В Україні на тлі різкого подорожчання продуктів задумалися про запровадження цільової підтримки для малозабезпечених на кшталт “продуктових чеків” або, як їх звичніше називати у країнах екс-СРСР, “продуктових карток”. Проте йдеться про систему, схожу на ту, що діє в США, а не про радянські “талони на продукти”. У Штатах гроші на продукти видають на пластикові картки. А в нашій країні програму можуть реалізувати за допомогою Дія – за принципом єПідтримки.

Їжа по талонах? У Зеленського заговорили про запровадження “продуктових карток”: як це може працювати

Таку ініціативу розглядають в Офісі президента, заявив ВВС радник Володимира Зеленського з економічних питань Олег Устенко. Експерти вважають, що “продуктові чеки” – цілком реальна альтернатива державному регулюванню цін.

Варіант “продуктових чеків” розглядають через те, що адресна допомога завжди ефективніша, ніж загальне регулювання. Коли держава втручається в роботу ринку лише точково, і бізнес, і бюджет зазнають менших втрат.

“Насамперед мають отримати підтримку найбільш уразливі та незахищені верстви населення. Як? Варіанти будуть розглядатися. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і введення food stamps у системі Дія – так званих “продуктових чеків”, як це практикується у США”, – заявив Устенко.

Він уточнив, що будь-які такі заходи повинні вводитися виключно “за потребою”. А колишній в.о. міністра економіки (2020 р.) Павло Кухта не виключив, що через подорожчання газу більш ніж у 6 разів на рік, “продуктові чеки” можуть з’явитися вже у 2022 році.

За словами Кухти, серед українських економістів ідею обговорюють вже давно, а 2022-й рік “ідеальний час, щоб нарешті перейти до справи”. У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) теж вважають, що влада настав час діяти. Тим не менш, там пропонують інші можливості знизити ціни на їжу: від запровадження податкових пільг до збільшення соціальних виплат.

Як працює “їжа за картками” у США

Кухта нагадав, що у США “продуктові чеки” запровадили за часів Великої депресії 1930-х, але діють вони й досі. “Це спеціальні чеки на певну суму грошей, які можна витрачати виключно на їжу”, – економіст.

Ця система не схожа на радянські “продуктові картки”. Вони видавалися не грошима, а передбачали отримання певного обсягу чітко вказаних продуктів.

Нині американська програма продовольчих чеків називається SNAP (Програма додаткової допомоги в галузі харчування, Supplemental Nutrition Assistance Program). Вона передбачає щомісячні дотації жителям, що отримали статут малозабезпечених, і регулюється, на відміну пропозиції Устенко, не так на державному, але в муніципальному рівні.

Після закінчення Великої депресії, у 1943 році, програма була припинена, але у 1960 році Джон Кеннеді у своїй передвиборчій програмі запропонував повернути “продуктові картки”. На постійно основі оновлені “продуктові чеки” існують у США з 1964 року.

Розширення системи на державний рівень спричинило шахрайство з талонами. Люди обманом отримували картки на своїх родичів, незаконно переводили в готівку їх, щоб купувати на виручені гроші заборонені товари, підробляли інформацію про власні доходи, щоб продовжувати отримувати допомогу.

В результаті програму “віддали” місцевій владі – їй виходить краще стежити за тим, щоб кошти використовувалися чесно. Крім того, самі чеки замінили пластиковими картками EBT (Electronic Benefits Transfer), які дозволили перераховувати гроші безпосередньо кожному учаснику програми та виключали переведення в готівку коштів.

Така система нагадує дію програми єПідтримка із виплати “1000 грн за вакцинацію”. Адже ці гроші можна витрачати виключно на обмежений список товарів та послуг (квитки, книги, спорт тощо).

Механізм реалізується за допомогою спеціальних кодів торгових точок. Вони визначають, що саме продаються в магазині – продукти, книги, побутові товари і таке інше. Але у випадку “продуктових талонів” виникає складність: супермаркети торгують не лише продуктами. Тому українській владі доведеться серйозно доопрацювати систему єПідтримки, щоб уникнути махінацій.

Станом на кінець 2017 року, учасниками SNAP були понад 42 млн. американців (майже половина з них – діти). Це кожен восьмий мешканець країни. Учасниками програми у США можуть стати:

легально працюючі жителі (не лише громадяни країни) з доходом не вищим за 130% від прожиткового мінімуму;

отримувачі соціальної допомоги;

безхатченки, старі та особи з інвалідністю з низьким доходом;

безробітні.

Як обмежують ціни в Україні

Поки що в Україні діють звичніші механізми обмеження цін на соціально важливі продукти. Це регулювання торгової націнки, а також знижки на газ для виробників. “Газові пільги” поширюються на підприємства, які виробляють пшеничне борошно, пастеризоване молоко, соняшникову олію, житньо-пшеничний хліб, курятину та яйця.

Ще одна ідея – скасування або зниження для виробників продуктів 20-відсоткового податку на додану вартість (ПДВ). На думку Устенка, цей варіант програє “продуктовим талонам”, бо потягне за собою додаткові витрати на адміністрування податків, а також ударить по конкуренції.

Адже виробник із такою суттєвою пільгою отримає явну перевагу на ринку. “У наших умовах це додатковий ризик для економіки”, – Устенко.

Таким чином, запровадження “продуктових карток” може допомогти державі підтримати малозабезпечених, так і призвести до серйозних втрат бюджету. Все залежить від того, наскільки успішно зможуть реалізувати програму та проконтролювати цільове використання коштів.

Джерело