В Україні 14 травня вдруге відзначають День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У Кіровоградській області нині в живих лишився один Праведник народів світу – 100-річний Володимир Чорновол з села Косівка Олександрійського району. Чоловік врятував життя єврею Григорію Ланцману. Донька праведника Наталія Кузик розповіла Суспільному, що вчинити по іншому її батько не міг, тому що людяний і має добре серце.

Звання Праведника народів світу держава Ізраїль почала надавати тим представникам інших народів, які в роки Другої світової війни рятували євреїв від Голокосту у 1953 році. 14 травня – це день, коли 1948 року проголосили незалежність Ізраїлю як єврейської держави. Знайомство дорогою на Кіровоградщину

Володимир Чорновол народився 1 вересня 1921 року у селі Водяне Добровеличківського району (нині Новоукраїнського). У 1930-х роках його батько, коли почув про розкуркулювання заможних селян, втік і переховувався. Вдома лишилась хвора матір з дітьми. Її на рядні винесли з хати і поклали під парканом. Потім небайдужі люди допомогли перебратися у закинуту хату, де вона і померла у 1933 році від голоду.

Ставши сиротою, Володимир Чорновол виховувався в агроколонії, так колись називали дитячі будинки.

Напередодні німецького вторгнення на територію Радянського Союзу, чоловік працював вчителем в одній із шкіл на Житомирщині. Літом 1941 року, коли німці захопили територію України, Володимир вирішив повернутись додому у Кіровоградську область. Дорогою він познайомився з однолітком Григорієм і запропонував йому разом йти у рідне село. По дорозі Ланцман зізнався, що він єврей, всю його сім'ю розстріляли і лише він лишився в живих, тож йому придумали нове прізвище – Коваленко.

"Коли прийшли у Водяне, розповідали селянам, що разом виховувались у дитбудинку. Але хлопцеві треба було отримати у комендатурі дозвіл на проживання в селі. У штабі німецького командування Володимир поручився за Григорія Ланцмана і так йому видали довідку на ім'я Григорія Коваленка. З цим документом він жив і працював у селі, виконуючи різні сільськогосподарські роботи".

В 1943 році Григорія схопили, щоб відправити на примусові роботи у Німеччину, але дорогою йому вдалося втекти. Через кілька днів він повернувся у Водяне змучений і голодний. Після цього Володимиру Чорноволу довелося переховувати товариша.

Після війни стали найкращими друзями

У березні 1944 року, після звільнення села від німців, Григорій Ланцман вступив до лав Червоної Армії і воював до перемоги. Після війни він спочатку жив у Водяному. Потім переїхав у Київ, там працював механіком в аеропорті.

"Після розлучення дядя Гриша по службі перевівся у львівський аеропорт. Оскільки жінка з Києва не давала йому офіційного розлучення, а у другому шлюбі у нього вже було двоє дітей, то він взяв прізвище другої дружини і став Григорій Бєлов".

Володимир Чорновол після війни працював вчителем у Кіровоградській області – більше 50 років у Косівській місцевій школі. Спочатку вчителем, потім директором.

"Вів здоровий спосіб життя, їздив на роботу велосипедом, завжди був рухливий, у 70 років вийшов на пенсію. Усі діти його дуже любили у школі, бо він відносився до них з розумінням. А от до вчителів був суворий", – пригадує донька.

Володимир Чорновол та Григорій Ланцман залишалися добрими друзями усе життя. Їздили одне до одного у гості, писали листи, відправляли посилки.

"В останні дні життя у Григорія була , але попри це він продовжував писати листи моєму батькові. Вони листувалися частіше, ніж з родичами. Коли не можна було купити гречки, мій батько виписував її у колгоспі і відправляв Григорію посилкою у Львів. Одного разу навіть відправив йому ящик абрикосів, бо у Львові вони так не родять, але вони зіпсувались у дорозі (усміхається – ред.)".

Григорій Ланцман помер у Львові в 1990 році. За словами Наталі Кузик, у 2015, після окупації Криму росіянами, до них у Косівку приїжджав його онук Петро. "Він почав цікавитись історією своєї родини і з'ясував про порятунок свого діда. Батько віддав йому листи, які надсилав Григорій. Петро запрошував нас у Крим, але поки там росіяни, ноги нашої там не буде. Нині ми втратили зв'язок і не спілкуємось".

Праведник народів світу

10 листопада 1996 року ізраїльський Меморіальний комплекс "Яд Вашем" відзначив Володимира Чорновола почесним званням та медаллю Праведник народів світу. В Україні за порятунок людини чоловіку вручили орден "За мужність".

"Дуже багато людей запитують, чому батько попри ризик втратити власне життя, врятував Григорія Ланцмана? Він ріс у сім’ї, де ще був молодший брат і старша сестра, батьки увесь час працювали. У великих сім'ях всі діти допомагають одне одному, мають дотримуватись дисципліни і жити в любові. Тому вчинити по-іншому він просто не міг".

З початку російського вторгнення в Україну Володимиру Чорноволу пропонували евакуюватися в Ізраїль, але він відмовився. За словами Наталії Кузик, батько постійно дивиться новини по телебаченню і всім серцем вболіває за Україну.

При підготовці публікації використовувались матеріали з сайту "Бабин Яр".

Що відомо

За словами кропивницького історика Василя Даценка, серед українців звання Праведник народів світу отримали 2 659 людей. За кількістю праведників Україна посідає четверте місце після Польщі, Нідерландів та Франції. На Кіровоградщині встановили імена 50 праведників, з яких у живих залишився лише 100-річний Володими Микитович Чорновол. А також Анастасія Пономаренко, Пелагея Ценцура, Подолян Марія, Смірнови - Кузьма, Зінаїда, Антоніна, Зінаїда Вікентіївна, Пономаренко Вадим, Пономаренко Дора, Кожевнікови – Ганна і Володимир, Марія Левченко, Катерина Григор'єва, Надія і Микола Буригіни. 1 червня 2021 року Кабінет міністрів України призначив Володимиру Чорноволу довічну стипендію за порятунок Григорія Ланцмана під час Голокосту у роки Другої світової війни. Разом з ним гроші виплачують ще 25 Праведникам народів світу України.

Джерело