Шелтер для переселенців вкрай потребує ліжок. Волонтер із Сєвєродонецька облаштував прихисток у Дніпрі. Власним коштом винайняв приміщення, де нині мешкають понад пів сотні людей. Могли прийняти й більше, якби були двоярусні ліжка, проте грошей на них уже немає.
Ірина показує фото зруйнованого будинку. У рідному Марганці жила в укриттях. Але із серпня навіть там уже не почувалася в безпеці. Грошей на оренду помешкання в жінки не було. Донька порадила звернутися до шелтера Євгена, де й сама жила тривалий час. Тут переселенці безплатно отримують не лише прихисток, а і їжу та засоби гігієни.
Директором прихистку себе називає малий Єгор, хоча у шелтері він теж постоялець. У свої чотири він уже знає і про війну, і про обстріли. Усе це встиг відчути на собі в Сєвєродонецьку в перші місяці повномасштабного вторгнення.
Прихисток для переселенців у Дніпрі відкрив Євген Дубовиков. До війни мав будівельний бізнес у Сєвєродонецьку. Коли наприкінці лютого місто почали обстрілювати, до останнього залишався там, щоби забезпечувати людей в укриттях провізією. Каже, інакше не міг.
"Моє життя кардинально змінилося, як і кожного жителя України, після вторгнення. Для мене війна дала поштовх займатися тим, чим я хотів усе життя, а саме допомагати людям", – розповідає волонтер.
Коли все ж довелося із Сєвєродонецька виїхати, у Дніпрі винайняв великий двоповерховий будинок не лише для себе, а й для тих, кому нікуди подітися. За оренду та комірне щомісяця з власної кишені сплачує майже півтори тисячі доларів. В опалювальний період сума збільшиться в кілька разів, але чоловіка це не зупиняє.
"Спочатку планувалося половину будинку під шелтер, половину під хостел, а прибутком від хостела компенсувати шелтер. Але це було б неправильно, бо були б розбіжності, чому платно чи ні. Тому вирішили так", – каже чоловік.
Винаймати житло власним коштом більшість постояльців прихистку не можуть, бо з рідних домівок виїжджали, втративши все. У будинок Ольги у Великій Новосільці на Донеччині влітку поцілив ворожий боєприпас. Вони з матір'ю були поранені й після виписки з лікарні разом з родиною переїхали до Дніпра. Прихопили й викинутого на вулицю пса. А з немічними й чотирилапими знайти житло в Дніпрі майже неможливо.
У шелтері Євгена гостинно приймають і чотирилапих. Цього пса господарі хотіли залишити в Бахмуті. Та Євген не дозволив.
"Вони собаку цього хотіли кинути там. Вона ледве пересувалася. Ми запитали, а вони кажуть, нам нема куди. Я говорю, якщо собаку не візьмете, залишитеся тут. Взяли собаку, намостили, кинули та поїхали. Вона була контужена. Ми її лікували. Зараз уже потихеньку піднімається", – зауважує волонтер.
Євген не лише надає прихисток переселенцям, а й евакуює їх із гарячих точок. Туди везе гуманітарну допомогу, звідти – забирає людей. Охочих, каже, вистачає. А у вільний від поїздок до прифронтових регіонів час розшукує двоярусні ліжка. Говорить, що це дасть змогу приймати вдвічі більше людей. Нині постояльці сплять на матрацах просто на підлозі.
Вікторія Ковальова, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"
Реквізити для допомоги: 4149499804114518 Дубовиков Євген Віталійович
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
ДжерелоГоловні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
