Лондонський Центр досліджень економічної політики (Centre for Economic Policy Research) оприлюднив звіт, у якому закликає уряд України змінити підходи щодо функціонування української економіки на тлі прогнозів, що збройна агресія Росії може затягнутися.

Автори звіту під назвою "Макроекономічні політики України для воєнного часу" звертають увагу на те, що війна в Україні завдає величезних збитків українській економіці.

"Затяжна війна стає все більш імовірною, і ця перспектива потребує перегляду макроекономічної стратегії країни. Зокрема, поточний набір заходів політики, заснований на скороченні валютних резервів та інших тимчасових заходах, стає дедалі неспроможнішим. Якщо не змінити цей курс, це призведе до серйозної економічної кризи, яка підірве здатність України підтримувати свої військові зусилля протягом тривалого часу", — зазначається у його тексті.

У дописі викладені оцінки макроекономічної політики, спрямованої на те, щоб вивести економіку на стійку траєкторію на час війни.

"Насамперед ми наголошуємо, що українська криза не є місцем для типової програми макроекономічного коригування. На карту поставлено саме виживання країни та майбутнє Європи. Це ключове обмеження має визначати дизайн будь-якої програми. Надзвичайні виклики мають супроводжуватись екстраординарною політикою та екстраординарною підтримкою з боку міжнародних партнерів України", — пишуть автори звіту.

У документі наголошується на важливості обачності та обережності у державних фінансах, створенні надійного номінального якоря, стійкої фінансової системи, ретельного управління зовнішніми балансами, а також гнучкості та ефективності у розподілі обмежених ресурсів. Економісти також переконані, що підтримка союзників України має вирішальне значення для існування країни, а також для майбутнього глобального порядку та безпеки.

Загалом автори документа пропонують чотири ключові кроки, спрямовані на порятунок економіки України.

1. Уряд має мобілізувати більше ресурсів для покращення свого фінансового становища (дефіцит бюджету становить близько 5 мільярдів доларів на місяць, що становить приблизно 30% довоєнного місячного ВВП), щоб країна могла фінансувати величезні військові витрати та підтримувати основні витрати. комунальні послуги в економіці, руйнованої війною.

"Мета повинна полягати у збільшенні збирання податкових надходжень (наприклад, закрити лазівки, запровадити нові податки, підвищити податкові ставки, зробити податки прогресивнішими). Частина дефіциту, що залишилася, повинна фінансуватися переважно за рахунок негрошових коштів: в першу чергу зовнішньої допомоги, а якщо ні, то за рахунок випуску внутрішніх боргових зобов'язань (Міністерство фінансів має пропонувати облігації по всьому діапазону кривої прибутковості за ставками, ближчими до ринкових), з набагато меншою опора на сеньйораж (друк грошей)", — пишуть економісти.

Вони вважають, що для запобігання економічній катастрофі, союзники України мають негайно збільшити розміри фінансової допомоги. Також експерти закликають розширити базу донорів, включивши до неї не лише уряди, а й корпоративний сектор та неурядові організації.

2. Задля стримування росту цін економісти закликають зосередити зусилля на зменшенні рівня інфляції.

"Уряд має прагнути до збільшення національних заощаджень, а не покладатися на фінансування від Центрального банку. За погодженням із фіскальними органами, Центральний банк має запровадити гнучку основу для підтримки макроекономічної стабільності. Кероване плавання обмінного курсу відповідає цій меті", — зазначають вони.

3. Експерти вважають за необхідне суворо контролювати відтік капіталу, обмежувати імпорт та певною мірою забезпечувати гнучкість курсу валют, щоб не піддавати загрозі внутрішню макроекономічну стабільність на тлі величезних фінансових потреб країни.

"Радикально обмежуючи вибір потенційних інвестицій, посилення контролю над капіталом також допоможе уряду мобілізувати більше ресурсів за нижчою ціною із внутрішнього ринку капіталу. Вкрай важливо повністю призупинити виплати за зовнішнім боргом", — пишуть економісти.

4. Автори звіту також закликають вдаватися до ринкових механізмів при розподілі наявних ресурсів, щоб не перевантажувати державні можливості, не посилювати наявні проблеми (такі як корупція) та не стимулювати діяльність на чорному ринку.

"Цей елемент має вирішальне значення, тому що війна є масовим шоком перерозподілу. Економіка Східної України значною мірою зруйнована (деякі з найбільших сталеливарних заводів перебували у Маріуполі), тоді як Західна Україна постраждала меншою мірою", — наголошують вони.

При цьому економісти звертають увагу на те, що існує значна диференціація між виробничими секторами.

"Наприклад, російські ракети знищили всі великі нафтопереробні заводи, але ІТ-сектор залишається сильним. Внаслідок російського вторгнення в деяких секторах та районах України на даний час практично відсутня економічна активність. Вивільнені ресурси мають бути використані в іншому місці, і державна політика має сприяти цьому великомасштабному перерозподілу ресурсів. Задля цього мета повинна полягати в радикальному дерегулюванні економічної діяльності, відмові від контролю над цінами та покращенню управління заарештованими російськими та іншими санкційними активами", — наголошують вони.

Зрештою експерти підкреслюють, що українському уряду доведеться наважитись на низку складних кроків, однак у разі збереження міжнародної підтримки вдасться зберегти і макрофінансову стабільність.

"Марафон цієї війни вимагає обачності та обережності у державних фінансах, міцного номінального якоря, гнучкої фінансової системи, ретельного управління зовнішніми балансами, а також гнучкості та ефективності у розподілі обмежених ресурсів. Різні гілки влади мають координувати свої зусилля задля досягнення цієї мети", — підсумовують економісти.

Звіт підготували Торбйорн Беккер зі Стокгольмської школи економіки, Тимофій Милованов із Київської школи економіки, Кеннет Рогофф із Гарвардського університету, Беатріс Ведер ді Мауро із Женевського інституту післядипломної освіти, Баррі Ейхенгрін, Моріс Обстфельд та Юрій Городниченко з Каліфорнійського університету в Берклі, ексголовний економіст ЄБРР Сергій Гурієв із Sciences Po, а також Саймон Джонсон із Массачусетського технологічного інституту.