Два місяці у селі Гожули, що у Полтавській громаді живе родина Шатохіних. Світлана та Олег із Слов'янська мають десятеро дітей. Двоє – рідних, а ще восьмеро подружжя взяло під опіку. Сім’я двічі переїжджала через війну, нині оселилися поблизу Полтави у будинку, який надали благодійники.
"Ми їхали взагалі в нікуди. В нас було завдання виїхати", — каже жителька Слов'янська Світлана Шатохіна.
Так згадує про виїзд із Слов’янська Світлана Шатохіна. Вона із чоловіком та дітьми із квітня живе у селі Гожули Полтавської громади.
"Оцей гуркіт вибухів чи вильотів, чи прильотів, не знаю, постійний артилерійський шум. Було таке, що він був цілий день. І, здавалося, він зовсім поряд уже", — додає Світлана Шатохіна.
Світлана та Олег народили двох дітей. А 2007-го року створили будинок сімейного типу. Від війни втікають уже вдруге. Вісім років тому виїздили із Єнакієвого, що на Донеччині.
"Ми виїхали у Слов’янський район, там у нас була дача. Ми виїхали, спочатку думали – на кілька тижнів, місяць, пів року, а прожили там сім років. А потім уже переїхали у сам Слов’янськ і там прожили трошки більше року. І війна нас наздогнала", — говорить Світлана Шатохіна.
Нині у будинку, який надали благодійники, подружжя живе із сімома дітьми. А ще троє – дорослі та мешкають окремо. Допомагають із речами та харчами нині їм теж добродійники. Щодня родина збирається за великим столом.
"Ми любимо тут і чай попити, і насіння полузати, і поговорити, і обговорити, і побудувати якісь плани", — каже жителька Слов'янська Світлана Шатохіна.
Усю роботу виконують разом, каже 11-річна Анна Шатохіна. Із сестрами чистить картоплю на обід.
"У кожного свої обов’язки. Хтось картоплю чистить, хтось моркву, хтось ріже, хтось варить", — говорить жителька Слов'янська Анна Шатохіна.
Із Слов’янська привезли із собою і собаку Джесіку.
"Вона у нас жила вдома, на дивані. Ми коли їхали, взяли її із собою, не залишили там, бо вона у нас як член родини. Ми ходимо з нею постійно на ставки, вона любить покупатися. Радіє, коли бачить когось знайомого, і нікого не ображає, якщо нас не ображають", — додає Анна Шатохіна.
П’ятирічним у родині з’явився Микола. Нині йому 13. Хлопчик професійно займався футболом, нині грає у дворі із сестрою.
"У Слов’янську у нас був футбольний клуб "Тор". Ми там щодня займались, щодня були тренування. Коли ми сюди приїхали, то й тут тренуємось також. Коли у дворі, коли на футбольне поле ходимо", — розповідає житель Слов'янська Микола Клушин.
Поки родина планує залишатися у Полтавській громаді, але мріють повернутися додому.
"Складно залишати дім. Покидали все, залишили. Звісно, хочеться повернутися. Поки немає можливості, там бойові дії", — каже житель Слов'янська Олег Шатохін.
У родині Шатохіних найменшому синові 5 років, а найстаршій доньці – 27.
Читайте також:"Гарно прийняли": як живуть переселенці у Білоцерківській ТГ на Полтавщині
Джерело