Пенсіонеру Анатолію Вечерському з Ірпеня довелося ампутувати відморожену ногу після того, як він, ховаючись від російських солдатів, п’ять днів провів у лісі, в сирій холодній ямі, яку вирив своїми руками. У 81-річного чоловіка весь цей час не було ні води, ні їжі. Історію порятунку ціною жахливої шкоди для власного здоров’я розповів «Обозреватель».

Нелегкий порятунок від смерті

Так співпало, що саме 24 лютого пенсіонер з Ірпеня Київської області Анатолій Вечерський відзначав своє 81-річчя. Саме в цей же день народився і його онук. Але традиційне сімейне свято було затьмарене війною.

27 лютого в Ірпені вже йшли бої, літали і вибухали снаряди. Жителі ховалися в підвалах, в погребах своїх будинків. Анатолій Вечерський весь цей час був у власному будинку, підтримував зв’язок з дочками телефоном. Однак 5 березня, коли вибухати почало прямо біля його двору, він сильно злякався.

Пенсіонер взяв куртку, взув чоботи й побіг у бік дачних ділянок, де жила його 84-річна кума. Але вона не пустила свояка, пославшись на те, що їй самій, старій і хворій, вже нічого їсти.

Дідусеві нічого не залишалося, як знову повернутися в ліс. Там своїми руками вирив яму, щоб хоч якось сховатися від березневого вітру і пронизливого холоду. Вдень намагався ходити, щоб не замерзнути. Бачив російських окупантів, їхні танки. Тоді втік якомога далі в ліс, до свого притулку.

Через п’ять днів такого виживання чоловік дуже ослаб. Весь цей час він не їв і не пив. До всього виникла проблема з однією ногою, яку, як пізніше з’ясувалося, він відморозив.

Тотальне виснаження

10 березня пішов назад в Ірпінь. За його словами, в такому стані, що вже було все одно, вб’ють його чи ні. Бачив чеченців, росіян, але ніхто його, старого, не чіпав. Дійшов до українського блокпоста. Там наш військовий віддав йому пакет з їжею, з яким Анатолій Герасимович дійшов до свого будинку, закрився і заснув настільки міцно, що не чув, як стукала у двері його сестра.

Прийшовши до тями, відправився шукати рідних. Прийшов до будинку колишнього зятя, який, поки йшли бої в Ірпені, жив у підвалі «Укрпошти». З’являвся вдома тільки, щоб погодувати стареньку маму. Саме під час такого візиту побачив дідуся. Завів його в будинок, уклав, накрив трьома ковдрами.

Дорога в лікарню та ампутація кінцівки

Тільки 27 березня один з волонтерів зміг вивезти Анатолія Вечерського в лікарню №6 Києва. Тут зробили операцію з ампутації відмороженої кінцівки.

Пізніше чоловіка забрала до себе його дочка, яка жила під Кропивницьким. Але умови в будинку були жахливими: ні води, ні опалення, ні можливості зробити перев’язки.

Тоді донька звернулася за допомогою до однієї з громадських організацій на Закарпатті, і наприкінці квітня їм допомогли виїхати до Німеччини.

Життя у Німеччині

Сьогодні сім’я живе в хостелі. Хоч і в одній кімнаті, але зате з окремим санвузлом. Зараз оформляють документи, щоб отримати медичну страховку. За словами дочки, батькові подарували інвалідний візок, щоб він міг пересуватися.

Джерело