, що Господь завершить страждання українського народу справедливим миром, коли ми остаточно переможемо агресора, і жоден чобіт окупанта більше не ступить на нашу землю. Слава Україні! Слава її героям! Доземний уклін незламним харків‘янам та всім патріотам-слобожанцям!