2 грудня, коли парламент ухвалив державний кошторис на 2022 рік, з’явилась нагода порівняти тези президента Володимира Зеленського, виголошені напередодні у Верховній Раді, і їхню фінансову підтримку.

Про це йдеться 5 грудня у сюжеті ТСН.Тиждень.

Одразу дві ключові події, що сталися цього тижня під куполом парламенту, чітко вказують, що влада готується до виборів не на словах, а на ділі. 1 грудня тут ввели безпрецедентні заходи безпеки, адже до Ради приїхав президент для щорічного звернення.

Був перекритий рух в урядовому кварталі, а кілька тисяч правоохоронців стояли біля будівлі парламенту, де відбувався мітинг ФОПівців. Всередині охорона особливо ретельно перевіряла усе довкола президентського крісла. 

На звернення глави держави монобільшість, одягла футболки з промовистим написом, що символізує головну лінію внутрішнього фронту. Зеленський, не криючись, вивів політичний конфлікт з найбагатшою людиною країни у відкрите протистояння. Ще ніколи Рінат Ахметов не опинявся настільки в різних кутах з владою. Та й взагалі слово "вперше" президент зробив головним у своєму посланні — Зеленський вжив його понад 40 разів.

Утім, перелічені президентом успіхи влади не настільки цікаві, як плани на майбутнє. І найголовніше: чи підкріплені вони реальними грошима? Наступного дня після звернення глави держави нардепи ухвалили кошторис, за яким українці житимуть увесь наступний рік.  Держбюджет, звісно, передбачає підвищення соціальних стандартів. Однак не так часто і швидко, як у попередні роки. Тож чи вистачить грошей на втілення президентських мрій?

Економічний паспорт

Одна з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського — економічний паспорт для українських дітей, якій справді можна аплодувати. Адже тільки зараз у влади дійшли руки втілити в життя положення Констиуції, згідно яких надра належать народу України. 

"Плата за використання наших українських надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей громадян України. Наші олігархи стануть справжніми інвесторами в майбутнє наших дітей", — сказав Зеленський.

Говорячи це президент ніби підкреслив, хто саме має стати спонсором цієї програми. За попереднім задумом, діти, народжені 2019-го і пізніше, отримають власні персональні рахунки, на них щороку йтимуть гроші за використання українських надр. Витратити їх зможуть на освіту в Україні чи на придбання власного житла.

 І тут стало зрозуміло, чому президент окреслив у своїй промові саме наших товстосумів. Ухвалений, днем раніше так званий "антиахметівський закон" має покласти в загальний гаманець країни додаткові 25 мільярдів гривень, загалом більше 70-ти.

Щоправда, поки окремої строки на економічні паспорти в головному кошторисі країни немає. Це логічно, адже немає поки і закону. Та й скільки надійде в бюджет коштів від нових податків, поки теж питання. Однак, точно зрозуміло одне — якщо ці гроші взяти з бюджету, та просто спрямувати на окремі рахунки — більше в скарбниці не стане.

Зарплати медикам та вчителям

Лікарський зарплатний мінімум — 20 тисяч гривень — обіцяє президент з трибуни. Мінфін закладає під це додаткові два мільярди в бюджет. Загалом, на медицину на наступний рік віддадуть на чверть більше грошей, ніж цього року.

Що цікаво, додаткові гроші отримають медики, які переїжджатимуть на нове місце роботи. "Ковідні" роки навчили: аби медики не тікали в сусідні країни на заробітки, їх потрібно утримувати тут гідною зарплатою. Однак з освітянами, поки не все так гладко. Так, загалом бюджет виріс і переважно він піде на самі школи.

Утім, незрозумілим залишається за рахунок чого виконуватиметься мрія президента. Втім точно відомо, що перші 500 мільйонів з освітньої скарбниці віддали на побудову Президентського університету. Загалом на нього потрібні ще 4. І судячи з наполегливого бажання Зеленського почати викладання там вже за два роки, гроші під нього щороку шукатимуть.

Великі проєкти Зеленського

По тому, хто отримав найбільше грошей в бюджеті до другого читання, можна сміливо визначати справжні пріоритети влади. Рекордсменом стало Міністерство інфраструктури — його бюджет збільшився майже на 70%.

У своїй промові президент чітко окреслив розвиток чого хотів би бачити в наступному році: будівництво доріг, розвиток водного транспорту, залізниця, авіація, зокрема створення державної авіакомпанії “ЮНА”.

Та найцікавіший пункт — програма енергоефективності. Про плани утеплити тисячі будинків і тим самим зменшити споживання газу Зеленський вперше повідомив під час свого пресмарафону. Тоді він говорив про 300 млрд грн інвестицій. Утім, судячи з кількості грошей відданих у Фонд енергоефективності (5,4 млрд грн) розмах утеплень за рахунок держави у 2022 році буде украй скромним.

Україна — соціальна держава?

Аби дати українцям те, що можна відчути одразу влада підвищує соціальні стандарти. На соціальну сферу спрямують 318 мільярдів гривень. Зокрема на субсидії виділили менше, ніж цього року. Втім, щоб запровадити усі ініційовані президентом доплати Пенсійний фонд має зробити якесь диво. Цьогоріч на покриття дефіциту піде більше 200 мільярдів. Можливо відповідь будуть шукати у новому пенсійному законі. Бо нинішній залишає покоління 30-літніх взагалі без пенсії.

Ще одна програма президента спрямована на молодь — "українська мрія".

"Ми запускаємо програму "українська мрія", за якою кожен громадянин нашої держави, який чесно платить податки зможе отримати кредит за ставкою 5%  у гривні для придбання власної нерухомості, електромобіля та здобуття освіти або зміни професії", — заявив Зеленський.

Однак, жодного рядка про це в кошторисі на наступний рік поки не написано.

Силовий блок

Загроза нового спалаху війни стала окремим елементом президентської промови. І найрезонансніша її частина звелася до одного речення про прямі переговори з Кремлем.

Критика подібної ініціативи явно була зрозумілим результатом для Офісу президента. Та навіщо Володимир Зеленський тестує таку ідею на депутатах. І чи взагалі є хоч якісь натяки на бажання Кремля зустрічатися — невідомо. Втім, відомо, що покладатися у випадку російського вторгнення ми точно можемо тільки на власну армію. 

Збільшення напруги на наших кордонах легко читається в бюджетних цифрах. У 2022 році зростуть витрати на всі правоохоронні органи і Міністерство оборони.

"У наступному році фінансування сектору безпеки і оборони всіх програм перевищить 320 мільярдів гривень", — пообіцяв президент.

І треба сказати, плани на ці гроші — грандіозні. Рекордне фінансування отримала РНБО. За словами президента, цей орган вперше за всю історію справді почав займатися безпекою і обороною держави. Очевдно наступного року президент чекає ще більш плідної роботи від них, зокрема і в запровадженні реєстру олігархів. 

Грошове підсилення отримали СБУ, ДБР та Міністерство внутрішніх справ. Та найбільше грошей отримало Міноборони. 

Крім того, Президент хоче закрити питання з житлом для ветеранів війни, будівництво літаків, запуск ракетної програми, облаштування державного кордону. Все це потребує колосальних коштів. Однак, виділили значно скромніші. Єдине, що обнадіює — це лише старт програм.

Для того, щоб виконати президентський план кошторис країни наступного року чекає не одна "перекройка". До слова, цьогорічний бюджет переписувався 10 разів. І здається, до таких кроків влада теж готова. Єдине, за чим уважно треба слідкувати — скільки і у кого країна готова позичати.

Нагадаємо, ТСН.ua зібрав основні показники нового держбюджету на наступний рік.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.