«Цей текст навів мені пост, який я прочитала вранці, головним посилом якого було питання: що якби? Хочу нагадати, що російська пропаганда існувала задовго до цієї війни. Раніше, ніж я народилася. А народилася я в УРСР, в Україні, в Севастополі, в «місті російських моряків». Це був простір, де до Росії ставилися з повагою, вважали чесним і багатим наддержавою. З раннього віку у мені формували саме таке ставлення і говорю навіть не про батьків, а про соціум» - поділилася Ксенія.

Вона додала, що тоді пропаганда вселяла, наче Україна бідна, порівнянна із селом, з дивною мовою та нульовою перспективою. Далі зірка пішла до школи, де українська мова стояла у графі іноземних, де укр. літературу ми терпіти не могли всім класом, тому що любов до таких книг не виховувалась від слова зовсім.

«І якщо ти народився дитиною без бажання читати книги та вникати в реальну сутність історичних моментів – ти приречений на вічну пропаганду у своїй голові. Такою була я.

Тільки ось настав у моєму житті момент, ні, час любові до України. Настав він завдяки тому, що я поїхала вчитися до Києва. Де всі мої уявлення та поняття змінилися. Де я знайшла і відчула любов до своєї країни, мови та людей. Так, на це знадобився час, саморозвиток, навчання та новий простір, а також наявність розуму. Тому що вміти думати – це розкіш», - висловилася Мішина.

Вона також зауважила, що люди зараз самі впливають на свій вибір, на бажання розвиватися і не належати стаду, яким правлять у своїх інтересах та цілях.