Чи вдалося стабілізувати валютний ринок та чи знімуть обмеження щодо курсу продажу валюти? Як захищають вклади українців від інфляції та як працює банківська система в умовах повномасштабної війни? Чи почнуть додатково друкувати гривню та чи є запас міцності у національної валюти? В ефірі Українського радіо ці питання прокоментувала Катерина Рожкова, перша заступниця Голови Нацбанку України.
Чи вдалося стабілізувати валютний ринокТак, за рахунок того, що ми дозволили банкам продавати більше валюти. Це стабілізувало ринок, оскільки більша кількість людей може безпечно придбати готівкову валюту. На початку повномасштабної війни для банків існували обмеження щодо продажу саме готівкової валюти. А ми знаємо ― коли введено заборони, то виникає підвищений попит, зростає курс, все хочеться придбати. Окрім того, банки почали підвищувати депозитні ставки, це зменшило тиск на готівковому ринку, оскільки у людей з’явилась альтернатива, як зберегти свої заощадження від інфляції.
Чи є зараз дефіцит у готівціДумаю, що немає. Ми спілкуємося з більшістю банків, що мають розгалужену мережу, вони нам не сигналізували про дефіцит готівкового долара. Хоча, звісно, після 24 лютого логістика доставки готівкової валюти ускладнилась, проте на сьогодні дефіциту немає.
Про зафіксовані порушення у роботі фінустановБанки достатньо дисципліновані. Ми всі пам’ятаємо, як у 2015-16 роках серйозно перевіряли банки по всіх напрямках, включаючи касову дисципліну. Зараз порушень у банках ми не фіксуємо. Натомість ми відновили перевірки небанківських фінансових установ, так званих обмінників. Там справді фіксували достатньо велику кількість порушень, і у деяких установ ми відкликали ліцензії.
Ідеться не про додатковий збір за придбання валюти, а про додатковий податок на імпорт. Це не для фізичних осіб. Йдеться виключно про імпортерів, які купують валюту для оплати контрактів за товари імпортного походження, вироблені не в Україні.
Навіщо цей податок. По-перше, нам треба знизити тиск на наші міжнародні резерви. На жаль, від початку "навали" ми фіксуємо, що експорт знизився на понад 40%. Натомість імпорт товарів відновився дуже швидко і сьогодні майже досягнув довоєнних показників. Таким чином, потік валюти в Україну дуже сильно знизився, а виходить валюта в тих же обсягах і навіть більших. Адже багато громадян вимушено перебувають за кордоном, витрачають там свої гривневі заощадження, і це також тисне на резерви. Тож аби зменшити витік валюти, ми запропонували додатковий податок на імпорт товарів. Це також сприятиме тому, що наші внутрішні товаровиробники отримають певні конкурентні переваги.
По-друге, це додаткові надходження до бюджету. Адже сьогодні бюджет є дефіцитним, це військовий бюджет для підтримання обороноздатності країни. Надходження до бюджету знизились, тому що економіка дуже сильно втратила ― територій, промислових потужностей, інфраструктури. До того ж багато людей втратили роботу. Цей додатковий податок міг би частково вирішити питання, додавши надходжень до бюджету".
Чи можна спрогнозувати курс до кінця року"Ми ніколи не прогнозуємо курс, а оперуємо іншими показниками, скажімо, інфляція, ВВП, рівень споживання. Це ті речі, про які ми говоримо, коли робимо якісь макроекономічні прогнози. Єдине, що можу сказати: за нашими підрахунками, інфляція цього року буде вища за 30 %, це додатковий податок на громадян. На жаль, дуже сильно подорожчали енергоносії, є розрив ланцюгів постачання, в усьому світі стрімко зростає інфляція. Зокрема через те, що в розпал пандемії багато центральних банків надрукували чимало грошей. Ці 30 % будуть фактично зменшувати заощадження, тому дуже важливо, щоб Мінфін і наші банки все ж таки підвищували ставки за своїми інструментами, депозитами, цінними паперами, пропонуючи людям можливість зберегти заощадження, аби люди не шукали інших шляхів, як це зробити".
Чи довіряють українці банкамМені здається, що люди довіряють банкам. Є цифри, які про це свідчать. З початку повномасштабної війни кошти на поточних і депозитних рахунках зросли більш ніж на 100 млрд гривень у банківській системі.
Це можна пояснити з декількох причин. Перше ― виплати, які зараз робить Мінфін тимчасово переселеним людям, різні види соціальної допомоги, які осідають також на банківських рахунках. Це виплати бізнесу для підтримки працівників, зарплати військових, медиків, всіх, хто отримує зарплатню на карткові рахунки. Люди не забирають кошти з банківської системи.
Крім того, Верховна рада ухвалила закон про те, що на період війни і протягом 6 місяців після неї всі вклади стовідсотково захищені Фондом гарантування ― захищені від потенційних загроз, які є сьогодні для банківської системи, хоча вона працює безперебійно з першого дня війни і не зупинялась ні на хвилину.
"Ми очікуємо, що не менше 20 % кредитного портфелю банків припинить обслуговуватися в результаті війни".Рівень прибутковості банків знижується, вони працюють зі збитками, через руйнування, які відображаються на бізнесі. Бізнес втрачає потужності, банки втрачають заставу, бізнеси не можуть обслуговувати свої кредити, як раніше. Фізичні особи також мають певний обсяг заборгованості в банках. Тому ми очікуємо, що не менше 20 % кредитного портфелю банків припинить обслуговуватися в результаті війни. Проте банки достатньо потужні, запасу їхнього капіталу вистачає, бо банківська система була в дуже добрій формі напередодні вторгнення. Банки продовжують працювати, кредитують, більшість кредитів надається за державними програмами підтримки. Тому треба довіряти і використовувати ті можливості, які пропонує сьогодні банківська система. Маю на увазі депозити, як можливість зберегти свої заощадження.
Про виплату кредиту за знищене війною майноЗ 24 лютого до 1 липня всі банки пропонували так звані "кредитні канікули". І для звичайних людей, і для бізнесу. Але з 1 липня переважна частина фінустанов зупинила цю дію. Зараз банки здійснюють реструктуризацію боргу, адже міг змінитися рівень доходів позичальників. Для того, щоб далі обслуговувати кредит, треба або подовжити його термін, або знизити відсоткову ставку. Банки проводять таку роботу з громадянами, які перебувають на відносно спокійних територіях.
Щодо кредитів, застава чи майно за якими були знищені. Насамперед це іпотечні кредити. Ми працювали разом із профільним комітетом над законопроєктом, який передбачає по суті прощення громадянам цих іпотечних кредитів, якщо майно було втрачено в результаті російської агресії. Компенсації банкам буде виплачувати держава за рахунок майбутніх репарацій і контрибуцій. Наразі цей механізм дуже складно прописати, до того ж лунає багато критики від фахівців і звичайних людей, навіщо це робити зараз, ще триває війна, а банки досить лояльні й не вимагають погашення цих кредитів. Але це дуже важливо для самих громадян, які втратили не просто квартиру чи будинок, а частину життя. Вони мають сьогодні отримати однозначний сигнал і впевненість, що їх розуміють і держава буде їх підтримувати і захищати. Робота над цим законопроєктом триває, і я сподіваюсь, що Верховна рада його проголосує.
Про банківські установи на тимчасово окупованих територіяхСьогодні на тимчасово окупованих територіях банківська система не може забезпечити готівковий обіг гривні. У Херсоні вже не працює жоден український банк, хоча ми своєю регуляцією дозволяли банкам там працювати, аби забезпечувати розрахунки і використовувати гривню. Дистанційний банкінг або безготівкові розрахунки ― доступні скрізь, де є зв’язок. Тобто навіть у Херсоні люди за допомогою онлайн-банкінгу можуть робити необхідні операції. Але загарбники, на жаль, перешкоджають обігу гривні, забороняють як готівковий, так і безготівковий обіг.
Ми не можемо туди фізично доставити готівку. І відомі історії, коли окупанти переривають мобільний зв’язок, відключають вежі мобільних операторів, термінали для розрахунку в магазинах. Дуже складна ситуація, якій ми на сьогодні не можемо зарадити. Не поодинокі випадки, коли озброєні рашисти вдиралися до відділень наших банків на Луганщині, Херсонщині, Донеччині, забороняючи працювати або навіть спонукаючи працівників переходити на бік країни-агресорки, мовляв, завтра сюди зайдуть російські банки і ви зможете в них працювати.
Людям там дуже важко, але банківська система і ми обмежені у можливостях допомогти з розрахунками чи отриманням гривневих коштів. Тому ― віримо в ЗСУ. І сподіваємося, що зможемо швидко відновити там роботу, як ми це зробили на Київщині після деокупації.
Наскільки швидко фінансове життя зможе повернутися на ті території після звільненняДуже швидко, якщо немає фізичного руйнування приміщень та інфраструктури. На Київщині були фізично зруйновані, розбомблені відділення, всередині було зафіксовано мародерство, тому відновлення взяло трохи часу. Якщо я правильно пригадую, то банки за два тижні зробили мінімум необхідного і відновилися. Гадаю, за тиждень після звільнення наших територій ми зможемо забезпечити нормальний сервіс для людей.
Про банки, де залишається частка російського капіталуДва банки, в яких безпосереднім акціонером була РФ, були виведені з ринку і по суті ліквідовані вже 24 лютого. Тривають виплати вкладникам цих банків ― фізичним особам, резидентам нашої країни. Якщо говорити про "Альфа-банк", то на сьогодні його акціонери перебувають під санкціями. Ми, відповідно до наших регуляцій, забрали в них право голосу на загальних зборах акціонерів. Згідно із законодавством, банк мав призначити людину, яка буде представником акціонерів, таку особу було призначено. Сам "Альфа-банк" працює у рамках серйозних обмежень, які не дозволяють використовувати нашу банківську систему в інтересах країни-агресорки. Ціла низка заборон перешкоджає витоку капіталів на користь РФ і використанню нашої фінансо
Джерело
