Біля пам’ятної дошки Максиму Ридзаничу в Бережанах відбулася панахида. Вшанувати кіборга прийшли 50 жителів міста. Поминальну службу провели священники. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу культури, туризму та релігій Бережанської міської ради Олена Мельничук.
За її словами, вшанувати пам’ять кіборга прийшли рідні, друзі, жителі Бережан.
"Максим був чудовим сином. Покладистий, відповідальний, серйозний, акуратний. До уроків ставився відповідально. До дев'ятого класу вчився на успішно, а в 10 і 11 класах з’явилися четвірки. Він не хотів медалі. У них був дуже сильний клас, який горою стояв одне за одним. Максим був улюбленцем не тільки класу, а й школи", – розповіла мати кіборга Світлана Ридзанич.
Мати Максима Ридзанича Світлана розповіла про те, як син повідомив, що поїде на фронт:
“Як сьогодні пам’ятаю, син мені дзвонить і питає, де його американська військова куртка. Заходить він підстрижений, просить мене присісти. Я думала він в похід зібрався. Він сказав, що ні. Каже: "Я, Муся, (так ніжно мене називав), йду на війну". Я говорю на яку війну, троє діточок неповнолітніх, ми пенсіонери. А Максим сказав, що тому і йде, щоб вороги не прийшли до нас в хату, щоб захистити нас, дітей і друзів. Рішення не обговорювалося. Відговорювати його не було сенсу. Тільки сказала, що передзвоню батьку, на що він відповів, що заїде сам на роботу і попрощається. Його військкомат Ірпінський не взяв, бо троє діточок. Друг його, з яким працював, запропонував їхати в Житомир, в 95 окрему десантно-штурмову бригаду. Там він , так, як Максим служив в 1996 по 1997 р, півтора роки в Сімферополі в Національній Гвардії, в групі спецпризначення, де і здобув краповий берет. Вони були познайомився з Віталієм Зваричем з позивним "Рекс" і 15 листопада вирушили в Донецьку область у Костянтинівку. Максим взяв позивний "Адам". Там вони і попали в ДАП".
Віталій Зварич, який обороняв Донецький аеропорт у складі батальйону Максима Ридзанича, розповів про свого командира:
"Він був дуже сильною та вольовою людиною. Запам’ятався мені у двох періодах. На полігоні він був добряк. Він ставився до всіх дуже добре, любив спілкуватися. На війні він був вже іншим, жорстким, усі команди він виконував. Молодих солдатів старався вберегти від важких завдань. Він останній залишив пожежну станцію біля вежі. Він дбав про солдатів завжди. Виходив теж останнім. Ми тримали оборону. Ми залишили Донецький аеропорт 23-го січня – останніми зі своєю групою. Нам сказали по телефону, що "Адам" – ви крайні, нікого вже нема, все що можна зробили вже. Наші крили аеропорт. Ми під цей залп виходили. Наші крили, сєпари почали крити. То дорога була життя, ми йдемо, як море Мойсей, що море розходиться. Там луплять, там лупить, все світиться. Кіборг – це звичайна людина. Кіборг для мене це дух незламності".
Востаннє, каже Світлана Ридзанич, син телефонував їй 5 березня 2015 року, коли вийшов з Донецького аеропорту.
"Він зателефонував і розповів, що вони з пекла повернулись в рай, тоді він зізнався, що він був в ДАПі. У нас була така домовленість, що ми не телефонуємо, чекаємо його дзвінків. У нього було декілька телефонів і телефонував з різних. Останній раз його бачили, коли Максим супроводжував загиблого на Житомир. Повіз хоронити друга. Тоді ми сина не впізнавали. Він був дуже засмучений, постійно на телефоні з "Рексом", худий, засмучений. Зробив нам з чоловіком подарунок, запросив в ресторан", – каже Ридзанич.
Максим Ридзанич народився 28 грудня 1977 року в смт. Коцюбинське Київської області. На фронт пішов добровольцем у вересні 2014 року. Був офіцером 90-го окремого аеромобільного батальйону. Загинув 20 березня 2015 року під час бойового зіткнення в районі спостережного поста біля с. Опитне в Ясинуватському районі Донецької області. 7 квітня 2017 року в Бережанах на фасаді будинку на вулиці Пирогова, де пройшло дитинство Максима Ридзанича, відкрили пам’ятну таблицю.
16 січня – День пам'яті захисників Донецького аеропорту. Вони обороняли летовище 242 дні – з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015-го. У боях за Донецький аеропорт загинули понад 200 українських захисників, були поранені – близько 500. Серед загиблих – четверо бійців з Тернопільщини – це Ігор Римар, Іван Вітишин, Володимир Трух і В'ячеслав Мельник.
Що відомо Кіборг з Тернопільщини Віталій Зварич розповів, як захищав Донецький аеропорт. Джерело
