27-річний сержант Владислав Рудницький, командир танку, повернувся додому "на щиті". 22 вересня захисник загинув під час артилерійського обстрілу позиції в Донецькій області. Чоловік народився і виріс у селі Московський Бобрик Сумського району. 29 вересня біля будинку Владислава зібралися односельці і мешканці сусідніх сіл, щоб попрощатися з воїном і підтримати родину.

"Шкода, що ця людина тільки почала жити, і так трагічно це життя закінчилося. Сім’я порядна, діти всі виховані, добрі, налаштовані щасливо і довго жити. Він взяв по суті на себе роль батька і з цією роллю добре справлявся: забезпечував, тут працював добросовісно, допомагав", — каже Олександр Москалець, учитель Владислава Рудницького.

"Їх четверо було. Він найстарший був. Гарний, спокійний, в чому треба – підтримував і допомагав. Нікого не образив нічим", – додає Олег Корчин, знайомий Владислава Рудницького.

"Дівчина у нього була, він з нею вже близько трьох років проживав. По сусідству я його знав. Дівчина тепер залишилася сама, що їй робити – не знає. Приїхав підтримати її як сусідку і його провести в останню путь. Добрий хлопець, чуйний, привітний, завжди вітався. Хлопець був гарний. Війна несла свої корективи і забрала таку прекрасну людину", – говорить Дмитро Кочу, знайомий Владислава Рудницького.

Про командира танку 2-ї танкової роти танкового батальйону 58-ї бригади Владислава Рудницького у побратимів тільки добрі згадки. Розповідають: він добре розбирався в техніці й допомагав у цьому молодшим побратимам.

"Прийшов до нас у квітні цього року, добровільно. Ми якраз вийшли з Чернігівської області. Оскільки у 2018 році він служив у нас за контрактом, у нашому батальйоні нашої частини – він сам добровільно прийшов. Як спеціаліст він – незамінний, як людина – добрий, чуйний. Дружили з ним. У нас він був "Студентом", усі його називали "Студент", – каже Володимир Корнєєв, заступник командира танкового батальйону.

22-го вересня в танк, біля якого перебував Владислав, влучила міна. Влад і ще один військовий загинули, двоє їхніх побратимів отримали поранення.

"З Владом я познайомилася в Конотопі, він до нас прийшов служити по мобілізації. Людиною він був щедрою, веселою, завжди всім допомагав. Був гарним побратимом і завжди був за своїх хлопців. Ми за нього помстимося", – говорить Каріна Ювченко, знайома Владислава Рудницького.

Після відспівування односельці живим коридором провели похоронну процесію на місцеве кладовище Московського Бобрика. Там воїна поховали.

Що відомо У Сумах попрощаються з трьома захисниками, які загинули в російсько-українській війні

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

Джерело