1 грудня Україна відзначала . Про ситуацію із захворюванням на СНІД в країні, практику лікування та головні міфи про ВІЛ/СНІД " Українське радіо" поспілкувалося з лікарем загальної практики сімейної медицини Дмитром Скіргіком та біологинею Даркою Озерною.

Міфи про ВІЛ/СНІД

"Українське суспільство досі дуже інертно мислить та вважає, що ВІЛ/СНІД є соціальною стигмою та невиліковною чумою. Люди, які живуть із ВІЛ-позитивним статусом, не обов’язково мають Синдром набутого імунодефіциту. Захворювання не робить їх вигнанцями з суспільства і вони не повинні піддаватися остракізмові", — розповіла біологиня Дарка Озерна.

За її словами, вірус імунодефіциту людини давно вже не є вироком. Він підлягає антиретровірусній пожиттєвій терапії, яка в Україні є безоплатною та гарантованою пакетом медичних послуг. І люди, що живуть із ВІЛ-позитивним статусом, можуть перебувати у стосунках із ВІЛ-негативними партнерами, мати вільних від ВІЛу дітей та не передавати захворювання при зачатті. Головне — вчасно виявити та звернутися за медичною допомогою.

"На жаль, ВІЛ стосується кожного з нас. Це необхідно прийняти за факт та озброїтися інформаційно", — наголосила біологиня.

Одним із міфів щодо ВІЛ, який існує в суспільстві, стосується його іменування — хворобу називають "чумою XX століття".

"Ми всі пам’ятаємо ті страшні плакати з радянських поліклінік, на яких зображували шприци та інші страшилки. Але станом на сьогодні реальна ситуація різниться дуже від тих застарілих міфів, які панують у суспільстві. ВІЛ є доволі дослідженим захворюванням і найбільш дослідженим з-поміж інших вірусів. Великий прорив у дослідженні хвороби відбувся від початку ВІЛ-пандемії у світі. І сьогодні, у ХХІ столітті, ВІЛ — дійсно не вирок", — каже Дмитро Скіргіко.

Він зазначив, що існує специфічне лікування, яке блокує розмноження вірусу. За його словами, ВІЛ дійсно є інфекційним захворюванням і водночас хронічним.

"Це означає, що якщо його своєчасно виявити та розпочати приймання препаратів, то рівень вірусного навантаження (показник розмноження активних частинок вірусу в крові та організмі) зменшиться настільки, що лабораторні системи під час досліджень не виявлять його. Після лікування таких хворих ми отримуємо результати лабораторних аналізів про те, що вірусне навантаження не визначається", — говорить лікар.

Він зауважив, що лікування під наглядом медичних фахівців все ж є обов’язковим та необхідним, навіть якщо показник вірусного навантаження є мінімальним. Це потрібно для того, щоби контролювати процеси, які відбуваються в організмі.

"ВІЛ — не вирок, ВІЛ — стосується кожного. І кожна здорова нормальна людина, яка піклується про своє здоров’я, повинна проходити тестування на визначення ВІЛ-статусу. Це буде правильною звичкою", — наголосив Скіргіко.

У який спосіб передається ВІЛ

За словами лікаря, ВІЛ передається наступними шляхами:

Статевим; Парентеральним (через прямий контакт із кров’ю); Вертикально від матері до дитини.

"Але сьогодні завдяки терапії, незалежно від того, чи це дискордантні пари, чи обидва партнери є ВІЛ-позитивними, вони можуть мати ВІЛ-негативних дітей. В організмі відбуватимуться лише фізіологічні процеси (тобто старіння) завдяки належному лікуванню", — каже Дмитро Скіргіко.

За його словами, провести тестування для визначення ВІЛ-статусу можна, як і у свого лікаря загальної практики, так і спеціалізованих лікарнях або в неурядовому секторі. Це є цілковито безоплатно та конфіденційно. Лікар наголосив, що своєчасне виявлення та лікування дозволить жити повноцінним життям.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Джерело