У травні українська режисерка Ліза Татарінова презентувала документальний фільм "Маріуполь. Хроніки пекла", у якому зафіксовані розповіді очевидців про страшні події та життя під постійними обстрілами рф. Пізніше, у липні, глядачам презентували стрічку "Тихий терор. Хроніки пекла" про окупований з перших днів війни Херсон. Обидва фільми містять документальні кадри та розповіді людей, яким вдалося вирватися з-під окупації рашистами та вижити.

Нині ці документальні фільми доступні до безкоштовного перегляду на платформі онлайн-телебачення Київстар ТБ. У компанії розповідають, що це, першочергово, свідчення численних злочинів росії на території України, про які має знати весь світ.

ТСН.ua поспілкувався з режисеркою Лізою Татарінової про роботу над фільмами, міжнародну дистрибуцію стрічок та чому варто продовжувати знімати кіно, навіть коли опускаються руки.

Зараз ви документуєте надважливі події, які відбуваються в нашій країні. Які меседжі закладаєте в свої роботи і на яку аудиторію спрямовані ваші стрічки?

Наш проєкт, передусім, це свідчення про злочини, які чинить росія проти українців. Ми свідомо не розповідаємо про комбатантів (військові, що беруть участь у бойових діях, - ред). Наші герої – мирні мешканці,  життя яких зруйнувала війна. Бо саме злочини проти мирного населення є порушенням правил та звичаїв ведення війни і вони не мають терміну давнини. Для нас важливо зафіксувати свідчення очевидців та учасників подій, а ще, особливо для західної аудиторії, показати справжнє обличчя російських військових, не прикрашене російською пропагандою.

Ми намагаємось, хоч, відверто кажучи, це нелегко, обирати теми, які були б однаково цікаві та актуальні як в Україні, так і на заході. Бо якщо українській аудиторії вже не потрібно пояснювати, що насправді відбувається в нашій країні і хто повинен нести за це відповідальність, то за кордоном, на жаль, ситуація інша. Ми повинні розвіювати міфи і робити все можливе, щоб наративи про "постановки в Бучі", "українських нацистів та бандерівців" навіки відійшли у минуле. Це реальність, яку ми повинні її змінювати.

Чи планується міжнародна дистрибуція ваших фільмів? Важливо, щоб про Україну не втомлювалися говорити у світі...

Це те, над чим ми постійно і наполегливо працюємо. Наш перший фільм "Маріуполь. Хроніки пекла" показали одні з найбільших європейський каналів – німецький Welt, австрійський ORF, португальській SIC, естонський ETV, Latvian Television та "Настоящее время". Зараз фільм доступний до перегляду на Київстар ТБ і глядачі у вільному доступі можуть його переглянути.

Також відбулись публічні покази в Португалії, Тайвані, Італії, Польщі, США, Канаді та Лівані. Але, напевно, найцінніше для мене було отримувати фідбек від звичайних глядачів за кордоном, які переглянули стрічку на Youtube (від самого початку фільм містив англійські субтитри). Звичайні люди, яких зачіпає те, що відбувається в Україні, зверталися до нас з пропозицією перекласти наш фільм на волонтерських засадах, аби показати його якнайбільшій аудиторії у своїх країнах.

Так, португальський переклад з’явився завдяки дівчині з Бразилії, яка ніколи не була в Україні і не має українського коріння, проте вона перша запропонувала зробити для нас титри португальською мовою. Чесно кажучи, саме такі історії надихають працювати далі. Нині на нашій сторінці в YouTube фільм "Маріуполь. Хроніки пекла" містить англійські, португальські, німецькі та іспанські субтитри.

Ми обов’язково додамо переклад іншими мовами і до стрічки "Тихий терор. Хроніки пекла", але трохи згодом. Нині тривають перемовини про показ фільму на великих європейських телеканалах. Умовою бродкастерів є відсутність фільму з перекладом у вільному доступі. На жаль, зважаючи на велику аудиторію, доступ до якої вони забезпечують, маємо рахуватись з цією вимогою. Сподіваюся, фільм з перекладом у вільному доступі ми зможемо презентувати вже у вересні, після показу європейськими мовниками.

Як відбуваються знімання ваших проєктів наразі? Які історії героїв ваших фільмів вразили вас найбільше?

Якби до 24 лютого мені сказали, що можна створювати повнометражні документалки таким ресурсом, який ми маємо зараз – я б не повірила :) Так сталось, що команда "ТТБ-Студіо" з початком вторгнення опинилась розкиданою по різних країнах. Я і оператор знаходимось в Україні, наш режисер монтажу Ілля Макаренко – у Лісабоні, звукорежисер – у Великобританії, де працює помічником фермера. З техніки, якою ми працюємо, маємо камеру, мобільний телефон і три ноутбуки.

Враховуючи, що наш проєкт не є комерційним, більшого дозволити собі не можемо.  Частину інтерв'ю для фільму про Маріуполь і більшу частину героїв фільму про Херсон ми знімали в Одесі – квартиру наших друзів довелось перетворити на імпровізовану студію. Колись, після нашої Перемоги, я, напевно, напишу мемуари про те, як знімати фільм з мінімальним ресурсом. Однак головне – це мотивація. За чотири місяці нам вдалось створити 2 фільми. І ми не збираємось зупинятись.

Я дуже вдячна людям, які погоджуються розповісти нам свої історії. Морально це нелегко. До того ж, і в Маріуполі, і в Херсоні, на окупованих територіях, залишились їхні близькі, отже, існує певний ризик. Проте, вони прийняли це, аби донести до світу, що відбувається в їхніх містах. І я вважаю нашим обов'язком допомогти їм у цьому.

Український кінематограф поповнюється великою кількістю важливих і дуже важких проєктів, повʼязаних з війною. Як, на вашу думку, розвиватиметься галузь в розрізі найближчих років?

Проєкти, які створюються нині, розраховані на різну аудиторію – є роботи фестивального формату, є такі, як наш, – телевізійні, розраховані на широке коло глядачів. І чим більше їх буде – тим більше ми маємо шансів достукатись до світу. На жаль, є документальні проєкти, які навряд чи побачить український глядач, бо дистрибюція в Європі, подекуди, вимагає виключних ліцензійних прав на показ продукту. Кожен йде своїм шляхом. І це нормально.

Враховуючи ситуацію, в якій ми опинилися, природньо, що фінансування кіновиробництва сьогодні не є пріоритетом для держави.  Усім нам доводиться стикатись з необхідністю шукати ресурси для того, аби продовжувати роботу. Але зупинятись не можна. Чим далі, тим сильніше відчувається втома від війни і в української, і в європейської аудиторії. І найбільша небезпека -  стати на паузу. Маємо лупати сю скалу. 

"Одне з головних завдань Київстар ТБ – підтримка проєктів українського виробництва. Зараз зʼявляється велика кількість робіт, які показують реалії війни та мають дуже важливу місію – фіксувати злочини рф на території України та обʼєднувати світ навколо драматичних подій в нашій країні. Такими є фільми про Маріуполь та Херсон, що доступні на платформі та розповідають про жахіття війни в тимчасово окупованих містах. До слова, стрічка "Маріуполь. Хроніки пекла" в перший місяць показу очолила топ фільмів за унікальними переглядами, а фільм "Тихий терор. Хроніки пекла" всього за кілька днів став №1 на платформі. Це свідчить про великий запит глядачів на документалістику та продукти українського виробництва. Тому ми розвиватимемо цей напрям і надалі", – коментують у Київстар ТБ.

Дивіться фільми "Маріуполь. Хроніки пекла" та "Тихий терор. Хроніки пекла" безкоштовно на платформі онлайн-телебачення Київстар ТБ. Слава Україні!