Кожен раз, коли переглядаю якісь матеріали, пов'язані з лаптєстаном, ніби в минуле переношуся.

От ви вслухайтеся в цю фразу: «В Мелітополі партизани підірвали бронепоїзд». Відразу згадуються часи Першої світової, рашистсько-української війни сто років тому та тодішньої громадянської війни в московії. Воно ніби й усе нормально. Який-небудь 1919 рік, степами України лізе більшовицький бронепоїзд, а наші партизани його під Мелітополем підривають...

Стоп. Це 21 століття й бронепоїзд підірвали ось тільки но. Й совгалися в ньому не якісь більшовистські виродки минулого, а рашистські терористи сучасності. І дистанційним вибухом цю почвару з минулого підірвали наші сучасні партизани, які ще й кожної ночі перерізають горлянки кільком ворожим патрульним солдафонам.

А зовсім недавно прирізали якогось (якихось) високого чина, після чого скрізь стояла паніка та шухер вищого рівня.

От пояснити сенс такого бронепоїзда (я колись, ще на початку березня публікував відео, як цей допотопний «Залізний Капут» уперше заходив у Мелітополь з Криму) в сучасній модерній війні просто неможливо. Ні, я знаю приклад іншого рашистського бронепоїзда.

Це з виду звичайний пасажирський вагон навіть із шторками на дзеркальних імітаціях вікон. Тільки в середині перевозили боєголовки до стратегічних ядерних ракет, а в пункті призначення броньовану оболонку піднімали й смертоносну начинку завантажували в шахти, чи де там мали. То було зрозуміло.

А це непорозуміння? Тільки в дурних ваньок щось подібне можливо.