Ватажки окупованих територій підписали «договір про приєднання» до Росії з президентом країни-агресора. Анонсоване й очікуване дійство відбулося. Що, власне, сталося? З точки зору міжнародного права – нічого. Підписаний «договір» можна повісити на той самий цвяшок, де вже висять аналогічні папірці, укладені Кремлем з маріонетковими режимами Південної Осетії та Абхазії.

Водночас «договір» важливий для розуміння того, що Росія зробила остаточний вибір: іти й далі шляхом конфронтації. Причому конфронтації не лише з Україною, а з цивілізованим світом, який тепер просто зобов'язаний поставити Росію на місце.

У передчутті наростаючої напруги ряд держав напередодні закликали своїх громадян залишити територію Росії, розуміючи, що ті можуть стати жертвами провокацій або й заручниками, яких країна-агресор використає як обмінний матеріал у своїх торгах із Заходом. Це абсолютно адекватне розуміння ситуації. Росія і «русскій мір» небезпечні.

Росія зробила остаточний вибір. Але ось що дивно...

Але от що дивно. Деякі з цих країн Заходу одночасно залишають відкритими кордони для громадян Росії. Отямтеся, панове. Відчуйте різницю: це не біженці, а втікачі. І тікають вони не тому, що проти розв'язаної Росією війни не лише з Україною, а й – нагадаю – з цивілізованим світом, тобто з вами. Вони елементарно рятують свої шкури.

Впускаючи їх на свої території, ви наражаєте на небезпеку власних громадян так само, як і у випадку, якби вони залишалися на території Росії. Маю на увазі не лише те, що парочка російських «втікачів» здатна повторити у ваших країнах отруєння в Солсбері або проплачені Москвою мітинги, які іноді закінчуються падіннями ваших урядів. Просто, впускаючи до себе росіян, ви впускаєте «русскій мір», абсолютно ворожий цивілізації, несумісний з нею, який роз'їдатиме ваші суспільства.

Джерело