Що сталося
З 1 січня у школах почали діяти нові норми харчування: менше цукру, солі, без ковбас і консервованої риби, булок та газованих напоїв.

Війна за булочку з маслом: розбираємо скандал щодо реформи шкільного харчування Клопотенка

Щоби полегшити перехід від звичних макаронів з сосисками, команда на чолі з Євгеном Клопотенком розробила рекомендоване меню, де є “перше, друге, третє і компот”. Ключове слово тут – “рекомендоване”. Тобто кожна школа може розробити власне меню. Головне – аби відповідало новим нормам.

У переліку страв не лише “модні” наггетси, верещака і кіш Лорен. Там є і каші, і пюре (хоч картопляне, хоч сочевичне), і макарони, і омлет.

Та після зимових канікул в соцмережах обурені батьки публікують фото “синьої” каші з жменею капусти і підписом: “Це і є нове меню від Клопотенка?”, “А як дітям пити чай та какао без цукру?”. Інші ж батьки задоволені змінами і тим, як тепер годують у їхніх школах, додають, що смакує й дітям. Частина також порівнює нинішній спротив реформі з часом, коли медреформу розпочинала Уляна Супрун, натякаючи на позитивні зміни щодо сімейних лікарів, які зрештою настали.

LIGA.Life спробувала розібратися, чому так сталося, що на старті від реформи не в захваті, на якому етапі щось пішло не так, чия тут провина і що робити батькам.

2
Куди поділися цукор та сіль
Одне з головних запитань, яке занепокоїло багатьох батьків, – у школі різко перестали солити каші та солодити компот.

Якщо у школі відмовилися повністю від цукру та солі, то це не є коректним, пояснив Євген Клопотенко: “Ми з командою спеціально пролобіювали перехідний етап. Це означає, що кількість солі та цукру мають зменшувати поступово”.

Це яскравий приклад того, як на місцях по-своєму “зрозуміли” нові норми, пояснює Олег Швець, один із авторів нових норм та порядку організації харчування в закладах освіти.

Реформа передбачає поступове зменшення цукру і солі в раціоні дітей за три роки.

Але у деяких школах вирішили відмовитися від цих продуктів одразу, що додало жвавості в суперечки між батьками.

“Випадки повної відмови від солі недоречні. В постанові 305 йдеться, що для дітей молодших класів на один прийом їжі повинен припадати 1 г солі, для старших – 1,5 г. Там не йдеться про повну відмову”, – пояснює Швець. Чому вирішили зменшити кількість солі та цукру – аби знизити рівень дитячого ожиріння та проблем із артеріальним тиском у майбутньому, додає він.

3
Чи корисні нові вимоги до харчування дітей? Погляд нутриціолога
Нове шкільне меню включає 75% продуктів рослинного походження. Це овочі, крупи, фрукти та ягоди.

Батьки занепокоєні – чи буде дитина ситою від каш та овочів? Адже школяру в шість років потрібно споживати 1800 ккал на добу, а у 7-10 років – 2100 ккал.

Нутриціологиня та спеціалістка з дитячого харчування клініки Prevent Way Ольга Угнава запевняє, що дитина отримуватиме усі необхідні калорії. Попри те, що більшість овочів мають низьку калорійність, цільнозернові крупи компенсуватимуть та додаватимуть запас клітковини та вітамінів.

“Людина має отримувати 50% енергії з вуглеводів. Каші – їхнє джерело. Меню також передбачає м’ясо, рибу та молочні продукти – джерела білків і жирів. Це формула якісного насичення. Про який голод може йтися?”, – пояснює Угнава.

Перевага розробленого сезонного меню – різноманітність. Дитина їсть не лише рис, вівсянку або гречку, але й пшоно, перловку, макарони та бобові.

“Що різноманітніше харчування, то більше мікроелементів дитина отримає. Одна гречка не може забезпечити повний набір усіх вітамінів, достатньо клітковини та амінокислот. Компенсувати те, чого немає в гречці, можуть бобові (квасоля, сочевиця, горох)”.

А що сталося з нібито улюбленим продуктом дітей – картоплею? За новими нормами, її споживання зменшили до одного разу на тиждень. Ймовірна причина – забезпечення різноманітності, каже Ольга. Адже картоплю слід розглядати не як овоч, а повноцінний вуглевод, який може замінити кашу, макарони чи бобові.

4
А як же чай чи какао без цукру?
Справжні баталії між батьками в соцмережах викликав цукор, точніше, чай та какао без підсолоджувача.

Загалом цукру поменшало з 15 г до 7,5 г на один прийом їжі. За рекомендаціями ВООЗ, діти початкової школи мають їсти до 20 г на добу.

“Глюкоза потрібна дітям і для роботи мозку, і енергії. Проте будь-який вуглевод розщеплюється до найпростіших, зокрема до глюкози. Тому дитина її отримає з хліба, каш, макаронів, картоплі, а також із 20 г цукру. Дефіциту точно не буде”.

Натомість зловживання цукром може призвести до збільшення ваги, погіршення здоров’я зубів, шлунково-кишкового тракту та роботи рецепторів. Наприклад, дорослі, які з дитинства звикли їсти багато солодкого, погано сприйматимуть несолодкі продукти.

Гарячі напої без цукру – питання звички, стверджує Ольга. Якщо батьки п’ють вдома напій із цукром, то в школі дитина відмовлятиметься від не підсолодженого напою. Вона наслідує харчову поведінку дорослих.

“Спробуйте зменшити споживання цукру вдома, і дитина звикне до несолодкого чаю чи какао у школі”, – радить експертка.

5
Сіль, приправи, соуси
Кількість солі зменшили до 1-1,5 г. Також норми передбачають використання йодованої солі.

“Це профілактичні заходи, адже серед українців поширений дефіцит йоду. Пам’ятайте, що йод не термостійкий. Краще солити страву після приготування, щоби він не руйнувався”, – радить Ольга.

Зловживання сіллю призводить до деміралізації кісткової тканини і вимивання амінокислот, а також до проблем із тиском, сном та нирками.

Оскільки кількість солі зменшили, слід знайти спосіб компенсувати насичений смак. Приправи – хороший варіант. Головне, щоби вони були чистими і не містили солі.

Ту саму функцію виконують соуси. Майонези та магазинні кетчупи (джерела доданого цукру, ароматизаторів, барвників та загусників) взагалі прибрали з меню. Рекомендують використовувати лише кетчупи з високим вмістом томатів на 100 г.

“Приправи та соуси можуть викликати у дитини більший інтерес, ніж пісна страва з мінімальним вмістом цукру та солі”, – додає Ольга.

6
М’ясо
За нормами, школярі мають їсти лише м’ясо птиці, і двічі на тиждень. Проте у сезонному меню також є страви з яловичини (наприклад, гречаник м’ясний) та свинини (шніцель) з вмістом м’яса – 45-60 г. За словами експертки, перевага білого м’яса над червоним раціональна. Адже кількість насичених жирів в курятині значно менша, ніж у свинині.

“Вміст насичених жирів в раціоні не має перевищувати 10% загальної калорійності. Якщо дитина споживає інші джерела – молоко, сири, сметану та вершкове масло, – треба обирати пісні види м’яса. Птиця – хороший варіант”.

Багато насичених жирів у раціоні – підвищення ризику внутрішніх запалень. Особливо від них страждає серцево-судинна система.

7
“Не смійте посягати на булочку з маслом!”
Батьки жаліються: а як же булочка з маслом, знайома з дитинства? Кажуть, лише її у школі їхні діти й їдять.

Булочку замінили цілнозерновим хлібом, але вершкове масло (де щонайменше 72% жирності) залишили. Щоправда, його кількість зменшилась до 3-4,5 г, залежно від віку школяра.

Причина: вершкове масло – джерело насиченого жиру, пояснює Ольга. За її словами, звичну булочку з маслом можна замінити цільнозерновим хлібом з маслом, в рамках загальної норми споживання насичених жирів.

“Бажано, щоби це був не окремий перекус, а доповнення до повноцінного прийому їжі з білками та овочами. Це забезпечить якісне довготривале насичення”, – додає експертка.

8
Хлібобулочні вироби
За новими нормами, хліб в їдальнях має бути цільнозерновим та з обмеженням солі до 0,45 г на 100 г хліба.

“Усі звикли до хліба з борошна першого гатунку, який втратив вітаміни, клітковину та мінерали в процесі переробки. Часто там є доданий цукор і чимало солі. А от цільнозерновий хліб додасть у раціон більше клітковини”.

Кількість хліба на один прийом їжі також скоротили – з 60-80 г до 30-50 г. Ольга заспокоює батьків: “Усі інші вуглеводи дитина отримає з кашею, картоплею або макаронами”.

Солодкі булочки прибрали не лише з меню, але й із продажу в їдальнях. Експертка запевняє, що це правильне рішення.

Адже булочки, які зазвичай купували на перекус, – швидкий вуглевод.

“За хвилину дитина з’їсть її, в моменті підживить енергію, але через 10 хв відчуття голоду повернеться. Школяр знову побіжить в їдальню за булочкою”, – пояснює Ольга.

Щоб уникнути цього, привчіть дитину до корисних перекусів: насіння та горіхів (необроблених цукром), фруктів, лавашу з сиром або цільнозернових тостів з крем-сиром, тунцем та овочами. Так вона отримає необхідний тривалий запас енергії.

9
А як же сметана? Про молочку
Молоко, йогурт, кефір, сметана, кисломолочний, твердий та м’який сири є в новому шкільному меню. Один з цих продуктів має бути обов’язковою частиною шкільного раціону.

Деякі батьки скаржаться, що сметани стало менше. Проте 25 г для дітей цілком достатньо. Адже це також джерело насичених жирів. У нормах зазначено: “бажано молоко та молочні продукти, до яких додано вітамін D”. Що це означає?

“У США та європейських країнах поширена практика продуктів, збагачених вітамінами для профілактики дефіцитів. В Україні цей напрямок лише розвивається. Це добре, адже окрім кальцію, дитина отримає вітамін D. Його дефіцит розповсюджений серед українців, особливо взимку”, – додає Ольга.

Окрім цього, з меню зникли плавлені сирки – джерела шкідливих трансжирів.

Джерело