За 600 млн грн, які українці збирали на безпілотники «Байрактар», фонд Сергія Притули купив супутник і доступ до бази даних супутникових знімків для української армії.
Згодом Центр стратегічних комунікації повідомив, що супутники ICEYE дадуть низку суттєвих переваг для українських військових.
Однак не всім українцям прийшлася до смаку така заміна і в соцмережах розгорілася дискусія щодо того, чи доцільно використані кошти.
Наприклад, журналістка Тетяна Даниленко прокоментувала ситуацію так: «Якщо США і Велика Британія надають нам супутникові дані в режимі онлайн, то чим конкретно покращить ситуацію наш, але цивільний супутник? Ніде не бачила предметного розбору».
Їй відповіла аспірантка кафедри прикладної математики Націона́льного університе́ту «Льві́вська політе́хніка» Ольга Данило.
«Супутників багато. Частота даних – теж різна. Тип даних з супутників – теж. Цей SAR, є оптичні. В різних супутників – різні застосування. Тому, якщо є можливість отримувати більше даних, з вищою частотою, то легше приймати тактичні інформовані рішення. Так-що ці дані – це додатково до того, що дають партнери. І також можливість менше залежати від партнерів. Бо сьогодні – з нами, а завтра хто-зна куди їм вітер подує», – написала вона.
Журналіст Отар Довженко пожартував, мовляв, «порахував, що за гроші, витрачені Притулою на супутник, Андрусів міг півтора мільярда разів (точніше, 1 552 000 000 разів) подзвонити росіянам».
Нагадаємо, ідеться про заяву колишнього радника глави Міністерства внутрішніх справ України, керівника Офісу президента, виконавчого директора Українського інституту майбутнього Віктора Андрусіва, який повідомляв, що коли він збирав кошти на інформаційну боротьбу, то всі ці кошти йшли на дзвінки в Росію. «Всього ми зробили 32 млн дзвінків росіянам. З них вони дізнавались правду про війну і не тільки. На це було витрачено приблизно $350 тис. тому числі багато з вас реально допомогли», – пояснив тоді Андрусів.
Імовірно, Довженко натякає на те, що користі від купленого супутника буде стільки ж, як від розмов із росіянами.
Продюсер та засновник компанії Secret Service Entertainment Agency Михайло Ясинський написав так:
«Як колись сказала мудра людина... на мій стогін, щодо того, що за офіс я за шість (шість!!) років оренди віддав майже його вартість: «Мішо! Ти рахуй не скільки ти витратив на нього, а скільки ти на ньому заробив». Вчіться заробляти, а не відробляти... І головне, цей супутник точно ніхто не зіб'є на наступний же день».
Провідний науковий співробітник у Інститут фізики Національної академії наук України Семен Єсилевський також поділився міркуваннями.
«Якщо дані з цього супутника настільки цінні для нас, то чому Україна досі не могла взяти його в аренду без допомоги волонтерів? Чи попросити когось з країн-партнерів це зробити, якщо нам чомусь не давали? ($17 млн – копійки на фоні загальних обсягів допомоги). А якщо такі дані нам й так надають партнери (в чому якось важко сумніватися), то нафіга нам зараз цей супунтик, крім як красиво попіаритися? Звиняйте, що псую ейфорію, але я реально цього не розумію. Дані зі спутника надаються уряду України, тому виходить, що волонтери лише проплатили угоду між урядом та компанією. Це повертає нас до першого питання», – запитує науковець.
