Вокалістка та авторка пісень гурту Navkolo Kola Світлана Германова минулого року презентувала дебютний альбом сольного проєкту SVIT. Другий мала видати цього року, але війна змінила плани. Після передислокації до Львова Світлана почала співпрацювати з місцевими музикантами, які допомогли їй записати трек "Пташкою".

Про те, де зараз її дім, як вона планує відбудовувати свій світ і з якою пташкою могла б себе асоціювати артистка розповіла Ксенії Івась в ефірі "Вікенду Нової Музики" на Радіо "Промінь".

Світлана Германова (проєкт SVIT): "З окупації ми вибиралися з партизанами. Ніхто не давав жодної гарантії"

Привіт! Чи відчувається тобі в повітрі щось позитивне?

Я в тому стані вже давно знаходжусь. І всім раджу там бути, бо це якраз такий момент, коли можна трохи зависнути. Невагомість. Це про цей стан.

Це коли літак падає? В тебе було таке?

Ні, слава Богу. Літак насправді найбезпечніший транспорт.

Ти давно літала?

Літала нещодавно, забирала маму свою додому. Вона дуже хотіла приєднатися до сім’ї. Ми були в розлуці 4 місяці, і то вже було нестерпно. Хоча в Європі в неї старша донька, вона там була на “повному пансіоні”, але в Україні їй найкраще.

Ми тебе вітаємо із виходом пісні "Пташкою". Розкажи, кому ти її присвячуєш?

Це моя особиста історія. Історія вимушеного переселенця. Всі емоції, які я пережила, коли була вимушена бігти від війни. Таких людей багато. Ми бігли з Київщини, сім’я роз’єдналася, як і в багатьох. І це емоції, які ми всі тоді пережили.

Довго тоді вибиралися з Києва?

Ми вибиралися з партизанами. В певний момент, коли трохи затихло на Житомирській трасі, вони нас вивезли. Ніхто не давав жодних гарантій, бо розстрілювали тоді всі машини. Але в певний момент, в певний ранок трохи все затихло, нас вивезли лісом і ми нарешті опинилися в безпеці.

"Мій рай — речі, які мені допомагають складати музику"

Ти повернулась до Києва і плануєш тепер бути тут?

Все змінилося. Я навіть відчула, що немає такого місця, до якого я прив’язана. Раніше я хотіла десь заземлитися, а зараз я відчуваю, що всюди може бути твій дім. Принаймні я рада будь-де опинитися. Зараз я живу на два міста – Львів та Київ. У Львові відбувається багато активностей, в яких ми з Остапом Панчишиним беремо участь. Я вже не знаю, де я живу. В мене стоїть валіза – я її беру і їду. Але я впевнена, що хотіла б бути в Україні. Закордон не хочу їхати.

У Львові ти записуєшся на культовій студії звукозапису Jenny Records, там, напевно, зараз багато українських музикантів. Ти розширила своє коло друзів?

Сто відсотків розширилося коло друзів серед музикантів. Якщо раніше всі працювали в форматі є певний гурт та його музиканти, то зараз так – хто вільний той і грає. І це прекрасно. Різні енергії можна відчути на концерті.

А в записі пісні "Пташкою" брав участь хтось із твоїх нових друзів?

Так. Ми нещодавно зіграли цю пісню наживо. Був концерт у Львові, і вона вже звучить по-роковому. Якщо перший альбом ми робили в стилі чілаут, то зараз ми з Остапом Панчишиним робимо гітарні пісні.

В пісні "Пташкою" в тебе є рядок "Заховаю у долоні свій рай". Це про що?

Це коли людина вимушена бігти від війни, і що вона бере із собою. Я потім для себе проаналізувала, що для мене було найголовніше. Це був мій Nord (клавішний інструмент), ноутбук і кілька речей. Все. Такий в мене був набір. І то мій рай, бо інструмент та ноутбук це ті речі, які мені допомагають складати музику.

Якби ти була пташкою, то якою?

Я, напевно, була б лелекою. Бо то масштабно. Вони мене заворожують. Вони символізують життя.

"Мені стало дуже мало потрібно для життя. Якщо раніше я постійно потребувала матеріального задоволення, то зараз мене абсолютно все влаштовує"

Твій проєкт SVIT - про світло, про спокій, про життя. А як змінився твій світ через війну?

Однозначно змінилася система цінностей. Зараз на першому плані більш духовні потреби, ніж матеріальні. Я помітила, що почала насолоджуватися моментом. Трохи страшно від того, що я не знаю, що буде завтра-післязавтра, але в мене є сьогодні. От що війна змінила. І я б хотіла, щоб ми усі цінували цей момент.

А стосовно побуту твій запит зараз змінився?

Мені стало дуже мало потрібно для життя. Це дивно. Якщо раніше я постійно потребувала матеріального задоволення, то зараз мене все абсолютно влаштовує.

А біоритми в тебе змінилися?

Ні, я постійно хочу спати. Я, мабуть, якась лелека-сова. Є певна напруга, бо немає небезпечного місця в країні, але я то заміщую якимось приємними речами.

Як ти будеш відбудовувати свій світ і що тобі для цього буде потрібно?

Однозначно, треба врахувати новий час, який зараз нам диктує нові правила. Тут додаються такі моменти – як себе забезпечити? Чим займатися? Зараз ті, хто займається творчістю, відчувають вплив війни. Немає запитів для того, щоб заробляти на життя. Треба подбати про мінімальний набір продуктів, який завжди буде у вашій хаті.

На початку війни ми опинилися в скрутній ситуації – до нас приїхали родичі з маленькою дитинкою, а харчів майже не було. Також очевидно, що піч повинна бути в хаті, дрова і радіо. І погреб має бути не для закаток. Виживання і безпека – це зараз найголовніше.

Ти зустрічала під час війни людей, вчинки яких тебе захоплюють?

Супергероїв зараз багато, вони навколо нас. Усі роблять багато. Але є в мене цікава історія. В мене є два супергерої. Це бельгійські пожежники. Дивно звучить, але це так. Вони приїхали на кордон з Україною, забрали мою маму і відвезли до Бельгії. Ці люди були ледве знайомі з моєю сестрою. Вони везли якусь гуманітарку, спитали чи треба когось забрати на кордоні. Я одразу повезла туди маму, вони чекали нас добу, спокійно дочекалися і відвезли її в безпечне місце. Це для мене був шок. Зовсім незнайомі люди погодилися допомогти. Для мене це є теж супергеройством.

Над чим ти працюєш зараз?

Пишу другий альбом. Презентую його на початку наступного року. А протягом цього будемо видавати сингли, і я думаю, що на початку осені ми вже зустрінемося з новим матеріалом.

Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська і Міла Кравчук.

Підписуйтеся на Радіо "Промінь” у SoundCloud, щоб першими почути нові епізоди подкасту “Вікенд Нової Музики” та дізнаватися про найяскравіші новинки від українських артистів.

Більше інтерв'ю з українськими музикантами

Tember Blanche: "Після повернення до Києва ми зробили перестановку у своїй голові" Alyona Alyona & Jerry Heil: "Найголовніше зараз – запалити увесь світ Україною" Лілу45: "Мені важко дався новий альбом, але я вже пишу наступний" ENLEO: "Я не думав, що мої переклади пісень вийдуть за межі Instagram та TikTok" Юлія Юріна (ЮЮ): "Я пишу пісні виключно вночі, бо вдень я волонтерю"

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

Джерело