У кропивницький соцгуртожиток поселили 92 переселенців, двоє собак і одного кота. Всі вони тікали від наслідків повномасштабного російського вторгнення – авіаударів, бомбардувань, окупації. Із Суспільним поділились своїми історіями порятунку та спогадами про рідний дім.
"Було дуже страшно і важко покидати свій дім"
25-річна Оксана Плахотнікова живе у соціальному гуртожитку Кропивницького третій тиждень. З міста Білозерське Донецької області приїхала 2 серпня, першим евакуаційним потягом. "Сподівалися на кінець війни, але вона все ближче. Було дуже страшно і важко покидати свій дім. Але в місті дуже погана ситуація: немає води, роботи, не працюють лікарні та аптеки".
Коли починалися обстріли, ховалася у коридорі. "Бо було нікуди. Ми сиділи в коридорі з речами та тваринами. І чекали".
На Донеччині залишилися батько та сестра Оксани зі своєю родиною. Вони покидати свої домівки не захотіли. "Бояться залишити те, що нажили. Тому що як не війна зруйнує, то розкрадуть".
"Дерева світилися від фосфорних бомб"
Не далеко від кімати Оксани заселилось подружжя Галини і Леоніда Журідіних. Вони приїхали з Авдіївки Донецької області. Сплять на двоярусному ліжку. Крім них у кімнаті живуть ще восьмеро людей. "Ну а що поробиш, це війна", – сказав Леонід.
Його дружина розповіла журналістам про їх будинок. Коли його згадує, не може стримати сліз. "Там все розбите, в руїнах. Всі будинки майже погоріли. У мене зараз телефону немає, мій син мені показав. Бахкає день і ніч. Дерева світилися від цих фосфорних бомб" – згадала Галина.
Біля лінії фронту родина жила вісім років, проте повномасштабна війна змусила їх поїхати. "Як оце почалося у 2014 році, то ми не виїжджали. Але вже не могли витримати. Серце розривалось на шматки, бо снаряди лягали поряд з домом".
Життя у кропивницькому соцгуртожитку
Для дітей у гуртожитку облаштували ігрову кімнату. Найменшому мешканцю два роки, найстаршій дитині – 17, сказала соціальна педагогиня Юлія Волощенко.
З евакуаційних потягів заселили 38 переселенців. "І ще два пекінеса маленьких і один котик. Власники розповіли, що не могли їх залишити. Вони як члени родини. А якщо не пустимо їх у гуртожиток, то ночуватимуть з ними на вулиці", – сказав директор соціального гуртожитку Віталій Гуцу.
Соцгуртожиток розрахований на 130 людей. Залишилось 38 вільних місць. Переселенці там живуть півроку безкоштовно. Далі мають оплачувати комунальні послуги: 400 гривень щомісяця, в опалювальний період – тисячу гривень.
Як до переселенців готуються у громадах
Житло для евакуйованих людей готують у кожній громаді області, сказала заступниця директора облдепартаменту соцзахисту населення Надія Кримська. "Вони визначили об’єкти комунальної і приватної власності для розміщення переселенців. Нині є 261 об’єкт комунальної власності. Це не діючі садочки, школи, заклади культури та спорту, де можна розмістити".
Читайте також Кропивничанка не змогла отримати компенсацію за безкоштовне проживання у неї переселенців Для тих, хто постраждав від війни. У Кропивницькому працює група психологічної підтримки У селі на Кіровоградщині переселенцям запропонували десяток будинків. Як облаштувались "Чекаю і вірю, що живий". Наречена військового полку "Азов" з Кіровоградщини, який перебуває у полоні Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб Джерело
