Українська економіка в умовах війни наближається до осінньо-зимового періоду, який вимагатиме додаткових видатків на військові, енергетичні та соціальні потреби. УНІАН намагався розібратися, чи вистачить у держави коштів профінансувати усі важливі потреби армії та громадян.

Україна вже шостий місяць героїчно протистоїть агресивному повномасштабному наступу путінської Росії. З початку великої війни наша економіка поступово пристосовується до нових складних реалій.

Це зокрема проявляється у пожвавленні бізнес-активності, стабільній роботі банківської системи, зростанні кількості вакансій не тільки на робітничі, але і високоінтелектуальні спеціальності.

Однак досі гостро стоїть питання фінансування дефіциту державного бюджету, який у зв’язку з суттєвим зростанням видатків на військові та соціальні потреби з одночасним скороченням надходжень досягає близько $5 млрд щомісячно.

“У нас суттєва залежність від зовнішньої допомоги. Це $5 млрд щомісячно, ми її підтверджуємо. Але динаміка щодо податкових і митних надходжень починає покращуватися”, – розповів в інтерв’ю УНІАН міністр фінансів Сергій Марченко.

“Якщо в березні надходження по митниці були 7 млрд грн, в квітні – 8 млрд грн, а в травні – 9 млрд грн. То вже за результатами липня ми отримали більше 22 млрд грн. А в цілому станом на 1 серпня по митниці і податковій зібрано близько 90 млрд грн. Це не може нас не тішити”, – додав міністр.

Таким чином, за результатами липня вперше з початку лютого вдалося перевиконати заплановані надходження до держбюджету.

“Багатьох шокували результати виконання планових показників. Попри війну доходи загального фонду у липні склали 169,6 млрд грн. Це на 72,3 млрд грн більше, ніж у попередньому місяці”, – зауважив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За словами експертів, на бюджетні надходження у подальші місяці року впливатиме безліч факторів, у тому числі, ситуація на фронті та у тилу, результати перемовин з зовнішніми партнерами щодо обсягу фінансової підтримки, податкова політика держави, а також ситуація з експортом та валютні коливання.

Західна підтримка

Україна з початку великої війни залучила вже $12,7 млрд зовнішньої грантової і кредитної допомоги. Зараз ведуться перемовини про отримання ще близько $14 млрд. Тобто всього йдеться про отримання $27 млрд до кінця року.

“У березні ми отримали зовнішньої допомоги на $3,4 млрд, квітень – $1,7 млрд, травень – $1,5 млрд, червень – $4,4 млрд, в липні – $1,7 млрд. В серпні плануємо – $6 млрд, у вересні – $4,7 млрд”, – розповів УНІАН міністр фінансів Марченко.

“Жовтень і подальші місяці залежать від результату перемовин з нашими партнерами”, – додав голова Мінфіну.

Іншими словами, поки що невідомо, на який обсяг допомоги Україна зможе розраховувати в середині осені та зимові місяці. Але головне, що така допомога, безумовно, буде надана, про що постійно нагадують лідери країн цивілізованого світу.

Осінньо-зимовий період є важливим, оскільки перед державою стоїть складне завдання – пройти опалювальний період в умовах війни.

Навіть за умови скорочення споживання енергоресурсів українського газу державного видобутку буде недостатньо, щоб забезпечити потреби бізнесу, комунальної сфери та населення. За різними оцінками, потрібно імпортувати близько 4-5 млрд кубометрів газу, а це близько $5 млрд, які ще потрібно знайти. Зараз пошуком джерел фінансування активно займається уряд та Верховна Рада.

Перемовини з МВФ

Зараз ведуться перемовини з двома важливими партнерами – структурами Європейського Союзу, які раніше пообіцяли наші державі фінансову підтримку у розмірі 9 млрд євро, але поки виділили лише 1 млрд євро, а також з Міжнародним валютним фондом, з яким зараз наша держава домовляється про укладання нової програми.

“Ми сподіваємося, що наступні 8 млрд євро від ЄС – будуть починаючи з вересня. Ми сподіваємось, що європейські партнери зможуть вийти на фінальне рішення найближчим часом”, – зазначив міністр фінансів Марченко.

“Ми ведемо перемовини з МВФ. Робимо все важливе, щоб ця програма мала місце. Сподіваюсь, що вже найближчим часом зможемо мати прогрес щодо цього питання”, – додав міністр.

У цьому контексті варто згадати заяву прем’єра-міністра Дениса Шмигаля, що Україна подала офіційну пропозицію МВФ щодо започаткування нової спеціальної програми, а також коментар голови НБУ Кирила Шевченка, що наша держава планує отримати від майбутньої програми протягом наступних 2-3 років близько $15-$20 млрд.

“Перемовини з МВФ будуть складними. З воюючою державою фонд ще не працював. Складність полягає у тому, щоб прорахувати макропоказники української економіки на наступні декілька років та побудувати прогноз дефіциту, а також перелік важливих реформ на цьому шляху. Безумовно, в умовах ведення війни і невизначеності – це надскладні завдання”, – розповів УНІАН економічний експерт Андрій Сафронов.

Скасування податкових пільг

З початку вторгнення дикої російської орди на нашу землю влада суттєво спростила податкове навантаження для бізнесу. Зокрема, були запровадженні пільги для імпортних товарів, аби підтримати український ринок під час шоку та уникнути дефіциту товарів.

Оскільки бізнес поступово перелаштувався на військові рейки, а проблем з дефіцитом більшості важливих продуктів немає, представники влади з початку липня повернули податок на імпорт.

“Основна причина такого рішення – це збільшити надходження до державного бюджету з метою фінансування пріоритетних видатків держбюджету – соціальних та військових виплат. І ми вже бачимо перші результати, оскільки один з головних чинників зростання податкових і митних зборів у липні – це як раз і є повернення ПДВ і ввізного мита, а також більш жорсткий контроль за товарами, які ввозяться на територію України”, – сказав міністр фінансів Марченко.

Новий податок

Однак влада на цьому зупинятися не планує. Зараз обговорюється питання запровадження додаткового імпортного збору для того, щоб збільшити надходження до держбюджету, зменшити імпорт та стабілізувати курс гривні.

“Ми зараз обговорюємо це питання. Така ініціатива може не носити назву додаткового митного збору, це може бути окремий військовий збір. Або додатковий збір на валютообмінні операції на купівлю імпортних товарів. Ще немає остаточної концепції”, – розповів міністр фінансів Марченко.

За словами голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука, держбюджет від запровадження додаткового імпортного збору може додатково отримати до 10 млрд грн щомісячно.

“Бюджет може додатково отримати 6-10 млрд грн щомісячно, залежно від того, якою буде подальша динаміка імпорту. Це чималі доходи для поточних обставин. Єдина альтернатива впровадженню нового збору – подальша девальвація гривні. Без обмеження імпорту, питання перегляду офіційного курсу постане вже протягом найближчих місяців”, – зазначив він.

“НБУ буде і надалі змушений витрачати значні обсягів резервів, щоб компенсувати дефіцит на валютному міжбанку. Підтримання поточних обсягів імпорту шляхом витрачання резервів створить нові макроекономічні виклики у майбутньому. Звідси й така ініціатива – вкрай болюча, бо знову прискорить інфляцію, але водночас вкрай необхідна”, – додав експерт.

Пожвавлення експорту

З початку війни через дії російських військових “піратів” значна частка українського аграрного експорту була заблокована у портах. Але завдяки тиску міжнародних партнерів вдалося вплинути на агресора і кілька днів назад Україна відновила продаж аграрної продукції морськими шляхами. За словами експертів, це сприятиме зростанню валютної виручки, що допоможе стабілізувати курс гривні та сприяти наповненню золотовалютних резервів.

За очікуваннями Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, сукупні економічні вигоди від розблокування українських портів становитимуть $5,5 млрд або 4,5% від песимістичного прогнозу ВВП України на 2022 рік.

До кривавої та руйнівної війни рашистів проти нашої країни український експорт зернових забезпечував продовольчу безпеку більш ніж 400 млн населення в світі. Через блокування українських портів з початку війни накопичились значні експортні залишки зернових обсягом до 20 млн тонн.

“Укладена “Зернова угода” та перші кораблі із зерном, олійними та олією з портів Одеси та Чорноморська дають надію на те, що можна буде експортувати залишки минулого сезону та значні обсяги цьогорічного врожаю, і таким чином, послабити тиск на внутрішній ринок та ціни, покращити фінансовий стан агровиробників”, – зазначив експерт Агроцентру Київської школи економіки Павло Мартишев.

Українська економічна система зараз знаходиться у достатньо крихкому становищі, оскільки значно залежить від міжнародної допомоги та ситуації на фронті. Надходження від податків та митниці показують поступове зростання, але цього, на жаль, недостатньо, щоб профінансувати усі необхідні соціальні та військові видатки.

Саме тому зараз влада повертає податкову систему до того рівня, яка була до 24 лютого – початку війни. Більше того, обговорюється запровадження додаткового збору на імпортні операції. Іншими словами, робляться кроки, щоб забезпечити максимальну консолідацію податкових надходжень до державного бюджету на військові потреби, які ми, на жаль, не можемо фінансувати за рахунок міжнародної допомоги.

Паралельно з цим проводяться перемовини з міжнародними партнерами, у тому числі, з МВФ та фінансовими структурами Євросоюзу, щоб забезпечити надходження коштів у осінні та зимові місяці для фінансування соціальних потреб.

Джерело