Смерть 22-річної Махси Аміні, яку побили іранські правоохоронці через начебто "неналежне" носіння хіджабу, стала приводом для хвилі наймасштабніших за останні роки протестів в країні. В мережі ширилися кадри, як іранки скидають та спалюють хіджаби — як свідчення відмови від жорстких релігійних догм та без остраху бути покараними, бо іранські закони трактують це як злочин.

За понад тиждень, акції охопили значну частину країни. На вулиці виходить усе більше людей, вимагаючи від влади уже не лише поваги до прав жінок. Лозунги протестів стають більш політичними, спрямованими на відставку чинного президента. Протестувальників не зупиняють ані відключення інтернету по країні, ані жорстокі розгони, внаслідок яких є десятки загиблих.

Чому спалахнули акції непокори в Ірані і які їхні шанси досягти бажаного? Пояснює Суспільне.

Хто така Махса Аміні і як вона стала символом протестів

"Ці протести почалися у відповідь на смерть 22-річної Махси Аміні, яку в Ірані заарештувала "поліція моралі". Вона не має нічого спільного з мораллю, а пов’язана лише з репресіями. Проте події на вулицях, які ви сьогодні спостерігаєте, є частиною протестного руху, що зростав останні шість років і зосереджений навколо соціальних і політичних змін", — так на наше прохання пояснити суть протестів відповідає Жасмін Ремзі, заступниця директора Іранського центру прав людини.

Курдська студентка Махса Аміні, яка не дожила кількох днів до 23-го дня народження, стала головним символом протестів. 13 вересня в Тегерані її затримала так звана "поліція моралі" — підрозділ правоохоронних органів Ірану, що має забезпечувати дотримання ісламської моралі та затримувати людей, які, на їхню думку, одягнені неналежним чином. Згідно з тлумаченням законів шаріату іранською владою, жінки мусять покривати волосся хіджабом і вбиратися в одяг, який покриває тіло, але не обтягує його.

Як розповів BBC один з представників "поліції моралі", їхнє завдання — захищати жінок. Адже "якщо вони не одягаються належним чином, то чоловіки можуть піддатися провокаціям і завдати їм шкоди". Останніми місяцями з’являлося все більше повідомлень про те, що "поліція моралі" почала активніше переслідувати жінок за начебто "неправильне" носіння хіджабу. Потерпілі зверталися до правозахисників з повідомленнями про побиття. Також жінкам, які буцімто не дотримуються ісламського дрес-коду, почали забороняти вхід до держустанов та банків.

Приводом для затримання Махси Аміні начебто стало волосся, яке вибилося з-під її хустки. Як саме правоохоронці намагалися "наставляти" дівчину, невідомо, але невдовзі після того, як вона втратила свідомість у слідчому ізоляторі, Аміні впала в кому. За три дні дівчина померла у лікарні. За офіційною версією поліції, в Аміні раптово зупинилося серце, однак родичі загиблої запевняють: жодних серйозних проблем зі здоров’ям в Аміні не було. За словами батька Аміні, підозру викликає ще й те, що йому довго не дозволяли побачити тіло доньки, а коли врешті показали його, воно було загорнутим в саван — можна було побачити лише обличчя та ступні. На ступнях помітні синці, але їхнє походження батькові так і не пояснили.

Батько Махси каже, на момент затримання дівчини з нею був її 17-річний брат, і він бачив, як її били правоохоронці. Є свідки й того, як Махсу били у поліцейському бусі дорогою до слідчого ізолятора. Управління верховного комісара ООН з прав людини публікує свідчення, що Аміні били кийком по голові та головою об автомобіль. Влада Ірану заперечує будь-які припущення про насильницьку смерть дівчини: мовляв, "докази демонструють, що з боку поліції не було недбалості чи неналежної поведінки".

Читайте також: Економічний крах, вибіркова амністія та зневага до прав жінок: як рік влади "Талібану" змінив Афганістан Хіджаб як привід для протесту

В день похорону Махси в країні почалися протести. В курдських містах Сакезі та Санандаджі, а також в столиці Тегерані й згодом — в десятках інших міст Ірану на вулиці виходили насамперед жінки та студенти.

Поруч із плакатами "Жінка, життя, свобода!" та "Я не хочу померти!" із зображеннями Махси з’явилися й лозунги про повалення чинного режиму, зокрема влади верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Наприклад, лозунг: "Смерть диктатору!".

Протести, спричинені й придушенням прав жінок, й економічними проблемами в Ірані, спалахують ледь не щороку. Втім, правозахисники акцентують: якщо великі протести 2017-го та 2019-го років обмежувалися переважно учасниками з бідніших регіонів, наразі виходити на акції почали й представники середнього класу. Й не лише жінки: Жасмін Ремзі наголошує, що чоловіків зараз на протестах також багато.

Від початку акцій правоохоронці жорстоко розганяють протестувальників — кийками, водометами, сльозогінним газом, пістолетами. Наразі відомо про щонайменше 41 загиблого. Правозахисники наголошують, що поранених вже понад 700.

"Вулиці іранських міст перетворилися на зону бойових дій. Люди виходять на протести з однією метою — забрати свою країну у терористичного режиму", — пише іранська правозахисниця й журналістка Масіх Алінеджад.

Вона щодня ділиться кадрами з акцій у Twitter, на яких видно: не дивлячись на намагання іранської влади розганяти протести вони розпалюються ще більше. Жасмін Ремзі не виключає, що дії протестувальників можуть стати ще агресивнішими.

"Динаміка і характер цих протестів залежатиме від масштабу збройної протидії, яку уряд використає, щоби спробувати їх придушити. Ось чому світові лідери, які мають прямі канали зв’язку з владою Ірану, мають закликати посадовців припинити жорстокі репресії та погрози смертю чи ув’язненням протестувальникам", — додає Ремзі.

Протести жінок проти носіння хіджабів були й раніше — наприклад, у 2018-му, але це радше були поодинокі виступи. Тепер же на масових акціях у багатьох містах жінки зривають із себе хіджаби, а подекуди й показово спалюють їх. Ба більше: важливим майданчиком масового протесту стали й соцмережі — іранські жінки під хештегом #WalkingUnveiled та #MahsaAmini почали викладати відео, як вони знімають хіджаби й зрізають довге волосся.Такий жест є не лише солідарністю з Махсою, а й протестом проти ухваленого в серпні закону, згідно з яким громадянку Ірану можуть притягнути до відповідальності за публікації в соцмережах без хіджабу. За це можна отримати штраф або бути звільненою з держслужби чи навіть затриманою.

Влада Ірану заблокувала доступ до платформ Instagram та WhatsApp в Тегерані та деяких інших районах Ірану. Це, однак не дало результату: у Twitter, наприклад, поруч з хештегами з іменем Махси з’явилися й інші імена вбитих під час протестів молодих жінок.

"Ці протести є найбільшим викликом для уряду Ісламської Республіки Іран, які ми бачили за останні роки. Ми зараз бачимо протести в кожній провінції, у великих і маленьких містах", — каже Жасмін Ремзі.

Днями президент Ірану Ібрагім Раїсі пообіцяв "рішуче боротися з протестами" та "впоратися з тими, хто виступає проти безпеки й спокою в країні". Минулого тижня його поведінку критикували через черговий епізод з хіджабом, але вже за межами Ірану. На полях Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку журналістка CNN Крістіан Аманпур мала брати інтерв’ю в Раїсі, однак після того, як той зажадав, аби вона була в хіджабі, скасувала запис. Вона наголосила, що жоден попередній президент Ірану не висував таких вимог, коли вона домовлялася про розмову з ним за межами країни, тож таку умову вважає "безпрецедентною та несподіваною".

Читайте також: "Я втік серед ночі" – журналіст з Афганістану про життя під владою талібів і еміграцію Чи чекати змін внаслідок протестів

В п'ятницю 23 вересня на тлі масових антиурядових протестів відбулися кількатисячні акції на підтримку дій уряду. Учасники розмахували іранськими прапорами, скандуючи лозунги проти США та Ізраїлю, яких звинувачують у розхитуванні ситуації в країні. У Мінфіні США напередодні заявили, що "хочуть допомогти переконатися, що людей в Ірані не триматимуть в ізоляції та невіданні", тож вирішили послабити антиіранські санкції в галузі інтернет-послуг. А Ілон Маск повідомив, що готовий допомогти іранцям надавши Starlink.

Ізраїлю, який звинувачує Іран в підтримці терористичних організацій та розробку ядерної зброї в обхід санкцій, дісталося за позицію прем’єра Яіра Лапіда, висловлену на Генасамблеї ООН. "Режим Ірану ненавидить євреїв, жінок, геїв, ненавидить Захід. Вони навіть ненавидять і вбивають мусульман, які думають інакше, як Салман Рушді чи Махса Аміні. Їхня ненависть — це спосіб життя, спосіб зберегти їхнє гнітюче правління", — заявив Лапід.

Правозахисні організації в Ірані останніми роками публікують численні свідчення "наступу" влади на і так досить обмежені права жінок. Саме ця категорія іранського суспільства найбільше відчула на собі наслідки ісламської революції 1979 року: відтоді жінки змушені постійно носити хіджаб у громадських місцях, а також темний одяг, який закриває тіло. Також жінки втратили право на вільне переміщення по країні й отримали обмеження для працевлаштування. У рейтингу Global Gender Gap Report за 2022 рік Іран посідає 143 сходинку зі 146 — ситуація з правами жінок там лишень трохи краща, ніж в Конго, Пакистані та Афганістані, де владу рік тому захопив режим Талібів.

Ба більше: "уряд криміналізував мирний захист прав жінок, і нині в Ірані є багато політичних в’язнів-жінок, які лишень вимагали основних прав", — каже Рамзі. Одна з них — іранська адвокатка Насрін Сотуде, яка захищала жінок, що протестували проти носіння хіджабів. Врешті її засудили до 38 років позбавлення волі за "змову проти системи" й "образу аятоли Хаменеї".

Читайте також: "Доведеться сховати свої дипломи". Чого чекають та бояться жінки в Афганістані

Х

Джерело