З 400 харків'ян, опитаних дослідниками у травні 2021 року, понад половина негативно ставиться до Російської Федерації. Збройний конфлікт на Донбасі більшість респондентів називають війною між РФ та Україною.

Про це свідчать результати опитування, оприлюднених 24 січня на сайті програми "Стійка України", яка впроваджується Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.

За даними опитування, 54,4% харків'ян негативно ставляться до Російської Федерації; 14,7% — позитивно, 13,4% не визначилися з відповіддю, у 11,6% опитаних — нейтральне ставлення, 5,8% оцінили своє ставлення як неоднозначне.

На питання, чим є збройний конфлікт на Донбасі, 31,8% респондентів відповіли "війна між Росією та Україною", 16,8% респондентів назвали це боротьбою між російськими та українськими олігархами; 14,3% — "війною між Росією та внутрішнім конфліктом", 13,5% — боротьбою за вплив у регіоні між США, ЄС та Росією, 12,8% — громадянською війною.

Особисту готовність брати негайну участь в оборонних діях в рамках своєї підготовки і можливостей в разі нападу затвердило 19,3% опитаних в місті Харків, 51,5% зазначили, що вони точно не готові, 29,1% не змогли відповісти.

"Ситуація в кожному місті унікальна, і жителі тих міст, які розташовані далі від війни, лінії фронту, окупованих територій і в тих містах менше переселенців — вони знають про війну лише з того, що чули", — прокоментував результати опитування Суспільному представник проєкту "Стійка Україна" Дмитро Теперік.

"В тих містах, в яких жителі мають безпосередній досвід окупації, такі як Маріуполь, Сєверодонецьк і Лисичанськ або ті міста, де багато внутрішньо переміщених осіб та військових — Харків, Запоріжжя, Дніпро — люди більш реалістично ставляться до того вкладу, який вони можуть зробити. У Харкові 20% — це високий показник. А якщо взяти до уваги майже 30%, які не визначилися, то у випадку кризи багато стане на свої місця. Люди готові захищати своїх близьких, свій дім і те, що тут створювалося за останні 30 років незалежності", — вважає Теперік.

Ставлення опитаних до обов’язкового повсюдного використання української мови у сфері обслуговування є різним, йдеться у дослідженні: повністю підтримують та скоріш підтримують 26,6% і 24,1% опитаних відповідно. 18,8% — скоріше не підтримують, а 22,3% зовсім не підтримують, не змогли відповісти 8,3% респондентів.

Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%-4,9%.

Читайте також

Підрозділам Харківської міськради доручили відпрацювати дії у разі надзвичайної ситуації

Джерело