Ексклюзивне інтерв'ю української стрибунки для Суспільне Спорт перед Євро-2022.
Марина Бех-Романчук - єдина представниця складу збірної України з легкої атлетики, яка на чемпіонаті світу-2022 вестиме боротьбу одразу за дві медалі на Мультиспортивному Євро. 27-річна атлетка виступить стрибках у довжину, а також у потрійному стрибку, де почала активно змагатися на міжнародних турнірах у 2022 році і вже здобула кілька нагород.
Суспільне Спорт – ексклюзивний транслятор мультиспортивного чемпіонату Європи в Україні. Дивіться трансляції наживо на сайті Суспільне Спорт, а також на регіональних телеканалах Суспільного.Мультиспортивне Євро пройде для Марини Бех-Романчук упродовж чотирьох днів поспіль. Змагання зі стрибків у довжину та потрійному стрибку відбуватимуться у Мюнхені з вівторка по п'ятницю.
Це вперше Бех-Романчук матиме настільки напружений графік виступів на міжнародних турнірах. На чемпіонаті світу в Юджині період між першим та останнім виступом для неї склав вісім днів. Однак результат у потрійному стрибку вплинув на її виступ у стрибках у довжину: у першому фіналі українка під час однієї зі спроб підвернула ногу, і до боротьби за другий комплект нагород підходила не в оптимальних умовах.
В ексклюзивному інтерв'ю Суспільне Спорт перед виступом на Мультиспортивному чемпіонаті Європи українська стрибунка оцінила результат у Юджині.
Бех-Романчук повідомила про те, що почала працювати з психологом з метою покращення результатів на турнірах. А також розповіла про підготовку до Євро та висновки, які зробила після невдачі на чемпіонаті світу-2022.
Про чемпіонат світу в Юджині"Основні висновки ми зробили вже на чемпіонаті світу в Юджині. У принципі, після повернення [зі змагань] уже не було про що говорити. Мала трохи часу, щоб попрацювати, трохи виправити і на чомусь закцентувати увагу. Період після світової першості нелегкий, бо повернувшись до Європи, у нас знов пішла акліматизація. У безперервному стані "овоча" довелося кілька днів прожити і, звичайно, продовжувати тренуватися. Зараз вже повернулися до нормального режиму, почуваюся дещо ліпше. Думаю, що на Європі будемо працювати".
Про причини невдалого виступу на чемпіонаті світу "У потрійному стрибку перша спроба вийшла невдала через заступ. У другій я підвернула ногу, а в третій… Це – потрійний стрибок, і тут нога мала б працювати на 100%. Після того, як я її підвернула, вона не спрацювала так, як потрібно. Нога була вже не в тому стані, у якому треба було. Авжеж, я на це не очікувала і розраховувала на зовсім інше. Для мене ця ситуація була шоком. Але моя перша спроба показала те, що це мала б бути медаль і що ми були до цього готові. Усе мало бути зовсім по-іншому"."Коли я виходила після фіналу, то мені здавалось, що це – просто сон. Усе відбувалось, наче не зі мною. Здавалось, що зараз хтось ущипне – і я прокинусь, аби далі готуватись до фіналу в потрійному. Ми, звичайно, розмірковували, чому так сталося, але це вже відбулося. Це був мій четвертий міжнародний старт з потрійного стрибка. У мене не вистачає досвіду в керуванні деякими ситуаціями".
Про виступ у стрибках у довжину на ЧС-2022"Щодо довжини, то тут також є деякі свої нюанси, деякі помилки, які ми також обговорили. Сказати, що можна було ліпше? Так, я могла ліпше. Але принаймні із сектора для стрибків у довжину я не виходила із думкою, що не зробила все, що могла. Але на тому етапі ситуація склалася не на мою користь. Ситуація з потрійним не сприяла моєму найкращому настрою і всьому іншому. Плюс – це одразу дві дисципліни, і не той момент, коли ти потренувався і пішов. Тобі ж треба виконати обидві на найвищому рівні, принаймні – намагатись. Організм на це реагує, стає важко. До цього також треба бути готовим, цьому треба вчитися, на це потрібен час".
"Дійсно, усе вийшло не так, як хотілось. Налаштування було на зовсім інше. Але це досвід, який мені довелось пережити. Зробимо висновки і намагатимемось не повторювати тих помилок, які відбулися. Це спорт – і нічого тут не скажеш. За мою кар’єру вже стільки всього відбувалось, що здавалось, маєш бути досвідченим настільки... Але життя настільки непередбачувана штука, що поки цього досвіду замало".
Про стрес через війну в Україні"Звичайно, війна в Україні накладає відбиток на внутрішній стан. Ти живеш п’ять місяців у Європі. Якби ти мав змогу хоча б повернутись, перепрати речі, поїхати кудись далі… А так ти просто тягаєш за собою валізи з одного місця в друге, із другого – утретє, а звідти – у четверте. В одному місці готові допомогти, в іншому – не виходить, у ще одному – готові прийняти, але там можуть бути не такі хороші умови для тренувань. Водночас ти розумієш, що в тебе в країні війна. Як можна взагалі якимись умовами перебирати? Але кожен нюанс – покриття доріжки, харчування, твій моральний стан, сон – воно все впливає на результат".
"Незважаючи на всі перешкоди, що є за спиною, ти намагаєшся боротися. Бо для чого я тоді приїжджаю на змагання? Моє завдання – виступати та якісно робити свою роботу. Наші ж військові намагаються робити свою працю якісно, чому ж я тут маю ставати плакати і нити, що мені щось не подобається. Відверто кажучи: я ніяк не намагаюсь виправдати свій виступ на чемпіонаті світу. Просто все пішло шкереберть – і все. Незважаючи на умови, психологічні і стресові стани, я була готова. Але проблема була саме в психоемоційному стані, точно не у фізичному. Як не крути, зараз голова в тебе несвіжа". Про роботу з"Цей психолог з України, і наразі – це колосальна допомога, бо вистачає нюансів, особливо зараз під час війни. Він допомагає розібратися в певних проблемах, у пошуку рішення. Я ані трохи не шкодую, що розпочала цю співпрацю. Я вважаю, що кожен професійний спортсмен задля досягнення високих результатів повинен мати хорошу команду. До певного рівня ти можеш дійти й сам, а для того, щоб забратися на самісіньку вершину, потрібна допомога людей навколо, тобто все складається з маленьких дрібниць. Це – і сон, і харчування, і умови тренування, і психологічна підготовка, і вміння реагувати в будь-яких складних умовах. Як виявилось, бути просто фізично готовою замало. Тому намагаюсь команду, яка працює зі мною, збільшити для того, щоб зменшити ризики дурних помилок, які можуть статися".
Про підготовку до чемпіонату Європи "Після чемпіонату світу ніхто не відпочивав. Ніхто не давав собі, ані хвилинки на передишку, бо не маємо зараз права на це. Ми відразу почали працювати. Звичайно, ми намагаємось вирішити проблему з моїм потраплянням на планку. У нас є колективні ідеї, як це питання можна вирішити. Уся команда, яка зі мною працює, цим займається. Наскільки вдало це виходить, ми побачимо вже безпосередньо на змаганнях. На тренуваннях прогрес уже є. Залишилось реалізувати це сповна на змаганнях. Мені це вже вдавалось, зокрема, у кваліфікації і у фіналі в першій спробі [на чемпіонаті світу]. Але ж знову потім я припустилася деяких помилок, і саме над ними ми й працювали". Про курйоз із Юлімар Рохас"Інформацію про шиповки я знала ще взимку, коли в мене виникли проблеми із взуттям. Мені так само, як і їй, дуже подобається взуття для потрійного, і я хотіла зимою стрибати саме в ньому. Я тренувалася в цих шиповках і готувалася виступати на комерційних стартах. Але напередодні виїзду мій менеджер поцікавився, що там у мене зі взуттям. Я сказала, що все чудово і мені підходить нова модель. А він сказав, що бажано перевірити, чи можна в цій моделі стрибати, бо там є нові правила. Я зв’язалася з керівництвом "Nike" і дізналася, що в цій моделі стрибати не можна".
Звичайно, узимку в мене були два провальні старти через перестрибування з одного взуття в інше. Я пробувала кілька моделей, і мені абсолютно нічого не підходило. Із багатьох варіантів я повернулася до класичних шиповок для стрибків у довжину і, у принципі, я зараз з потрійним їх комбіную".
"Єдине, що здивувало в ситуації з Рохас, це те, що люди такого рівня, працюючи з такою ж професіональною компанією, не знали цієї інформації. Тренер Юлімар також спортсмен дуже високого класу в минулому. Тож, судячи з усього, хтось щось пропустив, або ж усі разом. Можливо, думали, що це пройде повз [організаторів]. Але, як показала World Athletics – нікому ніщо не зійде з рук, бо правила, то є правила. Їх потрібно дотримуватися".
Читайте також: Олімпійська чемпіонка Рохас не виступить на чемпіонаті світу в стрибках у довжину через неправильне взуття: що сталося Про виїзд до Мюнхена"Так, ми тут на тренувальній базі, і спортсмени будуть частинами виїжджати майже під старт. Принаймні для мене – це дуже комфортно. Я дуже люблю так приїздити. Це набагато більше подобається, ніж коли ти летиш кудись в Америку, там проходиш акліматизацію, два тижні сидиш й чекаєш цих змагань. Я більше люблю, коли приїхав, день порозминався, спробував покриття, подивився на людей, а вони – на тебе, і одразу – у бій".
"Наскільки я знаю, у Мюнхені абсолютно новий реконструйований стадіон. Але чомусь в мене немає сумнівів, що там все буде круто і якісно. Берлін залишив за собою дуже багато позитивних емоцій, тому сподіватимусь, що і Мюнхен буде таким самим".
Про стан здоров’я "Питання з ногою, яку я підвернула, ми вирішили ще на чемпіонаті світу. У довжину я стрибала, уже все було добре. Нормально повноцінно тренуємось. Звичайно, не без своїх нюансів, адже це – спортивне життя, і тут по-іншому ніяк. Ми – атлети, мені здається, ніколи не буваємо повноцінно здорові, непошкоджені та цілі. Для нас це нормальна тема". Про підтримку на чемпіонаті Європи"Підтримати мене у Мюнхені прийде фактично вся моя сім’я, яку я не бачила впродовж п’яти місяців. Мішу [Романчука] я бачила, а от з батьками ми не зустр
Джерело
