За даними Офісу Омбудсмана України, за цей час понад 3 мільйони українців були вивезені на територію РФ з окупованих територій сходу та півдня України. Ще мільйони людей, які не встигли виїхати, залишаються в окупації. На тимчасово окупованих територіях та в регіонах, де ведуться активні бойові дії, чоловіки, жінки та діти не рідко зіштовхуються з експлуатацією та торгівлею людьми. 

Примусове використання у збройному конфлікті – незаконне, а постраждалі можуть розраховувати на підтримку. Допомогу можна отримати за номером гарячої лінії Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні - 527, яка працює щодня з 8:00 до 20:00. Тут вас безкоштовно та конфіденційно проконсультують щодо протидії експлуатації. Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.

Тож, якою може бути експлуатація під час збройного конфлікту, як себе убезпечити та що робити, якщо вже постраждали, в ефірі "Сніданку з 1+1" розповіла представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олена Вихор.

Експлуатація під час збройного конфлікту: куди звертатися та на яку допомогу від держави розраховувати

Так, за її словами, людина вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, якщо у неї на блокпостах були забрані документи, якщо людину примушували до роздягання для перевірки татуювань, якщо примушували рити окупи, розвантажувати техніку, боєприпаси, а саме так і робили російські окупанти по відношенню до цивільного населення. 

"Це ті випадки, по яких людина може бути ідентифікованою і вважати себе особою, яка постраждала від торгівлі людьми. Коли людину насильно примушували знімати верхній одяг, це було привселюдно, у присутності інших осіб, це може вважатися і як ідентифікація по сексуальному насиллю. Це також є одним із факторів використання у збройному конфлікті і як наслідок до використання у торгівлі людьми", - пояснила Олена Вихор.

Ознаки експлуатації під час збройного конфлікту:

примусовий характер дій

застосування насильства та сили

маніпуляції, погрози чи шантаж

обмеження свободи

Види експлуатації під час збройного конфлікту:

використовування як робочої сили

вербування неповнолітніх до участі у бойових діях

сексуальна експлуатація жінок та дітей

Приклад експлуатації під час збройного конфлікту - соціальний відеоролик про використання населення на окупованих територіях як робочої сили

Куди звертатися людям, які постраждали від експлуатації або стали свідками подібних дій?

"Відповідно до законодавства визначено дві структури, куди можна звертатися людині. Це є районні державні адміністрації управління соціального захисту населення і є обласні адміністрації теж департаменти соціального захисту. Але у місті Києві і області структури, які працюють у напрямках протидії торгівлі дітьми - це є служби у справах дітей та сім'ї. Саме у ці структури потрібно звертатися для початку процедури встановлення статусу особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми", - радить представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Також отримати додаткову консультацію можна за номером гарячої лінії 527 та Урядового контактного центру - 15 47.

Що робити людям, які були використані у збройному конфлікті, аби отримати відповідний статус?

"По-перше, я б порадила не боятися звернутися до державних органів та до представників громадського сектору для отримання допомоги. Насамперед, для того, аби людина могла отримати таку допомогу та статус особи постраждалої від торгівлі людьми, є встановлений порядок - це має бути подана заява і визначений фахівець в межах конфіденційності, який  проводить опитування, де постраждала людина має максимально детально розповісти про свою ситуацію", - пояснює Олена Вихор.

Вона також зазначає, що відповідно до заяви і опитувального листа, людина повинна надати ще більше підтверджувальної  інформації. Це може бути виписка з лікарні про те, що людина потребує медичного лікування, обстеження. Таким чином члени комісії, які будуть встановлювати статус, побачать, що травми, наприклад, були отримані саме під час перебування в полоні. Можливо, це буде довідка від СБУ, що людина була обміняна і буде засвідчений факт перебування у полоні. Можливо, це буде довідка з поліції про факт відкриття кримінального провадження.

Може бути таке, що у людини на момент звернення може не бути цих довідок. "Тому тут важливо спрацювати на випередження і в опитувальному листі бажано було б зазначити осіб, які спільно перебували з людиною. Тобто чим більше буде ідентифікаційних маркерів, тим простіше буде отримати статус особи псотраждалої від торгіал людьми. Статус надається на два роки", - наголосила представниця Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Вона також додала що цей статус передбачає державну допомогу - це і відновлення документів, і сприяння у працевлаштуванні, надання психологічної, медичної та матеріальної допомоги, це і представлення інтересів у суді та надання юридичної або іншої правової допомоги.

На що мають право ті, хто постраждав від торгівлі людьми:

отримання статусу постраждалого від торгівлі людьми;

правову допомогу;

соціальні виплати;

у разі потреби, надання тимчасового притулку;

допомогу у працевлаштуванні або перекваліфікації;

допомогу в отриманні чи поновленні освіти;

матеріальну допомогу на задоволення потреб першої необхідності (7,5 тисяч грн).

Насамкінець представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олена Вихор зауважила, що якщо людина зверталася до державних структур, але їй не надали якісну допомогу або відмовили у наданні допомоги, тоді потрібно зателефонувати на гарячу лінію Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за номером - 0800 501 720.

Номер гарячої лінії Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні - 527, яка працює щодня з 8:00 до 20:00.

Джерело